Постанова № 60150125, 29.08.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 серпня 2016 р. № 820/2786/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретареві судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Хілковського О.О.,

представника відповідача - Стороженка А.І.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України до Державної фінансової інспекції в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Харківський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції а Харківській області , в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд: зобов'язати відповідача виключити висновки, зазначені в абз.9 стор. 14 п.2 розділу ІІ, абз. 9-10 стор 40 п.8 розділу ІІ, абз.10 стор. 56 п.10 розділу ІІ, абз.10 стор. 65 п.11 розділу ІІ, абз.9 стор. 72 п.15 розділу ІІ з акту від 30 березня 2016 року № 08-20/06 ревізії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДФІ в Харківській області проведено ревізію окремих напрямків фінансово - господарської діяльності Харківського прикордонного загону ( в/ч 9951), у тому числі щодо використання коштів, виділених з резервного фонду Державного бюджету у зв'язку з оголошеною мобілізацією за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 30 березня 2016 року № 08-20/06. Позивач вважає висновки, зазначені в абз.9 стор. 14 п.2 розділу ІІ, абз. 9-10 стор 40 п.8 розділу ІІ, абз.10 стор. 56 п.10 розділу ІІ, абз.10 стор. 65 п.11 розділу ІІ, абз.9 стор. 72 п.15 розділу ІІ з акту від 30 березня 2016 року № 08-20/06 ревізії необґрунтованими та такими, що підлягають виключенню.

Представник позивача - Хілковський О.О., в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача - Стороженко А.І., у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у їх задоволенні. У наданих суду письмових запереченнях, зазначив, що сам по собі спірний акт ревізії не є рішенням суб'єкту владних повноважень в розумінні ст.17 КАС України, оскільки лише містить в собі інформацію щодо проведеної ревізії та її результатів та не породжує будь-яких наслідків для позивача.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДФІ в Харківській області проведено ревізію окремих напрямків фінансово - господарської діяльності Харківського прикордонного загону ( в/ч 9951), у тому числі щодо використання коштів, виділених з резервного фонду Державного бюджету у зв'язку з оголошеною мобілізацією за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 30 березня 2016 року № 08-20/06 ( а.с.14-92).

Даним актом встановлено коло певних порушень позивачем чинного законодавства, при цьому, останній не погодився та оскаржує висновки, зазначені в абз.9 стор. 14 п.2 розділу ІІ, абз. 9-10 стор 40 п.8 розділу ІІ, абз.10 стор. 56 п.10 розділу ІІ, абз.10 стор. 65 п.11 розділу ІІ, абз.9 стор. 72 п.15 розділу ІІ .

Так в абз.9 стор. 14 п.2 розділу ІІ зазначено, що військовою частиною 9951 не дотримано вимоги п. 5.1 Розділу 5 „Складання інвесторської кошторисної документації" ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, та п. 3, 4 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою КМУ від 11.05.2011 №560, при використанні коштів обласного бюджету на виконання заходів регіональної програми «Облаштування та реконструкція українсько-російської ділянки державного кордону в межах Харківської області» на загальну суму 3500000,0 гривень.

В абз. 9-10 стор 40 п.8 розділу ІІ зазначено наступне: "Крім того, на частину матеріальних цінностей (ЄГОЗА, дрова змішаних порід) були надані акти на списання, які також були оформлені в ході ревізії після проведення зустрічної звірки. Проте, ревізією не підтверджено наявність одного службового модулю загальною вартістю 62708,00 грн., що фактично є нестачею матеріальних цінностей. Вищевказане призвело до нестачі службового модуля на суму 62708,00грн., чим завдано шкоди (збитків) в/ч 9951 на відповідну суму, та, як наслідок, відповідне порушення в фінансовій звітності призвело до завищення активів у формі № 1 «Баланс» за 2015 рік в сумі 62708,00 грн., що є порушенням п.1 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV."

В абз.10 стор. 56 п.10 розділу ІІ зазначено наступне: "Таким чином, в порушення п.п. 20, 29 Порядку №228, ч.1 ст.49 Бюджетного Кодексу України та п.1 постанови №117 в/ч 9951 проведено оплату в сумі 92853,92 грн. за комунальні послуги, які фактично установою не спожито, що призвело до завищення касових та фактичних видатків у формі №2-д «Звіт про надходження та використання коштів загального фонду», а також заниження дебіторської заборгованості у формі №7д «Звіт про заборгованість за бюджетними коштами» за 2015 рік по КПКВ 1002030 за КЕКВ 2271 на суму 67442,76 грн., КЕКВ 2272 - 12253,91 грн. та по КЕКВ 2274 на суму 13157,25 грн., чим порушено п.1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV."

В абз.10 стор. 65 п.11 розділу ІІ зазначено наступне: " Всього закуплено продуктів харчування за цінами вище ринкових на загальну суму 98302,82 грн. та закупівлю за цінами, що нижче середніх цін, на суму 32105,68 грн.".

В абз.9 стор. 72 п.15 розділу ІІ зазначено наступне: "Зважаючи на вищевикладене ревізією встановлено, що в/ч 9951 до розрахунку вартості послуг з харчування не включались витрати на оплату праці та нарахування на оплату праці, на оплату комунальних послуг, тобто не враховуються витрати, які безпосередньо несе військова частина."

Не погодившись з даними висновками акту ревізії, Харківським прикордонним загоном ( в/ч 9951) було подано заперечення ( а.с.108-112),за результатами розгляду яких висновки акту ревізії залишено без змін (а.с. 93-107).

За результатами висновків ревізії ДФІ в Харківській області на адресу позивача направлено вимогу про усунення порушень від 20.04.2016 № 20-08-25-14/2883 ( а.с.144-145).

Суд зазначає, що предметом оскарження в рамках розгляду даної справи не є вказана вимога, а є висновки акту ревізії від 30 березня 2016 року № 08-20/06.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 1, 7 ч.1 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно з п.3 Положення про державні фінансові інспекції у районах, містах та міжрайонні, об'єднані в районах та містах державні фінансові інспекції, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.10.2011 року №1236, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2011р. за №1212/19950, основним завданням Інспекцій є реалізація повноважень Держфінінспекції на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Згідно з ст.2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1-3 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20.04.2006, останній визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання.

Інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

При цьому, суд зазначає, що згідно п.1 ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Акт ревізії - документ, який складається посадовими особами контролюючого органу, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

Отже, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення ревізії і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фінансової інспекції

Суд зазначає, що акт ревізії не містить владних управлінських приписів щодо позивача, а лише містить інформацію про виявлені під час ревізії порушення. Висновки зазначені в акті ревізії не породжують та не змінюють права та обов'язки позивача, а тому вимоги про визнання таких висновків неправомірними не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки в даному порядку може бути оскаржено лише рішення, яке породжує безпосередньо право чи обов'язки для позивача.

За таких обставин, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ч.2 ст.17 КАС України, оскільки не породжує ніяких правових наслідків для позивача.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного суду України від 10.10.2013 року №21-237а13, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.237 КАС України.

Згідно ч.2 ст.161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України до Державної фінансової інспекції в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 31 серпня 2016.

Суддя Мар'єнко Л.М.