Постанова № 60150958, 30.08.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2016 р.Справа № 915/269/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.

Суддів: Лисенко В.А., Ліпчанської Н.В.,

секретар судового засідання Кіртока Л.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю №12 від 04.01.2016р.;

від відповідача: не зявився, повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської міської ради

на рішення господарського суду Миколаївської області від 16 травня 2016 року

у справі №915/269/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсільмаш»

до Миколаївської міської ради

про зобовязання поновити договір оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Продсільмаш (позивач) звернулось до господарського суду з позовом про зобов'язання Миколаївської міської ради (відповідач) поновити договір оренди землі № 4273 від 01.08.2006 на той самий строк і на тих самих умовах, шляхом підписання додаткової угоди до договору оренди землі № 4273 від 01.08.2006.

Позовні вимоги обґрунтовані ухиленням відповідача від поновлення договору оренди землі, незважаючи на вчасне звернення позивача з відповідною заявою, 06.09.2013 року, до закінчення строку дії договору 12.12.2013 року.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16 травня 2016 року у справі №915/269/16 (суддя Гриньова-Новицька Т.В.) позов задоволено, зобов'язано Миколаївську міську раду поновити договір оренди землі № 4273 від 01.08.2006, укладеного між Миколаївською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Продсільмаш на той самий строк і на тих самих умовах, шляхом підписання додаткової угоди до договору оренди землі № 4273 від 01.08.2006.

Стягнуто з Миколаївської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Продсільмаш 1378 грн. судового збору.

Рішення обґрунтоване тим, що за три місяці до спливу строку Договору, позивач повідомив відповідача про свій намір шляхом подання до Миколаївського міського дозвільного центру заяви та пакету документів. Незважаючи на те, що пакет не містив проекту додаткової угоди до Договору, відповідач прийняв документи без зауважень, однак жодних дій, що приписує йому ч. 5 ст. 33 Закону, не вчинив ані у місячний термін, ані протягом останніх років.

Після того, як з 13.12.2013 строк Договору закінчився, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою до цього часу, вчасно і в повному обсязі сплачує плату за землю, що підтверджено податковими деклараціями за 2013, 2014 роки, квитанціями про сплату оренди землі з січня 2011 року по грудень 2014 року.

З матеріалів справи не вбачається, що протягом одного місяця після закінчення строку Договору відповідач звертався до позивача з листом - повідомленням про заперечення у поновленні договору оренди землі, докази такого повідомлення відповідач суду не надав, як не навів і жодної норми закону, яка б давала йому право відмовити орендарю у поновлені договору з підстав ненадання проекту додаткової угоди до договору оренди землі.

Відтак, відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Договір є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Миколаївська міська рада звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що при зверненні до Миколаївської міської ради із заявою про поновлення договору оренди 06.09.13 року, позивач не додав до матеріалів проект додаткової угоди щодо поновлення договору оренди землі. Оскільки позивачем не було своєчасно направлено Миколаївській міській раді проект додаткової угоди, то відповідно позивачем було втрачено переважне право на продовження строку дії Договору.

Більш того, апелянт звернув увагу суду на те, що позивачу надавалася земельна ділянка в оренду для обслуговування існуючої адміністративної будівлі, при цьому, на зазначеній ділянці жодної адміністративної будівлі не існує.

Відповідач в судове засідання 30.08.2016 не зявився. До канцелярії суду від нього надійшло 30.08.2016 року клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, у звязку зі знаходженням представника Миколаївської міської ради на розгляді іншої справи. Апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу просив залишити без задоволення, з мотивів, викладених у запереченнях.

Відповідно до приписів ст.85 ГПК України, в судовому засіданні 30.08.2016 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14.07.2006 року Миколаївською міською радою було прийняте рішення №3/17, згідно п.2 розділу 3 якого було вирішено передати позивачу в оренду строком до 12.12.2013 року земельну ділянку площею 50 кв.м. для обслуговування існуючої адміністративної будівлі, зарахувавши її до земель комерційного використання, по пр. Героїв Сталінграда, 1 в м. Миколаєві.

На підставі вказаного рішення, 01.08.2006 між Миколаївською міською радою та Закритим акціонерним товариством "Продсільмаш", правонаступником якого згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 21816495 від 28.03.2016 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Продсільмаш», було укладено договір оренди землі, який зареєстрований в книзі записів договорів оренди землі від 08.08.2006 за № 4273, а в Державному реєстрі земель вчинено запис №040600100424 від 08.08.2006 (далі - Договір).

За умовами п.1.1 Договору відповідач, на підставі свого рішення від 14.07.2006 № 3/17, передав, а позивач - прийняв в оренду земельну ділянку для обслуговування існуючої адміністративної будівлі по проспекту Героїв Сталінграду, 1.

Предметом Договору є земельна ділянка загальною площею 50 кв. м., на якій знаходиться адміністративна будівля, що належить позивачу.

Відповідно до п. 3.1 Договору він діє до 12.12.2013 і після закінчення строку Договору орендар (позивач у справі) має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії Договору повідомити орендодавця (відповідача у справі) про намір продовжити його дію.

Згідно з п. 12.6 договору, після закінчення строку, на який було укладено цей Договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення Договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

З матеріалів справи вбачається, що 06.09.2013, тобто за три місяці до спливу строку Договору, позивач повідомив відповідача про свій намір шляхом подання до Миколаївського міського дозвільного центру заяви та пакету документів, а саме копії статуту, копії раніше укладеного договору оренди земельної ділянки, копії витягу з рішення міської ради, копії документу, що посвідчує право власності, копії технічного паспорту, проекту (паспорт опорядження фасаду, фото 10*15, топоплан М 1*500), що вбачається з опису документів, доданих до заяви (а.с.23).

