Рішення № 60159569, 11.08.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/106/16

Справа №754/4555/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

11 серпня 2016 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Петріщевої І.В., при секретарі судового засідання Нескородяній О.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Русь-95", третя особа: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк", про зобов'язання виконати умови договору та відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, в якій просить: 1) Прийняти позов до провадження та задовольнити заяви про забезпечення позову та доказів, які додаються; 2) Зобов'язати Приватне підприємство "Русь-95" негайно звільнити від свого майна і передати позивачу за Актом прийому-передачі 26/100 частин нежилого приміщення 1-го і 2-го поверху загальною площею 612,5 кв.м. у нежилому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору оренди з правом викупу від 01.12.2013 року та заборонити продаж цього приміщення іншим особам без письмової згоди позивача; стягнути з Приватного підприємства "Русь-95" 132300,00 грн. шкоди за неналежне виконання договору оренди з правом викупу від 01.02.2013 року, в обґрунтування позовних вимог, зазначивши, що 01.02.2013 року між Приватним підприємством «Русь-95» та ОСОБА_1 було укладено Договір оренди з правом викупу нежилих приміщень загальною площею 612,5 кв.м, у нежилому будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що складає 26/100 частини всього будинку і належить на праві власності відповідачу згідно договору купівлі-продажу від 14.06.2004 року. Договір оренди укладений строком на 2 роки 11 місяців, а викупна вартість приміщення встановлена в сумі 660000,00 грн., за умовами якого, відповідач зобов'язався звільнити приміщення від власного майна і передати його позивачу не пізніше 01.04.2013 року за Актом прийому-передачі. Однак, до цього часу свій обов'язок відповідач не виконав. В тому числі, 29.09.2014 року, в межах досудового врегулювання спору було укладено додаткову угоду до договору оренди, відповідно до якої, відповідач повинен в рахунок відшкодування завданої з його вини матеріальної шкоди, в розмірі 7350,00 грн. щомісяця неотриманої вигоди, неналежним виконанням договору оренди виділити групу приміщень 2-го поверху (№ 6 на технічному плані) площею 135,6 кв.м. за ціною 150000,00 грн. в окреме приміщення в установленому законом порядку не пізніше 29.10.2014 року і продати цю групу приміщень не пізніше 01.11.2014 року. Але і даного договору відповідач не виконав, через неможливість виділення приміщень другого поверху в окреме від приміщень 1-го поверху і небажання замовляти та оплачувати технічну інвентаризацію та висновок щодо технічної можливості виділення цих приміщень в окремі, внаслідок чого було порушено майнові права позивача щодо володіння, користування, виділу в натурі та викупу приміщення та завдана матеріальна шкода за неотриману вигоду, яку відповідач визнав.

У судове засідання позивач не з'явився, звернувшись до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, звернувшись до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі, зазначивши в поясненнях, що дійсно зобов'язання перед ОСОБА_1 по основному договору від 01.02.2013 року та за додатковим договором від 19.10.2014 року не виконані, так як підприємство розраховувало отримати кошти, які необхідні для виконання переддоговірної роботи - замовити технічну інвентаризацію, оцінку вартості приміщення.

Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд ухвалив про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжив судовий розгляд, оскільки вважає, що визнання відповідачем позову суперечить закону та порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

