КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 серпня 2016 року №810/1794/16
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, яка виразилась у ненаданні до органу казначейства висновку про повернення ПАТ «Укртрансгаз» надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 19142752,83 грн.;
- зобов’язати Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області підготувати та подати до органу казначейства висновок про повернення ПАТ «Укртрансгаз» суму надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 19142752,83 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ПАТ «Укртрансгаз» має переплату з податку на прибуток підприємств у розмірі 19142752,83 грн., що утворилась внаслідок сплати його філіями ВРТП «Укргазенергосервіс», «Управлінням «Укргазтехзв’язок», «Управління «СІАТ» авансових внесків з податку на прибуток.
Позивач вказує, що неодноразово звертався до податкового органу з вимогою повернути суму надміру сплачених податків по філіям, однак податковий орган щоразу відмовляв у поверненні зазначених коштів, мотивуючи це наявністю заборгованості за ПАТ «Укртрансгаз».
Мотиви з яких податковий орган відмовився здійснювати повернення сум надміру сплачених податків позивач вважає незаконними та зазначає, що щоразу з відповідними заявами надавав довідки про відсутність заборгованості з податків та зборів. Позивач стверджує, що бездіяльність відповідача при розгляді заяв підприємства є невиправданою та порушує право ПАТ «Укртрансгаз» на мирне володіння своїм майном, гарантоване пунктом 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідач позов не визнав, в обґрунтування заперечень вказав, що відповідно до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України надміру сплачені суми грошового зобов'язання платнику податків не повертаються у випадку наявності у такого платника податкового боргу.
Оскільки станом на момент розгляду керівником податкового органу заяв ПАТ «Укртрансгаз» інші філії останнього мали заборгованість з податків та зборів, відповідач вважає, що правомірно відмовив позивачу у поверненні надміру сплачених сум грошових зобов’язань.
Представники сторін у судове засідання, призначене на 16.08.2016, не з’явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Водночас матеріали справи містить клопотання позивача про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги положення частин четвертої та шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» (ідентифікаційний код 30019801) зареєстроване 28.08.1998 як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 7-14).
Судом встановлено, що позивач має ряд відокремлених підрозділів, у тому числі Філію «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс», Філію «Управління «Укргазтехзв’зок», Філію «Управління сервісного обслуговування та ремонту імпортної автотракторної спецтехніки «СІАТ», які перебувають на податковому обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області.
Станом на березень 2016 року по Філії «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс» ПАТ «Укртрансгаз» утворилась переплата з податку на прибуток у розмірі 10831194,96 грн., що підтверджується актом звірення розрахунків №1847-20/335 від 07.04.2016 за період з 01.01.2016 по 31.03.2016 (а.с. 72).
Станом на березень 2016 року по Філії «Управління «Укргазтехзв’зок» ПАТ «Укртрансгаз» утворилась переплата з податку на прибуток у розмірі 7946218,00 грн., що підтверджується актом звірення розрахунків №1624-20/336 від 01.04.2016 за період з 01.01.2016 по 31.03.2016 (а.с. 70).
Станом на березень 2016 року по Філії «Управління сервісного обслуговування та ремонту імпортної автотракторної спецтехніки «СІАТ» ПАТ «Укртрансгаз» утворилась переплата з податку на прибуток у розмірі 365339,87 грн., що підтверджується актом звірення розрахунків №12261-20/340 від 01.04.2016 за період з 01.01.2016 по 31.03.2016 (а.с. 71).
У судових засідання та письмових запереченнях відповідач підтвердив факт наявності переплати у загальному розмірі 19142752,83 по вказаним філіям ПАТ «Укртрансгаз».
Листом від 11.04.2016 за №5542/9-01 позивач звернувся до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області з вимогою повернути надміру сплачені грошові зобов’язання з податку на прибуток у загальному розмірі 19142752,83 грн. по Філії «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс», Філії «Управління «Укргазтехзв’зок» Філії «Управління сервісного обслуговування та ремонту імпортної автотракторної спецтехніки «СІАТ» (а.с. 73-74).
До вказаного листа позивачем було додано копії актів звірення розрахунків, що підтверджують факт наявності заявленої до повернення переплати з податку на прибуток (а.с. 75-77), а також довідку Міжрегіонального головного управління ДФС – ЦО з обслуговування великих платників від 11.04.2016 №7740/10/28-10-17-02-26 про відсутність у ПАТ «Укртрансгаз» заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів (а.с. 78).
Розглянувши заяву позивача ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області листом від 26.04.2016 №3292/10/10-13-20-21-32 повідомила, що за інформацією з центральної бази даних Державної фіскальної служби України у ПАТ «Укртрансгаз» станом на 26.04.2016 наявний податковий борг у розмірі 132330700,00 грн., у зв’язку з чим повернення заявлених сум є неможливим (а.с. 80).
Не погоджуючись з підставами для відмови та бездіяльністю відповідача щодо неповернення підтверджених сум переплати з податку на прибуток підприємств, позивач звернувся до суду.
Судом встановлено, що між сторонами відсутній спір щодо правильності здійснення математичного розрахунку заявленої суми до бюджетного відшкодування та реальності здійснення господарських операцій, за результатами яких було сформовано таку суму.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Порядок зарахування наявних у платника податків переплат в рахунок інших платежів визначено статтею 43 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
За змістом пунктів 43.3 та 43.4 статті 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Таким чином, законодавець передбачив, що повернення надміру сплачених грошових зобов’язань можливе у випадку безпосереднього звернення платника податку з відповідною заявою та за умови відсутності у нього податкового боргу.
Згідно з пунктом 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
На виконання положень статті 43 Податкового кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182, затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі – Порядок №787).
Згідно абзаців 1 та 2 пункту 5 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Також наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за №1679/28124, затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (далі – Порядок №1146).
Пунктом 1 Порядку №1146 закріплено, що він регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1146 повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здiйснюється виключно на пiдставi заяви платника податку (за винятком повернення надмiру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фiзичних осiб, якi розраховуються органом ДФС на пiдставi поданої платником податкiв податкової декларацiї за звiтний календарний рiк шляхом проведення перерахунку за загальним рiчним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надмiру сплаченої суми протягом 1095 днiв вiд дня її виникнення.
Згідно з пунктом 7 Порядку №1146 після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.
Пунктом 8 Порядку №1146 передбачено, що у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згiдно з додатком 1 до цього Порядку; два примiрники реєстру висновкiв за платежами, належними державному бюджету, за формою згiдно з додатком 2 до цього Порядку; три примiрники реєстру висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, за формою згiдно з додатком 3 до цього Порядку.
За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пiзнiше нiж за п'ять робочих днiв до закiнчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними державному бюджету, для виконання вiдповiдному органу Казначейства.
Отже, враховуючи вищевказані положення законодавства, суд дійшов висновку про те, що умовою повернення платнику податків з Державного бюджету України надміру сплачених грошових коштів є наявність висновку територіального органу ДФС про повернення такої суми або її частини.
З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області не було підготовлено та направлено до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області висновок про повернення надмірно сплаченої позивачем суми податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 19142752,83 грн. по Філії «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс», Філії «Управління «Укргазтехзв’зок», Філії «Управління сервісного обслуговування та ремонту імпортної автотракторної спецтехніки «СІАТ».
При цьому суд відхиляє посилання представників відповідача на наявність у позивача податкового боргу як на підставу відмови у складанні та направленні висновку про повернення суми надміру сплачених грошових зобов’язань до органу Казначейства.
Так, згідно довідки Міжрегіонального головного управління ДФС – Центрального офісу з обслуговування великих платників від 11.04.2016 №7740/10/28-10-17-02-26 ПАТ «Укртрансгаз» станом на 11.04.2016 не мало заборгованості зі сплати податків та зборів (а.с. 78). Як було встановлено судом та не спростовано відповідачем, зазначена довідка була долучена до заяви ПАТ «Укртрансгаз» про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань.
У письмових запереченнях та у судовому засіданні відповідач стверджував, що така заборгованість у ПАТ «Укртрансгаз» виникла впродовж 20-ти денного строку розгляду заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань, а саме, станом на 26.04.2016 у позивача обліковувався податковий борг розмірі 132330700,00 грн.
На підтвердження таких обставин відповідачем було надано таблицю, згідно якої у ПАТ «Укртрансгаз» обліковується пеня за різними податками та зборами, зокрема, за кодом платежу 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 82886098,32 грн. (а.с. 99-102).
Крім того, у судовому засіданні 15.08.2016 відповідачем було надано роздруківку знімку екрану (скріншот) з відкритою у комп’ютерній програмі Microsoft Exсel таблицею, за даними якої у позивача наявний податковий борг з податку на прибуток підприємств у розмірі 132330035,69 грн. та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 668,87 грн.
Разом з цим, суд не приймає інформацію наведену у даній таблиці як доказ наявності у позивача податкового боргу, позаяк походження даних, приведених у ній, представник відповідача пояснити не зміг. Крім цього, такі таблиці не містять будь-яких підписів посадових осіб відповідача, відповідальних за адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей, з них неможливо встановити джерело походження наведеної інформації, її достовірність й актуальність.
Відповідно до частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частиною 1 статті 70 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Суд зазначає, що ведення податковими органами обліку податків на момент розгляду справи врегульовано Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який затверджений наказом Міністерства фінансів України 07.04.2016 № 422, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881 (далі – Порядок №422).
Цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №422 передбачено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платника за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку №422 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами;
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №422 ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Цим же пунктом встановлено, що з метою перегляду інформації про платника, включаючи всі його філії та підрозділи, незалежно від того, в якому органі ДФС вони перебувають на обліку, органу ДФС, в якому платник перебуває на обліку за основним місцем, надається право доступу до ІКП таких філій та підрозділів та забезпечується можливість перегляду узагальненої інформації щодо стану розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами в цілому з урахуванням відповідних показників за такими підрозділами.
Таким чином, органи ДФС здійснюють оперативний облік нарахованих і сплачених сум податків, в інтегрованих картках платника, що відкриваються щодо кожного платника податків, у тому числі його філій, та щодо кожного податку.
У таких інтегрованих картках платника відображається інформація щодо стану розрахунків платника податків з бюджетами стосовно кожного податку, платником якого є відповідна особа, у тому числі інформація про наявність чи відсутність податкового боргу станом на будь-яку дату.
Отже, належним доказом наявності у позивача податкового боргу є, зокрема, витяг з інтегрованої картки ПАТ «Укртрансгаз» щодо узагальненої інформації про стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами в цілому з урахуванням відповідних показників за відокремленими підрозділами.
У контексті викладеного протокольною ухвалою від 16.06.2016 суд зобов’язав відповідача надати належні докази на підтвердження наявності у ПАТ «Укртрансгаз» станом на 26.04.2016 податкового боргу.
Згідно наданого відповідачем витягу з ІПК ПАТ «Укртрансгаз» з податку на прибуток приватних підприємств за період з 01.01.2016 по 16.08.2016, як станом на момент звернення позивача з заявою (11.04.2016), так і станом на 20.04.2016 та на 25.04.2016 заборгованість у ПАТ «Укртрансгаз» відсутня.
З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідачем всупереч вимогам Податкового кодексу України та Порядку №1146 безпідставно не було підготовлено та направлено до органу Казначейства висновок про повернення надміру сплаченої позивачем до Державного бюджету України суми податку на прибуток підприємств у розмірі 19142752,83 грн.
За цих обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо визнання бездіяльності відповідача протиправною та про необхідність з метою захисту порушених прав позивача зобов’язати ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області підготувати та подати до органу Казначейства висновок про повернення ПАТ «Укртрансгаз» надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 19142752,83 грн.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб’єкт владних повноважень доказів, які б спростували доводи позивача, під час розгляду справи не надав.
З огляду на зазначене, беручи до уваги докази наявні у матеріалах справи у їх сукупності, ненадання податковим органом суду жодних доказів щодо наявності у позивача як станом на дату звернення із заявою до податкового органу так і станом на дату прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, яка виразилась у ненаданні до органу Казначейства висновку про повернення Публічному акціонерному товариству «Укртрансгаз» надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 19142752,83 грн.
Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області підготувати та подати до органу Казначейства висновок про повернення Публічному акціонерному товариству «Укртрансгаз» надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 19142752,83 грн.
Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (ідентифікаційний номер 30019801) документально підтверджені судові витрати у розмірі 2756 (дві тисячі сімсот п’ятдесят шість) грн. згідно платіжного доручення №6032 від 17.05.2016 за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (ідентифікаційний код 39471029, місцезнаходження: 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Ломоносова, буд. 34).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панченко Н.Д.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 26.08.2016.
Судове рішення № 60143398, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 26.08.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 810/1794/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: