Ухвала суду № 60134915, 25.08.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1332/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 2 Степаненко О. М. Доповідач в апеляційній інстанції Подорога В. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПодороги В. М.суддівБородійчука В. Г., Демченка В. А. при секретаріНаконечній М. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 квітня 2016 року у справі за позовом Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації до ОСОБА_7 про вилучення та передачу транспортного засобу, забезпеченого за рахунок держави, а також зустрічний позов ОСОБА_7 до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про продовження строку для оплати залишкової вартості автомобіля, -

в с т а н о в и л а :

12 лютого 2016 року Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про вилучення та передачу транспортного засобу, забезпеченого за рахунок держави.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що інвалід війни 2 групи ОСОБА_8 на пільгових умовах був забезпечений через Головне управління праці та соціального захисту населення обласної державної адміністрації транспортним засобом М1 ЗАЗ 110206-41.

07 лютого 2007 року ОСОБА_8 письмово звернувся до Головного управління про видачу транспортного засобу забезпеченого за рахунок коштів державного бюджету, у відповідь йому було роз'яснено вимоги Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 р. N999, що підтверджується відповідним зобов'язанням.

Рішенням колегії Головного управління від 30 січня 2007 року №1-6, на підставі заяви ОСОБА_7, у зв'язку з неспроможністю керування автомобілем, право керування надано його сину ОСОБА_7

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Зазначав, що п. 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою КМУ від 19.07.2006 № 999 встановлено, що після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, строк експлуатації якого більше ніж 10 років, залишається безоплатно члену сім'ї, який на час смерті інваліда проживав та був зареєстрований за місцем постійного проживання і реєстрації інваліда.

Іншому члену сім'ї померлого інваліда, який проживає та зареєстрований за місцем постійного проживання і реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва-на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.

07 вересня 2011 року Головним управлінням направлено лист відповідачу - члену сім'ї померлого інваліда з вимогою в добровільному порядку повернути легковий автомобіль ЗАЗ, яким був забезпечений інвалід.

Враховуючи те, що відповідачем легковий автомобіль добровільно до Головного управління не повернуто, просив суд вилучити у ОСОБА_7 транспортний засіб М1 ЗАЗ 110206-41, колір червоний марсала, номер кузову НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_1, виготовлений 12 грудня 2006 року ЗАТ з іноземними інвестиціями «Запорізький автомобілебудівельний завод», вартістю 22 391,25 грн. та передати його Департаменту соціального захисту населення обласної державної адміністрації. Стягнути з ОСОБА_7 на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів судовий збір в розмірі 1378 грн.

31 березня 2016 року відповідач ОСОБА_7 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про продовження строку оплати залишкової вартості автомобіля.

Зустрічну позовну заяву обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько ОСОБА_8

10 лютого 2014 року він звернувся до Департаменту соціального захисту населення ЧОДА з заявою, в якій просив надати дозвіл на викуп автомобіля ЗАЗ 110206.

В усному порядку він звертався неодноразово навіть після смерті батька, але щоразу отримував відмову в усному порядку.

Листом Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації №75-05 від 01 лютого 2016 року його було повідомлено, що відповідно до пункту 16 Постанови КМУ від 19.07.2006 № 999 "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями" члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом. В іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, повертається (виплачується) головному, районному управлінню соціального захисту у повному комплекті.

Таким чином, він мав право на залишення вказаного автомобіля у разі сплати ним протягом шести місяців після смерті батька відповідних сум. Однак, він шестимісячний строк оплати вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом, пропустив з поважної причини, подавши заяву щодо надання дозволу на викуп автомобіля лише 10 лютого 2014 року.

Зазначав, що до дня смерті батька він проживав разом з ним за адресою їх спільної реєстрації та доглядав його до смерті, а після смерті здійснив поховання.

Про наявність вказівки в законі про необхідність викупу автомобіля він не знав, адже його ніхто не повідомляв про такий обов'язок, тому він користувався рухомим майном у зв'язку з наявністю у нього інвалідності 3 групи.

Просив продовжити йому 6-місячний строк для оплати залишкової вартості автомобіля М1 ЗАЗ 110206-41, колір червоний марсала, номер кузову НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_1, виготовлений 12 грудня 2006 року. Судові витрати стягнути з відповідача.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 квітня 2016 року у задоволенні позову Департаменту соціального захисту населення Черкаської облдержадміністрації відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду Департамент соціального захисту населення Черкаської облдержадміністрації оскаржив рішення суду в апеляційному порядку.

Вважає, що рішенням суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог Департаменту до ОСОБА_7 неповно з'ясовані обставини по справі, що стало підставою для винесення неправильного рішення.

Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з слідуючих підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині відмови в задоволенні первісного позову Департаменту соціального захисту населення Черкаської облдержадміністрації.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 07 лютого 2007 року ОСОБА_8 звернувся до Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації з заявою про видачу йому на пільгових умовах, відповідно до висновку МСЕК, автомобіль «Таврія»(а.с.9).