У судовому засіданні представник третьої особи Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, зазначивши в поясненнях, що укладений 01.02.2013 року договір оренди №01-02-13 з правом викупу за змістом є попереднім договором, який відповідно до ст. 657 ЦК України підлягає нотаріальному посвідченню, але Додатковий Договір до договору оренди приміщення з правом викупу не скріплений печаткою ПП "Русь-95", та 29.03.2013 року відповідно наказу Господарського суду м. Києва №5011-54/8221-2012 від 14.02.2013 року спірне приміщення було описано, арештовано, як предмет оренди та заборонено ним розпоряджатись, тому укладення 29.09.2014 року Додаткової угоди до Договору оренди було незаконним. Крім того, представник зазначає, що підписантом зі сторони ПП «Русь-95» Додаткової угоди значиться ОСОБА_2, як засновник, що прямо суперечить діючому законодавству, оскільки з 2014 року ПП «Русь-95» перебуває в процесі припинення і всі повноваження від імені товариства здійснює ліквідатор. Копія довіреності, яка міститься в матеріалах справи не може бути підтвердженням надання ліквідатором ОСОБА_2 повноважень на укладення додаткової угоди до Договору оренди, оскільки в тексті довіреності зазначено, що ОСОБА_2 наділений повноваженнями діяти від імені ПП «Русь-95» в інтересах товариства. З Додаткової угоди можна дійти до висновку, що її укладення не спрямоване на захист інтересів ПП «Русь-95», а навпаки на спричинення матеріальної шкоди як ПП «Русь-95» так і АБ «Укргазбанк». Крім того, також зазначає, що предмет оренди на момент укладення Договору оренди знаходився в іпотеці АБ «Укргазбанк», а тому відповідно ст. 9 Закону України «Про іпотеку» ПП «Русь-95» не мало права передавати в іпотеку нерухоме майно, що є предметом Договору іпотеки. Вказані обставини були достеменно відомі ПП «Русь-95», зокрема ОСОБА_2, оскільки останній брав участь у розгляді справи №5011-54/8221-2012. Тому Договір оренди та Додатковий договір до нього є нікчемними згідно ст. 215 ЦК України, а відтак і не створюють жодних правових наслідків для сторін у справі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду м. Києва від 18 вересня 2012 року у справі №5011-54/8221-2012, позов задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства "Русь-95" на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" 102999108,88 грн. заборгованості за кредитом, 67966723,98 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом за рахунок реалізації майна: група приміщень № 4, загальною площею 1462, 60 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (договір іпотеки № 1 без оформлення заставної від 30.12.2008 р.); вбудовано-прибудоване приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" з підвалом загальною площею 833,40 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 (договір іпотеки № 3 без оформлення заставної від 30.12.2008 p.); нежилі приміщення НОМЕР_1 (в літері А), загальною площею 509,20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 (договір іпотеки № 4 без оформлення заставної від 30.12.2008 p.); нежилі приміщення (в літері А), загальною площею 707,70 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 (договір Іпотеки № 6 без оформлення заставної від 30.12.2008 р.); нежиле приміщення НОМЕР_2, загальною площею 124,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 (договір іпотеки № 7 без оформлення заставної від 30.12.2008 p.); нежиле приміщення (в літері А), загальною площею 831,64 кв.м: група приміщень № 1 площею 425,80 кв.м., група приміщень № 7 площею 267,00 кв.м., частина групи приміщень № 8 площею 36,40 кв.м., МСК площею 102,44 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_7 (договір іпотеки № 8 без оформлення заставної від 30.12.2008 p.); нежилі приміщення № 3 та № 6, з примикаючою до приміщень рампою площею 70 кв.м., загальною площею 612,50 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (договір іпотеки № 10 без оформлення заставної від 30.12.2008 p.); нежилі приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 2а) (в літері А), загальною площею 39,40 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 (договір іпотеки № 12 без оформлення заставної від 30.12.2008 р.); група приміщень № 6, загальною площею 105,90 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 (договір іпотеки № 13 без оформлення заставної від 30.12.2008 p.); нежиле приміщення № 6 (в літері А), загальною площею 68,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (договір іпотеки № 15 без оформлення заставної від 30.12.2008 p.); нежилі приміщення І поверху (в літері А), загальною площею 411,80 кв.м.: приміщення № 3 (№№ 12-17, 17і, 18-30) площею 312,60 кв.м. та приміщення № 1 (№№ 6, 6-а, 13, 14, 16, 17, 19, 19-а, 20-24) площею 99,20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 (договір іпотеки № 16 без оформлення заставної від 30.12.2008 р.) шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження'' та з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", з початковою ціною реалізації у розмірі 90% від вартості предмета іпотеки за Договорами іпотеки від 30.12.2008 р. №№ 1, 3, 4, 6, 7, 8, 10, 12, 13, 15, 16; без оформлення заставної, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06 лютого 2013 року апеляційну скаргу Приватного підприємства "Русь-95" на рішення Господарського суду м. Києва від 18.09.2012 року у справі №5011-54/8221-2012 було залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 18.09.2012 року у справі №5011-54/8221-2012 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14 травня 2013 року касаційну скаргу Приватного підприємства "Русь-95" залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 06 лютого 2013 року у справі №5011-54/8221-2012 - без змін.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судами було встановлено, що 26.12.2008 року між Відкритим акціонерним товариством Акціонерним Банком "Укргазбанк" та Tовариством з обмеженою відповідальністю "Святослав" було укладено Кредитний договір № 90, відповідно до умов якого Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 113726000,00 грн., зі сплатою 20% річних. Кредитна лінія відкривається з 26 грудня 2008 року строком на 12 місяців. Позичальник в будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі в термін, не пізніше 25.12.2009 року.

У забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Відкритим акціонерним товариством Акціонерним Банком "Укргазбанк" та Tовариством з обмеженою відповідальністю "Святослав" були укладені Договори іпотеки, предметом іпотеки за якими є нерухоме майно: група приміщень № 4, загальною площею 1462,60 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (договір іпотеки № 1 без оформлення заставної від 30.12.2008 р.); вбудовано-прибудоване приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" з підвалом загальною площею 833,40 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 (договір іпотеки № 3 без оформлення заставної від 30.12.2008 p.); нежилі приміщення НОМЕР_1 (в літері А), загальною площею 509,20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 (договір іпотеки № 4 без оформлення заставної від 30.12.2008 p.); нежилі приміщення (в літері А), загальною площею 707,70 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 (договір Іпотеки № 6 без оформлення заставної від 30.12.2008 р.); нежиле приміщення НОМЕР_2, загальною площею 124,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 (договір іпотеки № 7 без оформлення заставної від 30.12.2008 p.); нежиле приміщення (в літері А), загальною площею 831,64 кв.м: група приміщень № 1 площею 425,80 кв.м., група приміщень № 7 площею 267,00 кв.м., частина групи приміщень № 8 площею 36,40 кв.м., МСК площею 102,44 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_7 (договір іпотеки № 8 без оформлення заставної від 30.12.2008 p.); нежилі приміщення № 3 та № 6, з примикаючою до приміщень рампою площею 70 кв.м., загальною площею 612,50 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (договір іпотеки № 10 без оформлення заставної від 30.12.2008 p.); нежилі приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 2а) (в літері А), загальною площею 39,40 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 (договір іпотеки № 12 без оформлення заставної від 30.12.2008 р.); група приміщень № 6, загальною площею 105,90 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 (договір іпотеки № 13 без оформлення заставної від 30.12.2008 p.); нежиле приміщення № 6 (в літері А), загальною площею 68,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (договір іпотеки № 15 без оформлення заставної від 30.12.2008 p.); нежилі приміщення І поверху (в літері А), загальною площею 411,80 кв.м.: приміщення № 3 (№№ 12-17, 17і, 18-30) площею 312,60 кв.м. та приміщення № 1 (№№ 6, 6-а, 13, 14, 16, 17, 19, 19-а, 20-24) площею 99,20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 (договір іпотеки № 16 без оформлення заставної від 30.12.2008 р.).

Ухвалою Фастівського міськрайоного суду Київської області від 02.06.2010 року у справі № 2- 362/2009р. № 8-14/2010р. за позовом Приватного підприємця "Русь-95" до Tовариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" на вищезазначені предмети іпотеки визнано право власності за ПП "Русь-95" та зобов'язано Комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації та Комунальне підприємство "Броварське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності на предмети іпотеки за ПП "Русь-95".

