Ухвала суду № 60158120, 01.09.2016, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2179/16-к

Номер провадження 1-кп/623/184/2016

УХВАЛА

іменем України

01 вересня 2016 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Гуренко М.О.

секретар Бобриш М.С.

з участю прокурора Кадигроба В.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості, укладену між підозрюваним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українцем, громадянином України, до 02.08.2016 року працюючим оператором компютерного набору 2-ої категорії територіального сервісного центру №6344 РСЦ МВС в Харківській області, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимому, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: Харківська область, м.Ізюм, вул. Чехова, 78А та прокурором відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_2

в с т а н о в и в :

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1, працюючи на посаді оператора компютерного набору 2-ої категорії територіального сервісного центру №6344 Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області, будучі службовою особою, використовуючи своє службове становище та владні повноваження скоїв злочин у сфері службової діяльності та професійної діяльності, повязаної з наданням публічних послуг. 15.06.2016 ОСОБА_4 в приміщені територіального сервісного центру №6344 Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області, за адресою: Харківська область, м.Ізюм, вул. Правди 2-А, звернувся до ОСОБА_1, як уповноваженій на зазначені дії особи, з питанням щодо порядку перереєстрації транспортного засобу «SKODA ОСТАVІА» д.н. НОМЕР_1 та ГАЗ3221323НГ д.н. НОМЕР_2 та видачу державного номеру з серією цифр 6622, на що ОСОБА_1 у розмові з ОСОБА_4 діючи навмисно з корисливих мотивів запропонував останньому надати йому неправомірну вигоду в сумі 11 000 грн. за вчинення дій по службі, а саме: перереєстрацію транспортного засобу «SKODA ОСТАVІА» д.н. НОМЕР_1 та ГА33221323НГ д.н. НОМЕР_2 та видачу державного номеру з серією цифр 6622, на що ОСОБА_4 погодився. В подальшому ОСОБА_1, з метою доведення свого злочинного наміру спрямованого на отримання для себе неправомірної вигоди до кінця, 28.07.2016 року приблизно о 12 год. 30 хв. знаходячись у своєму службовому кабінеті №4 територіального сервісного центру №6344 Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області, за адресою: Харківська область, м.Ізюм, вул. Правди 2-А, отримав від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 11 000 гривен, у якості неправомірної вигоди за прийняття законного рішення про перереєстрацію транспортного засобу «SKODA ОСТАVІА» д.н. НОМЕР_1 та ГА33221323НГ д.н. НОМЕР_2 та видачу державного номеру з серією цифр 6622.

В цей же день злочинна діяльність ОСОБА_1 була припинена працівниками правоохоронних органів та останній затриманий працівниками прокуратури Харківської області, які під час особистого огляду ОСОБА_1 вилучили зазначені вище кошти в розмірі 11 000 гривень.

Відповідно до ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обовязкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

Суд, в порядку ч.7 ст.474 КПК України, перевірив цю угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та Закону.

З умов угоди вбачається, що сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_5 за ч.1 ст.368 КК України у вигляді штрафу у розмірі тисячі пятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25500 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.368 КК України прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища карається штрафом від однієї тисячі до тисячі пятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Прокурор та захисник вважали такий, що такий вид покарання відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч.1 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до ч.3 ст. 52 КК України штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю можуть застосовуватися як основні, так і як додаткові покарання.

Аналізуючи ч.1 ст.368 КК України суд вбачає три основних альтернативних покарання:

1. Штраф від однієї тисячі до тисячі пятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Арешт на строк від трьох до шести місяців з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Так в дослідженій угоді про визнання винуватості зазначений вид та міра покарання прямо суперечать вимогам санкції ч.1 ст.368 КК України, де стронами угоди не була узгоджена позиція щодо міри покарання стосовно позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Відповідно до ч.7 п.1 ст.474 КПК України суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу або закону. У такому разі досудове розслідування продовжуються у загальному порядку.

Таким чином суд вважає, що умови угоди явно суперечать вимогам Закону про кримінальну відповідальність, оскільки вид там міра покарання не відповідає санкції ч.1 ст. 368 КК України, враховуючи положення ч.2 ст.55 КК України, згідно якого позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за умови, що з урахуванням характеру злочину, вчиненого за посадою або у зв'язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю дають підставу суду зробити висновок про неприпустимість затвердження даної угоди.

Відповідно до ч.3 п.1 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Вивчивши надану угоду про визнання винуватості, суд прийшов до висновку, що підстав для затвердження угоди немає, а тому необхідно відмовити в її затвердженні, а кримінальне провадження повернути прокурору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314, 472, 474 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

В затвердженні угоди про визнання винуватості, укладену між підозрюваним ОСОБА_1 та прокурором Кадигробом В.О. за участі захисника ОСОБА_6 - відмовити.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.1 ст.368 КК України - повернути прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Розяснити учасникам процесу, що повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.

Ухвала в розумінні ч.4 ст.314 КПК України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.О. Гуренко