Постанова № 60150766, 29.08.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 серпня 2016 року 16:45 №826/10403/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві

до

державного підприємства «Діброва»

про

стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до державного підприємства «Діброва», у якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 368 169,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача податкового боргу, який виник у зв’язку із несплатою державним підприємством грошового зобов’язання самостійно визначеного у податкових деклараціях.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2016 відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову, у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте кореспонденція суду повернулася з відміткою працівника пошти «за закінченням терміну зберігання».

За правилами, встановленими пунктом 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям – за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження та прийняття рішення по справі. Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Державне підприємство «Діброва» зареєстроване Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією 26.08.2003 та взято на податковий облік до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва.

Згідно довідки, наданої позивачем, податковий борг відповідача станом на травень 2016 рік становить 368 169,97 грн.

Суд встановив, що заборгованість відповідача виникла у зв’язку з несплатою самостійно визначеного грошового зобов’язання у податкових деклараціях з плати за землю на загальну суму 368 169,97 грн.: від 14.02.2014 №9006938305 (15 115,30 за 4 місяці) недоїмка на суму 60 461,20 грн.; від 20.02.2015 №1500014470 (18 879,00 за 11 місяців +18878,97 грн.) недоїмка 226 547,97 грн.; від 22.02.2016 №1600013445 (27053,6 за 4 місяці) недоїмка 81 160,80 грн.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві надіслано державному підприємству «Діброва» першу податкову вимогу від 06.04.2010 №1/831 на суму 15 026,62 грн., та другу податкову вимогу від 16.07.2010 №2/1511 на суму 60 372,52 грн., які отримані відповідачем, що підтверджується зворотними поштовими повідомленнями.

Порядок формування та виставлення таких податкових вимог податковим органом на адресу платника податків (відповідача) регулювався Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ (що втратив чинність з 01.01.2011 у зв'язку з прийняттям ПК України).

Згідно пп. 6.2.1 і пп. 6.3.2 п.6.2 ст. 6 Закону Україну «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

У разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Після 01.01.2011 нормами п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

З контексту наведених норм Кодексу та Закону вбачається, що податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище суд приходить до висновку про відсутність у контролюючого органу обов'язку по формуванню окремої податкової вимоги на заявлену до стягнення суму податкового боргу.

Згідно з пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Беручи до уваги те, що заборгованість у розмірі 368 169,97 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно пункту 8 частини 6 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач зобов'язаний виконати постанову негайно.

Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 160-163, 183-2, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства «Діброва» (код ЄДРПОУ 32620652) заборгованість у сумі 368 169,397 грн. на р/р 34129999700008 одержувач: управління Державної казначейської служби України у Подільському районі м. Києві (код ЄДРПОУ 37975298), банк одержувача: ГУ ДКС України у м. Києві, код 820019.

3. Судові витрати присудженню не підлягають.

Відповідно до пунктів 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя К.М. Кобилянський