Рішенням колегії Головного управління від 30 січня 2007 року №1-5, заява ОСОБА_8 була задоволена.

Відповідно до акту приймання-передачі транспортного засобу від 07 лютого 2007 року серія МВЧ № 866781 ОСОБА_8 отримав автомобіль М1 ЗАЗ 110206-41, колір червоний марсала, номер кузову НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_1, виготовлений 12 грудня 2006 року ЗАТ з іноземними інвестиціями «Запорізький автомобілебудівельний завод» на пільгових умовах, при умові сплати 7 % від його вартості (а.с.7).

Згідно довідки Головного управління праці та соціального захисту населення від 07 лютого 2007 року №1123/05, яка видана ОСОБА_8, даний автомобіль виданий без права продажу чи передачі іншій особі. Автомобіль повинен бути зареєстрований в Державтоінспекції протягом 10 діб з моменту отримання(а.с.10).

Рішенням колегії Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації від 30 січня 2007 №1-6, на підставі заяви ОСОБА_8, у зв'язку з неспроможністю керування автомобілем, право керування надано його сину ОСОБА_7 (а.с.8).

Відповідно до свідоцтва про смерть виданого 24 вересня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси Черкаського міського управління юстиції Черкаської області ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, актовий запис № 2537(а.с.14).

На час його смерті, відповідач ОСОБА_7 проживав та був зареєстрований разом із ним (а.с.9), а відтак мав право залишити вищевказаний автомобіль у своєму користуванні на умовах, визначених Порядком забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 999 від 19 липня 2006 року (в редакції від 26 квітня 2007 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно із ч. ч. 1 та 2 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Згідно листів Управління праці та соціального захисту населення від 13 грудня 2007 року №4218 та від 03 квітня 2009 року №893, було повідомлено рідних ОСОБА_8 про те, що для переоформлення автомобілів, строк експлуатації яких менш ніж 10 років, громадянам необхідно звернутися до Головного управління праці та соціального захисту населення та зазначено, що в іншому разі автомобіль повертається (виплачується) Головному управлінню праці та соціального захисту населення(а.с.11-12).

Листом Головного управління праці та соціального захисту населення від 07 вересня 2011 року №404/11-11, ОСОБА_7 повторно запропоновано строком до 16 вересня 2011 року прибути в Головне управління та повернути в добровільному порядку автомобіль ЗАЗ 110206-41, яким на пільгових умовах був забезпечений інвалід ОСОБА_8 за рахунок коштів державного бюджету(а.с.18).

Листом Департаменту соціального захисту населення від 01 лютого 2016 року №75-05, ОСОБА_7 повторно запропоновано прибути або звернутися до Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації для вирішення питання відносно перебування у володінні автомобіля ЗАЗ 11028(а.с.19).

Згідно п.16 Порядком забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 999 від 19 липня 2006 року(в редакції від 26 квітня 2007 року), після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, строк експлуатації якого більше ніж 10 років, залишається члену сім'ї, який на час смерті інваліда проживав та був зареєстрований за місцем проживання і реєстрації інваліда. Автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, після смерті інваліда залишається у користуванні його сім'ї, якщо в ній є інвалід, який: має підстави для забезпечення автомобілем згідно з пунктом 3 цього Порядку; проживав і був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його проживання і реєстрації; не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.

Член сім'ї померлого інваліда, який є також інвалідом, має право повторно стати на облік, але не раніше закінчення строку експлуатації автомобіля, отриманого за життя інвалідом чи законним представником недієздатного інваліда, дитини-інваліда.

Іншому члену сім'ї померлого інваліда, який проживає та зареєстрований за місцем проживання і реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним до спеціального фонду державного бюджету на спеціальні реєстраційні рахунки відділень Фонду соціального захисту інвалідів, відкриті в органах Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості одержаного автомобіля з урахуванням ступеня його зношення та суми, сплаченої за нього інвалідом.

У зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що спірний автомобіль не може бути вилучений на підставі п. 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 999 від 19 липня 2006 року в редакції, яка містить положення про шестимісячний строк сплати вартості одержаного автомобіля з урахуванням ступеня його зношення та суми, сплаченої за нього інвалідом, оскільки така редакція Порядку не набрала чинності на час смерті ОСОБА_8

Таким чином, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що у вищевказаній редакції порядку не міститься обов'язку сплати вартості автомобіля з урахуванням ступеня його зношення та суми сплаченої за нього у шестимісячний строк, а тому Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації необґрунтовано посилався на обставину пропуску шестимісячного строку сплати.

Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, є обґрунтованим і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації - відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 квітня 2016 року у справі за позовом Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації до ОСОБА_7 про вилучення та передачу транспортного засобу, забезпеченого за рахунок держави, а також зустрічний позов ОСОБА_7 до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про продовження строку для оплати залишкової вартості автомобіля - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з моменту набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :