Рішення № 60129225, 23.08.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2959/16 Справа № 199/5713/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Рудь В.В.

Категорія 48

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Рудь В.В.

суддів: Пономарь З.М., Повєткіна В.В.

при секретарі: Назаренко А.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньо- дніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 01 лютого 2016 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_4, про поділ спільного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про поділ спільного майна подружжя, -

В с т а н о в и л а :

У липні 2015 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4, про поділ спільного майна подружжя(а.с.4-5, т.1).

Позивачка зазначала, що 15 липня 1995 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 Від шлюбу мають двох дітей: сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. Діти фактично проживають з нею та знаходяться на її утриманні.

За час шлюбу за спільні кошти за договором купівлі-продажу від 26 грудня 2003 року була придбана трикімнатна квартира загальною площею 65,4 кв.м, житловою площею 65,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу зареєстрований на ОСОБА_2 Загальна вартість квартири згідно витягу з реєстру на нерухоме майно №2409174 від 24.12.2003 року складає 32516,23 грн.

Крім того, у 2008 році придбано автомобіль марки Skoda Octavia А5,2008 року випуску, номер кузова ТМВСА41Z88В154759, колір світло-сірий, металік(Brilliant), об'єм двигуна 1596 см куб., державний номер НОМЕР_1.

В добровільному порядку розподілити сумісно нажите у шлюбі майно не вдалося.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_3 просила з урахуванням інтересів неповнолітньої дитини ОСОБА_8 виділити їй трикімнатну квартиру загальною площею 65,4 кв.м, житловою площею 65,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та визнати за нею право власності на вказану квартиру.

ОСОБА_2 виділити автомобіль марки Skoda Octavia А5, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, вартістю 190000 грн.

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя(а.с.52, т.1).

ОСОБА_2 зазначав, що за час перебування у шлюбі з ОСОБА_3 придбана квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Просив визнати за ним, ОСОБА_2, право власності на ? частину квартири АДРЕСА_3, як на майно, придбане за час шлюбу.

До участі у справі у якості третіх осіб залучені ОСОБА_4Є.(а.с.61, т.1), ОСОБА_5 та ОСОБА_6С.(а.с.91, т.1).

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 16 листопада 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_4, про поділ спільного майна подружжя, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про поділ спільного майна подружжя задоволено частково(а.с.50-57, т.2).

Поділено спільно набуте ОСОБА_3 та ОСОБА_2 майно наступним чином:

визнано за ОСОБА_3 право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_4, загальною площею 45,8 кв.м., житловою площею 27,4 кв.м.;

визнано за ОСОБА_3 право власності на 49/100 трикімнатної квартири АДРЕСА_5, загальною площею 65,4 кв.м., житловою площею 38,5 кв.м.;

визнано за ОСОБА_2 право власності на 51/100 трикімнатної квартири АДРЕСА_5, загальною площею 65,4 кв.м., житловою площею 38,5 кв.м.;

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3: судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 523 гривні 75 копійок; судові витрати з оплати проведення судової експертизи 414 гривні 94 копійки, а всього стягнуто 938,69 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 249,84 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 1447,49 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 3992,41 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частку трикімнатної квартири АДРЕСА_5, загальною площею 65,4 кв.м., житловою площею 38,5 кв.м.; визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частки двокімнатної квартири АДРЕСА_4, загальною площею 45,8 кв.м., житловою площею 27,4 кв.м., посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема, щодо обствин придбання двокімнатної квартири АДРЕСА_4, порушення судом норм матеріального та процесуального права(а.с.66-71, т.2).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.ст.3,4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст.16 ЦК України.

За правилами ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до змісту ст.ст.57, 58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 частково та відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні зустрічних позовних вимог, суд зазначив наступне.

Так, суд визнав, що квартира АДРЕСА_6 ропетровську придбана ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в період шлюбу і їх частки щодо вказаної квартири є рівними.

Стосовно квартири АДРЕСА_4, суд зазначив, що остання придбана частково за особисті грошові кошти ОСОБА_3 у сумі 28 283,33 грн., які вона отримала від продажу квартири, що належала їй та батькам ОСОБА_5 і ОСОБА_6, та з урахуванням сплаченої за квартиру загальної суми 58 050 грн., частка ОСОБА_3 становить 48,72%, інша частка квартири 51,28%, є спільною сумісною власністю подружжя.

