Рішення № 60130109, 30.08.2016, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/766/16-ц

30 серпня 2016 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Безбородько В.А.

секретаря: Дмитрук С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 29.07.2014 року ОСОБА_2 позичила в нього 2000 доларів США. 11.09.2014 року відповідач позичила в нього 500 доларів США, та зобов»язалася повернути йому дані кошти через рік, про що написала власноручно розписки. По закінченні однорічного терміну відповідач борг не повернула. Неодноразові прохання й вимоги повернути борг відповідач нехтує.

Стягненню підлягають також 3 % річних від простроченої суми.

Просить стягнути з відповідача в його користь основний борг в сумі 64119 грн., три проценти річних з простроченої суми у розмірі 1329,05 грн., справу слухати у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з"явилася, про час і місце слухання справи повідомлена вчасно, про що свідчать поштові розписки, відмовилась від отримання судової повістки.

Враховуючи вищенаведене, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, дослідивши докази, представлені позивачем на виконання вимог ст.60 ЦПК України і які позивач вважає достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог та з"ясувавши фактичні обставини справи приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступних підстав.

Згідно ст.526 ЦК України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а у відповідності до ст.527 ЦК України боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор-прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом .

В судовому засіданні встановлено, що 29.07.2014 року ОСОБА_2 одержала від ОСОБА_1 2000 доларів США, які зобов»язалась повернути через рік, про що свідчить розписка від 29.07.2014 року.

11.09.2014 року ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 500 доларів США, які зобов»язалась повернути через рік, про що свідчить розписка від 11.09.2014 року.

Однак відповідач в зазначений термін добровільно гроші не повернула.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягають 3 % річних за користування нею позикою в сумі 2000 доларів США за період з 30.07.2015 року по 15.04.2016 року в сумі 42,90 доларів США (2000*3%/365*261=42,90 дол. США), що за офіційним курсом валют на день звернення до суду становить 1100,28 грн. Також підлягають стягненню з відповідача 3 % річних за користування нею позикою в сумі 500 доларів США за період з 12.09.2015 року по 15.04.2016 року в сумі 8,92 доларів США (500*3%/365*217=8,92 дол. США), що за офіційним курсом валют на день звернення до суду становить 228,77 грн.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦКУ відповідач зобов»язаний повернути позивачу позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позивачем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, відповідно до ст.ст. 536,1048 ЦК України відповідач зобов»язана сплатити на користь позивача суму нарахованих на заборгованість процентів за весь період користування позиченими коштами від моменту їх отримання до дня їх фактичного повернення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

А тому, суд оцінюючи в сукупності здобуті докази по справі прийшов до висновку про задоволення позову.

Згідно з ст. 88 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути 654,48 грн. судового збору.

На підставі ст.ст.207, 625, 1048-1050 ЦК України та керуючись ст.ст. 75, 76, 209,213,214,215,224,225,226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1, в користь ОСОБА_1, 65448 (шістдесят п»ять тисяч чотириста сорок вісім гривень) грн. 05 коп. заборгованості згідно розписок від 29.07.2014 року та 11.09.2014 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1, в користь ОСОБА_1, 654,48 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Безбородько В.А.