Пакет документів для вирішення питання поновлення договору оренди земельної ділянки було прийнято адміністратором Миколаївської міської ради.

Листом від 17.09.2013 року №17-4546 Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради повідомило ТОВ «Продсільмаш», що для можливості подальшого розгляду зазначеного питання, товариству необхідно надати документи на право власності на адміністративну будівлю, письмову згоду землекористувача ЗАТ «Продсільмаш» щодо переоформлення договору оренди земельної ділянки, яка надана відповідно до рішення Миколаївської міської ради від 14.07.06 №3/17, а також відомості з ЄДРЮО та ФОП щодо припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення ЗАТ «Продсільмаш» (а.с.22).

Також листом, який отримано 15.04.2014 року, заступник міського голови повідомив ТОВ «Продсільмаш», що йому необхідно надати до міської ради витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.24).

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОДСІЛЬМАШ та вважає, що доводи, заперечення і вимоги Миколаївської міської ради, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ст.179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди (ст. 15 Закону).

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Питання поновлення договору оренди землі врегульовано Законом України Про оренду землі.

Згідно зі ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (далі -Закон) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

17.09.2013 року управління містобудування та архітектури Миколаївської ради направило лист за № 17-4546, з якого вбачається, що товариству необхідно надати документи на право власності на адміністративну будівлю, письмову згоду землекористувача ЗАТ Продсільмаш, щодо переоформлення договору оренди земельної ділянки, яка надана відповідно рішення Миколаївської міського ради, а також відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення ЗАТ Продсільмаш.

Однак, як вірно зазначено місцевим господарським судом, в порушення норм чинного законодавства Миколаївською міською радою не було прийнято жодного рішення щодо продовження або відмову у продовженні Договору оренди земельної ділянки ТОВ Продсільмаш.

Пунктом 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин від 17.05.2011 року з останніми змінами та доповненнями від 10.07.2014 року зясовано, що у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011). Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.

Разом з тим судам слід враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки. При цьому, якщо відповідні правовідносини виникли між сторонами до внесення змін Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011) до статті 33 Закону України "Про оренду землі", судам слід брати до уваги, що попередня редакція зазначеної статті Закону України "Про оренду землі" не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов'язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта стосовно неподання позивачем доказів фактичного використання земельної ділянки після закінчення строку його дії, виходячи з того, що після закінчення 13.12.2013 строку дії Договору, позивачем сплачувалась плата за землю, що підтверджено податковими деклараціями за 2013, 2014 роки, квитанціями про сплату оренди землі з січня 2011 року по грудень 2014 року, які містяться в матеріалах справи.

При цьому, Миколаївською міською радою приймались вищезазначені платежі, сплачені платником на виконання п.п. и п. 9.4 договору оренди землі № 4273 - відповідно до якого орендна плата за землю вноситься по день фактичного використання земельної ділянки або до укладання нового договору оренди землі.

Як вказано вище, на виконання умов договору оренди землі Миколаївська міська рада передала, а ЗАТ Продсільмаш прийняло в оренду земельну ділянку, про що між сторонами було складено Акт приймання передачі земельної ділянки від 08.08.2006 року.

Доказів повернення земельної ділянки Миколаївській міській раді в матеріалах справи немає, отже на даний час вона знаходиться у володінні ТОВ «Продсільмаш».

Вищевикладене підтверджує факт продовження використання позивачем земельної ділянки після закінчення строку договору.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, доказів надслання орендодавцем протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення про заперечення у поновлені договору не було.

Таким чином, судова колегія доходить висновку про те, що з урахуванням Закону України Про оренду землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, а укладання додаткової угоди про поновлення договору) оренди землі повинно бути здійснено із уповноваженим керівником органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що позивачем не було надано проекту Додаткової угоди, у звязку з чим ТОВ Продсільмаш було втрачено право на продовження строку дії Договору, відхиляється судом, оскільки Миколаївською міською радою не було відмовлено або не надано згоди щодо вирішення питання про продовження договору оренди згідно заяви позивача від 06.09.2013 року в порушення ст.33 ЗУ «Про оренду землі».

У листі-відповіді Миколаївської міської ради від 17.09.2013 року № 17-4546 зазначено про необхідність надання ТОВ «Продсільмаш» додаткових документів, та не зазначено про необхідність надання проекту додаткової угоди у відповідності до положень ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі.

Таким чином, необґрунтованими є твердження відповідача щодо втрати позивачем свого переважного права на продовження строку дії оренди у зв'язку з неподанням проекту додаткової угоди.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Підсумовуючи викладене, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст.99, п.1 ч.1 ст.103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 16 травня 2016 року у справі №915/269/16 залишити без змін.

Стягнути з Миколаївської міської ради в дохід Державного бюджету України /отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України у м. Одеса, код ЄДРПОУ отримувача: 38016923, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011 № рахунку: 31217206782002, код бюджетної класифікації 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050), символ звітності 206 код ЄДРПОУ суду 26016990/ 1515,80 /одна тисяча пятсот пятнадцять грн. 80 коп./ грн. судового збору.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 31.08.2016 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя В.А. Лисенко

Суддя Н.В. Ліпчанська