Рішення № 60161789, 01.09.2016, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/3542/16-ц

2/310/2151/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

01 вересня 2016 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді Петягіна В.В.

при секретарі Уставицькій Н.М.

за участі представника позивача ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

24.05.2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 у якому просив стягнути з відповідача на його користь кошти у сумі 82500 грн. та судові витрати. В позові ОСОБА_2 зазначив, що

16.02.2016р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір про наміри (далі - Договір).

За змістом п. 1.1. Договору, предметом останнього є намір продавця провести відчуження, а покупця набути майно, яке знаходиться у власності продавця, а саме квартиру АДРЕСА_1.

Статтями 509, 526 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що покупець (ОСОБА_2М) з метою забезпечення умов договору, в момент його підписання, передав продавцю (ОСОБА_3П.) завдаток, який дорівнює 41250, 00 грн.

Пунктом 5.1. та 5.2. Договору встановлена відповідальність сторін. Сторони погодилися на те, що в разі не укладення договору відчуження в строк не пізніше 16.04.2016р. по причині, залежної від Покупця, сума завдатку залишається у Продавця в якості неустойки. В разі не укладення договору відчуження в строк не пізніше 16.04.2016р. по причині, залежної від Продавця, Продавець зобов'язується повернути Покупцю суму завдатку, а також сплатити Покупцю неустойку у розмірі завдатку.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням укласти договір відчуження спірної квартири. Продавець відмовляється навіть говорити про нотаріуса та дату укладення такого договору, грошові кошти відповідач відмовилася повертати. В добровільному порядку вирішити спір не уявляється можливим. Відповідно до вимог ст. ст. 546,570,571 ЦК України просив задовольнити позов.

Позивач ОСОБА_2 повідомлений належним чином про дату та місце розгляду справи до суду не зявився.

В судовому засіданні представник позивача, адвокат ОСОБА_1 пояснив, що позивач не проти розгляду справи за його відсутністю, просив суд задовольнити позов на підставі викладених в ньому обстави. Крим цього пояснив, що він та позивач не проти постановлення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не зявилася. Про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином через оголошення у пресі. Причини неявки суду не повідомила, не подала заяви про розгляд справи за її відсутності, заперечень проти позову не надала.

Згідно зі ст.ст.169, 224 ЦПК України суд, за згодою позивача та його представника, розглядає справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній даних та доказів, постановляє заочне рішення.

Дослідивши письмові докази, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 638 ЦК України 16.02.2016р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір про наміри. За змістом п. 1.1. Договору, предметом останнього є намір продавця ОСОБА_3 провести відчуження, а покупця ОСОБА_2 набути майно, яке знаходиться у власності продавця, а саме квартиру АДРЕСА_1. Пунктом 2.1 Договору визначено, що покупець (ОСОБА_2М) з метою забезпечення умов договору, в момент його підписання, передав продавцю (ОСОБА_3П.) завдаток, який дорівнює 41250, 00 грн. Пунктом 5.1. та 5.2. Договору встановлена відповідальність сторін. Сторони погодилися на те, що в разі не укладення договору відчуження в строк не пізніше 16.04.2016р. по причині, залежної від Покупця, сума завдатку залишається у Продавця в якості неустойки. В разі не укладення договору відчуження в строк не пізніше 16.04.2016р. по причині, залежної від Продавця, Продавець зобов'язується повернути Покупцю суму завдатку, а також сплатити Покупцю неустойку у розмірі завдатку. (а.с.4,5).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 570 ЦК України встановлено, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Статтею 571 ЦК України встановлено, якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості. Сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором. У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню. Таким чином, внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, тобто укладеного між сторонами договору, яким визначено предмет та істотні умови.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 21.05.2016 року придбав ОСОБА_4 (а.с.25).

Таким чином встановлено, що відповідач ОСОБА_3 продала квартиру АДРЕСА_1 не позивачу ОСОБА_2М, а іншої особі, чім порушила умови договору про наміри від 16.02.2016 року, а тому відповідно до вимог ст. 571 ЦК України повінна сплатити позивачу суму задатку в подвійному розмірі: 41250,00 х 2= 82500.0 грн.

На підставі ст. ст. 79,88 ЦПК України відповідач ОСОБА_3 повинна сплатити позивачу ОСОБА_2 витрати повязані зі сплатою судового збору у сумі 825 грн.

Керуючись ст.ст. 212-215, 224-228 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн №2123121647 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, іпн №2775314916 грошові кошти у сумі 82 500 (вісімдесят дві тисячі п'ятсот) гривень та судові витрати у сумі 825.0 гривень.

Згідно зі ст.228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його отримання.

СуддяОСОБА_5