Станом на 10.06.2014 року 26/100 частина нежилих приміщень (в літ. А), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, належала на праві спільної часткової приватної власності Приватному підприємству "Русь-95" на підставі Договору купівлі-продажу 26/100 частин нежилого приміщення від 14.06.2004 року, що підтверджується відповідними копіями Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та Договору (а.с. 9-11).

01 лютого 2013 року між Приватним підприємством «Русь-95» та ОСОБА_1 було укладено Договір оренди приміщення з правом викупу №01-02-13, відповідно до п. 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов'язується не пізніше 60-и днів звільнити від власного обладнання і майна та передати Орендареві у строкове володіння та користування з правом викупу 26/100 частин нежилого приміщення 1-го і 2-го поверху, загальною площею 612,5 кв.м, у нежилому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а Орендар зобов'язується прийняти це приміщення та сплачувати Орендодавцеві орендну плату, яка зараховується у вартість викупу приміщення (а.с. 6-8).

Відповідно п. 1.2. Договору вартість приміщення сторони домовились оцінити в 660000,00 грн.

Відповідно п. 2.1. Договору приміщення, що орендується, передається Орендодавцем для розміщення в ньому кафе (ресторан) або інших, не заборонених законодавством, закладів.

Відповідно п.п. 3.1., 3.2. Договору приміщення, що орендується, передається Орендареві не пізніше 01 квітня 2013 року за Актом його приймання-передачі.

Відповідно п. 4.1. Договору строк оренди складає два роки одинадцять місяців з дня підписання договору. Цей договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно п. 5.1. Договору орендна плата за користування Приміщенням складає 1800,00 грн. на місяць, в тому числі ПДВ - 20% - 360,00 грн.

Відповідно п. 5.2. Договору орендна плата сплачується Орендарем починаючи з дати підписання акту прийому-передачі Приміщення.

Відповідно п. 7.1. Договору орендар зобов'язується своєчасно здійснювати орендні та інші платежі.

Відповідно п. 7.3. Договору орендар, який, після спливу строку договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк.

Відповідно п. 7.4. Договору орендар, у разі продажу Приміщення, має переданого в оренду, має переважне право перед іншими особами на його придбання.

Суду будь-які докази прийому-передачі Приміщення та сплати Орендарем орендної плати починаючи з дати підписання акту прийому-передачі Приміщення, відповідно до умов цього Договору, надано не було.

29 вересня 2014 року між Приватним підприємством «Русь-95», в особі засновника ОСОБА_2, та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір до Договору оренди приміщення з правом викупу №01-02-13 від 01.02.2013 року, відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець визнає свою вину в порушенні Договору і наявність причинного зв'язку з шкодою, що завдається Орендарю внаслідок неналежного виконання Договору Орендодавцем, і становить 7350,00 грн. щомісяця неотриманої вигоди, починаючи з 01 квітня 2013 року (а.с. 5).

Відповідно п. 1.2. Додаткового Договору, орендодавець зобов'язується за власний рахунок виділити з Приміщення в окреме від інших групу приміщень 2-го поверху (№ 6 на технічному плані) площею 135,6 кв.м. в установленому законом порядку не пізніше 29.10.2014 року і продати цю групу приміщень Орендареві не пізніше 01.11.2014 року за ціною 150000,00 грн.

Відповідно п. 1.3. Додаткового Договору, у випадку належного виконання Орендодавцем п. 1.2. даного Додаткового договору він звільняється від відшкодування Орендареві шкоди, яка зазначена в п. 1.1. даного Додаткового договору і в день продажу Приміщення має право в односторонньому порядку внести зміни в п. 5.1. Договору від 01.02.2013р., але не більше зазначених в ньому сум.

Відповідно п. 1.4. Додаткового Договору, у випадку порушення Орендодавцем умов п. 1.2. даного Додаткового договору Орендар залишає за собою право вимагати в судовому порядку стягнення шкоди, яка зазначена в п. 1.1. даного Додаткового договору, та інших витрат, які пов'язані з таким порушенням за все Приміщення.

Відповідно п. 1.5. Додаткового Договору, в частині, яка не суперечить даному Додатковому договору, діють умови, передбачені Договором від 01.02.2013 року.

Суд приймає до уваги, що повноваження на укладення зазначеного Додаткового договору засновника Приватного підприємства «Русь-95» ОСОБА_2, що діяв на підставі Статуту і довіреності, не підтверджено.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до ст. ст. 765, 766 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму. Якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором або 1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою, або 2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Відповідно ч. 1 ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 207 ЦК України (в редакції, що діяла на момент укладення Договору оренди) передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно листа Міністерства юстиції України №19-14-587 від 10.10.2005 року щодо підписання уповноваженою особою письмового правочину та обов'язковості скріплення його печаткою, правочин (договір) (який вчиняється у письмовій формі) повинен бути підписаний сторонами, при цьому у разі вчинення правочину юридичною особою, крім підпису уповноваженої на це особи, - також скріплений печаткою юридичної особи.

В свою чергу частинами першою-третьою статті 203 ЦК визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Цивільну дієздатність юридичної особи встановлено статтею 92 ЦК, згідно з частиною першою якої юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону; порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Відповідно ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Додатковий Договір до Договору оренди приміщення з правом викупу №01-02-13 від 29.09.2014 року підписаний засновником ОСОБА_2, а не директором Приватного підприємства "Русь-95" ОСОБА_5, та не скріплений печаткою Приватного підприємства "Русь-95", за відсутністю підтвердження повноважень до установчих документів та закону.

Крім того, судом встановлено, що станом на 02.08.2013 року Приватне підприємство "Русь-95" перебувало в стані припинення, а тому особами, уповноваженими представляти цю юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, та особами, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, є керівник та голова комісії з припинення або ліквідатор (а.с. 109-110).

Визначення поняття "зобов'язання" міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно із ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, і у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплатою неустойки і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином судом не встановлено підстав для звільнення та передачі позивачу приміщення за Актом прийому-передачі 26/100 частин нежилого приміщення під літерою "А", що знаходиться в місті Києві, по вулиці Закревського, 47, та відповідно заборони продажу без його письмової згоди.

Разом з тим, судом встановлено, що Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк "Укргазбанк" належить на праві власності майно, а саме: 26/100 частин нежилого приміщення під літерою "А", що знаходиться в місті Києві, по вулиці Закревського, 47, та які складаються з нежилих приміщень №№3,6, загальною площею 612,50 кв.м. з примикаючою до приміщень рампою площею 70 кв.м., вартістю 4055000,00 грн., оскільки майно не реалізовано/торги не відбулись і стягувач виявив бажання залишити за собою непродане майно, що раніше належало Приватному підприємству "Русь-95" на підставі Договору купівлі-продажу 26/100 частин нежилого приміщення від 14.06.2004 року, що підтверджується відповідною копією Свідоцтва (а.с. 177).

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження власником своїм майном визначено у ст. 317 ЦК України.

Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202, 204 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Водночас відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.

Майновими визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, з боку позивача суду не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.

За таких обставин, ураховуючи обраний спосіб захисту цивільного права та інтересів позивача, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 3,10,11,15,60, 88,174, 208,209,214,215, 360-7 ЦПК України,на підставі ст.ст. 3, 6, 11, 15, 16, 203, 207-209, 215, 216, 220, 328, 396, 509, 526,530, 575, 589,598,612,627, 629,635, 657, 759-766, 769, 770, 773, 777, 781 ЦК України, Конституцією України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Петріщева І.В.