Ухвала суду № 60145438, 25.08.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - Білак С. В.

Головуючий у 1 інстанції - Ляшко О.Б.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 серпня 2016 рокусправа № 804/2240/16 Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпропетровськ, пр.імені Газети "Правда", 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Юрко І.В. , секретар судового засідання - Лащенко Р.В., з участю представника відповідача - Полуботок М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 р. у справі №804/2240/16 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач-1) та ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4, позивач-2) звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна казначейська служба України (далі - третя особа), в якій просили:

- визнати протиправними дії та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рахімової Асі Назимівни від 31.03.2016 року, головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва Олександра Вячеславовича від 31 березня 2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) відповідно ВП №50654171, ВП №50655290;

- визнати протиправними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які виразились у несвоєчасному направленні на адресу ОСОБА_3, ОСОБА_4, постанов від 31.03.2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті виконавчого документа) відповідно ВП №50655290, ВП №50654171.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим О.В. та головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рахімовою А.Н. винесені постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження відповідно виконавчі провадження ВП №50655290, ВП №50654171, на підставі п.6 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку із тим, що виконавчі листи не містять відомості про ідентифікаційний код боржника - юридичної особи. Вважають рішення державного виконавця протиправними та такими, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2016 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рахімової Асі Назимівни від 31.03.2016 року, головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва Олександра Вячеславовича від 31 березня 2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) відповідно ВП №50654171, ВП №50655290.

Визнано протиправними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які виразились у несвоєчасному направленні на адресу ОСОБА_3, ОСОБА_4, постанов від 31.03.2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті виконавчого документа) відповідно ВП №50655290, ВП №50654171.

Стягнуто з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 1102,42 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржувану постанову та відмовити в задоволенні позовної заяви.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що при розгляді звернень позивача-1 державним виконавцем було встановлено, що виконавчі листи щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №804/10264/15 не відповідають вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

Посилання суду на п.3 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» вважає недоречним, у зв'язку з тим, що дії щодо безоплатного отримання від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідних для проведення виконавчих дій пояснень, довідок та іншої інформації державний виконавець може здійснювати вже у відкритому виконавчому провадженні.

Виходячи з вищевикладеного, вважає дії державного виконавця при винесенні постанов про відмову у відкритті виконавчих проваджень від 31.03.2016 року ВП№50654171, ВП№50655290 правомірними та такими, що повністю відповідають вимогам чинного законодавства.

Представник відповідача до суду не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 29.03.2016 р. звернулись до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції із заявою про примусове виконання виконавчого листа №804/10264/15 виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 03.03.2016 року.

31 березня 2016 року за наслідками розгляду звернення ОСОБА_3 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим Олександром Вячеславовичем, винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №50655290. (а.с.6)

31 березня 2016 р. за наслідками розгляду звернення ОСОБА_4 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімовою Асею Назимівною, винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №50654171. (а.с.7)

Вищезазначені постанови від 31.03.16 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті виконавчого документа) відповідно ВП №50655290, ВП №50654171 прийняті на підставі п. 6 ч.1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку із тим, що виконавчий лист №804/10264/15 не містить код ЄДРПОУ боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Конституції України та ч. 1 ст. 302 ЦК України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.

Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012, відповідно до п.1 якого збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя, таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Частина 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" містить вимоги до виконавчого документа, у якому зокрема має бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам ст. 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Разом із тим п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

Отже, відомості про ідентифікаційний номер або номер та серію паспорта боржника можуть бути надані лише на вимогу державного органу, яким ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не є.

Крім того, позбавлений такої можливості й суд, зважаючи на процедуру розгляду заяв про видачу виконавчого листа, який відбувається без судового засідання та виклику стягувача та боржника для заслуховування їхніх пояснень.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Зазначена позиція також кореспондується з позицією Верховного Суду України, яка відображена у постанові від 25.06.2014 року по справі №6-62цс14, положення якої за приписами ст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень та для всіх судів України.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрована відповідачем 29.03.2016 року, а оскаржувана постанова направлена на адресу позивачів лише 07.04.2016 року.

Частиною ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" чітко визначений строк протягом якого державний виконавець виносить постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження - протягом трьох робочих днів.

Частиною 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Підпунктом 2.10. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, заствердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року №2274/5, передбачено, що вихідна кореспонденція відправляється через діловода не пізніше наступного робочого дня після підписання (затвердження) документа (супровідного листа). Для реєстрації таких документів у Відділі ведеться Журнал реєстрації вихідної кореспонденції (додаток 5).

Згідно пп. 2.12. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, у разі направлення документів виконавчого провадження рекомендованими листами діловодом складаються реєстри на відправлення рекомендованої кореспонденції (додаток 7).

Згідно штампу наявному на копіях конвертів "з повідомленням" та витягу про відстеження посилок у автоматичному режимі "Укрпошта" постанова ВП №50655290, ВП №50654171 від 31.03.16 року про відмову у відкритті виконавчого провадження фактично була відправлена 07.04.2016 року, тобто з порушенням строку, встановленого Законом.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 цього Кодексу встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності своїх рішень та дій, а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді клопотання відповідача про зупинення провадження по справі судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За наведених обставин судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 р. у справі №804/2240/16 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 25 серпня 2016 року, в повному обсязі ухвала складена 26 серпня 2016 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді В.А.Шальєва

І.В.Юрко