Ухвала суду № 60151009, 31.08.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

31.08.2016 Справа № 904/5473/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Виноградник О.М. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Дмитренко Г.К.

проаналізував матеріали справи, апеляційної скарги та клопотання про відновлення процесуального строку на апеляційне оскарження Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м.Дніпро в зв’язку з оскарженням ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2016 року у справі № 904/5473/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго», м.Дніпро

до Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання», м.Кривий Ріг

про стягнення 41 223 415,33 грн. (скарга на дії ДВС)

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2016 року (суддя Ліпинський О.В.) у справі № 904/5473/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго», м.Дніпро до Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання», м.Кривий Ріг про стягнення 41 223 415,33 грн. було частково задоволено скаргу відповідача на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 24.11.2015р. за виконавчим провадженням № 46964983; скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 24.11.2015р. за виконавчим провадженням № 46964983 про стягнення виконавчого збору в сумі 9 831 300,47 грн. (а.с.239-242, т.5).

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області мотивовано відсутністю правових підстав для стягнення виконавчого збору, оскільки жодних виконавчих дій з примусового стягнення за виконавчим провадженням № 46964983 державним виконавцем здійснено не було, а зміни у законодавстві, зокрема, ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» щодо оов`язковості стягнення виконавчого збору не можуть бути застосованої у спірних правовідносинах, оскільки виконавче провадження було відкрите до внесення відповідних змін до вищевказаного Закону, а закон не має зворотної дії в часі.

Не погодившись з цією ухвалою господарського суду, її оскаржив в апеляційному порядку Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; апеляційну скаргу подано нарочно через канцелярію господарського суду 23.08.2016р. (вхідний номер № 53014/16).

Одночасно, у змісті апеляційної скарги, скаржником заявлено клопотання про відновлення строків на апеляційне оскарження ухвали господарського суду від 09.03.2016р., яке мотивовано тим, що скаржник звертався з апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу 14.03.2016р. з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, зазначене клопотання судом апеляційної інстанції задоволено не було, апеляційну скаргу було повернуто без розгляду; на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції Департамент державної виконавчої служби сплатив судовий збір за платіжним дорученням № 1730, яке було направлено до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, яке здійснює представництво інтересів Департаменту ДВС та яким було підготовано та подано апеляційну скаргу. Будь-яких доказів в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України на обґрунтування вищезазначеного клопотання скаржником не надано, відсутні.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, ознайомившись з матеріалами справи та апеляційної скарги вважає за необхідне відмовити у відновленні строку на апеляційне оскарження і повернути зазначену апеляційну скаргу без розгляду в силу наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Згідно з ч.1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За загальним правилом поважними причинами пропуску процесуальних строків вважаються обставини об'єктивного характеру, які не залежать від волевиявлення особи (заявника).

Згідно з абзацом 8 п.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» (зі змінами та доповненнями) клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.

Як встановлено колегією суддів згідно з матеріалами справи, з первісною апеляційною скаргою Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду 14.03.2016р.; при цьому скаржником було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що Департамент ДВС є бюджетною установою, обслуговування якого Державною казначейською службою обмежене лише в межах відкритих асигнувань (за поштовим штемпелем на конверті – а.с.246-247, 248, т.5, на звороті).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.03.2016р. зазначену апеляційну скаргу було повернуто скаржнику без розгляду на підставі п.п.2, 3 ч.1 ст.97 ГПК України, оскільки на обґрунтування вищевказаного клопотання про відстрочення сплати судового збору скаржником не було надано жодного доказу в розумінні тс.ст.32, 33, 36 ГПК України, а також не надіслано сторонам копії скарги та доданих до неї документів (а.с.250-251, т.5).

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції, Департамент державної виконавчої служби здійснив оплату судового збору у розмірі 1378 грн. згідно платіжного доручення № 1730 від 07.04.2016р.

Отже, після усунення недоліків, вдруге з апеляційною скаргою скаржник звернувся лише 23.08.2016р. (згідно зі штемпелем господарського суду на першому аркуші апеляційної скарги), тобто після п`яти місяців і 13 днів з моменту прийняття ухвали господарським судом, п`яти місяців з дня винесення ухвали суду апеляційної інстанції (23.03.2016р.), чотирьох місяців та 15 днів з моменту сплати судового збору (07.04.2016р.), тобто з значним пропуском процесуального строку, регламентованого ч.1 ст.93 ГПК України.

Будь-яких доказів причин поважності неподання апеляційної скарги в строки з 07.04.2016р. (дата сплати судового збору) по 23.08.2016р., в розумінні ст.ст.32, 36 ГПК України та відповідно до ст.33 ГПК України скаржником не надано, такі докази взагалі відсутні.

Отже, колегія суддів вважає, що причини, наведені скаржником в клопотанні про відновлення строку на апеляційне оскарження ухвали, не є поважними, а правові підстави задоволення вищевказаного клопотання відсутні.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. № 3674-VІ сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі повернення заяви або скарги.

Відповідно до п.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» (зі змінами та доповненнями) питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору.

Отже, за наявності відповідного клопотання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України апеляційним господарським судом буде вирішено питання про повернення судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 53, 86, 91, 93, п.4 ч.1 ст.97, ст.99 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання скаржника – Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2016р. у справі № 904/5473/14 – відмовити.

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 06-20/228-16 від 23.08.2016р. з додатками на 9 аркушах, в тому числі платіжне доручення № 1730 від 07.04.2016р., повернути скаржнику без розгляду.

Копію скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України приєднати до матеріалів справи.

Справу повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В. Джихур

Суддя Г.К. Дмитренко