Що стосується автомобіля марки Skoda Octavia А5,2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, то суд зазначив, що вказаний транспортний засіб був придбаний подружжям у зареєстрованому шлюбі за їх спільні кошти, його продаж здійснено відповідачем на власний розсуд, отримані від продажу автомобіля кошти не були використані в інтересах сім'ї, та з наведених підстав провів зарахування вартості автомобіля при визначенні часток кожного із подружжя в квартирі АДРЕСА_5 та квартирі АДРЕСА_4.

При поділі майна подружжя суд виходив із рівності їх часток та відсутності підстав для відступу від засад рівності часток подружжя.

Разом з тим, висновки суду стосовно квартири АДРЕСА_4 та проведення зарахування грошових коштів від продажу автомобіля шляхом збільшення частки ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_7, з визнанням за нею права власності на останню, не можна визнати обгрунтованими з огляду на наступне.

Так, по справі встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 15 липня 1995 року(а.с.11, т.1). Заочним рішенням Амур-Нижньо- дніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 07 вересня 2015 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано(а.с.218, т.1). Від шлюбу подружжя має двох дітей: сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2(а.с.15,16, т.1).

Згідно договору купівлі-продажу від 26 грудня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрованого в реєстрі за №4275, ОСОБА_2 придбав квартиру АДРЕСА_5(а.с.12-14).

Факт придбання вказаної квартири в період шлюбу та що остання є спільною сумісною власністю подружжя, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не оспорюється.

Враховуючи час придбання вказаної квартири та положення діючого законодавства станом на 26 грудня 2003 року, суд прийшов до правильного висновку, що в силу положень ст.22 Кодексу про шлюб та сім'ю України квартира АДРЕСА_8 шосе в м.Дніпропетровську є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та підлягає поділу.

Крім того, із справи видно, що згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу №CAG AS-000027/FIL від 24 квітня 2008 року ОСОБА_2 придбав транспортний засіб «Skoda Oktavia A5», 2008 року випуску, кузов ТМВСА41Z88В154759, колір світло-сірий, металік(Brilliant), об'єм двигуна 1596 см куб., реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстровано на ім'я ОСОБА_2В.(а.с.115-117, т.1).

Із договору купівлі-продажу квартири від 01 квітня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрованого в реєстрі за №313, вбачається, що ОСОБА_3 придбала квартиру АДРЕСА_4(а.с.53-55, 73-77, т.1).

За змістом ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом - ч.3 ст.368 ЦК України.

Таким чином, наведене свідчить, що вказане майно: автомобіль «Skoda Oktavia A5» та квартиру АДРЕСА_4 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 також придбали в період, коли перебували у зареєстрованому шлюбі, а тому відповідно до положень ч.1 ст. 60 СК України, ч.3 ст.368 ЦК України вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2, як придбане ними під час шлюбу.

За правилами ст.68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу - ч.1 ст.69 СК України.

За змістом ч.1,3,4 ст.65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

В п.24,30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" роз'яснено, що до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї(ч.4 ст.65 СК).

Рівність прав кожного із подружжя наволодіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності(якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є обєктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК. У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

По справі встановлено, 02 червня 2015 року ОСОБА_2 відчужив автомобіль «Skoda Oktavia A5» на користь ОСОБА_4, без згоди ОСОБА_3

Факт відчуження автомобіля підтверджується повідомлення ГУМВС України в Дніпропетровській області від 21 вересня 2015 року №6189, за змістом якого станом на 14.09.2015 року автомобіль марки «Skoda Oktavia A5», 2008 року випуску, сірого кольору, кузов ТМВСА41Z88В154759, номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію СХТ 139241 від 02.06.2015 року, зареєстрований за ОСОБА_4, який набув вказаний транспортний засіб на підставі довідки-рахунку №143446 від 02 червня 2015 року(а.с.48, 148, т.1).

Доказів про те, що відчуження автомобіля марки «Skoda Oktavia A5», 2008 року випуску, сірого кольору, кузов ТМВСА41Z88В154759, номерний знак НОМЕР_1, проведено зі згоди ОСОБА_3 та в інтересах сім'ї, як і доказів на підтвердження факту використання отриманих від продажу автомобіля коштів в інтересах сім'ї, ОСОБА_2 у порядку, передбаченому ст.60 ЦПК України, не надав, таких доказів матеріали справи не містять, твердження ОСОБА_3 про відчуження автомобіля без її згоди, ОСОБА_2 не спростував.

Отже, встановивши факт відчуження ОСОБА_2 автомобіля «Skoda Oktavia A5» на власний розсуд, без згоди ОСОБА_3, суд прийшов до правильного висновку, що його вартість підлягає врахуванню при поділі спільного майна сторін.

При цьому суд обгрунтовано виходив із ринкової вартості автомобіля «Skoda Oktavia A5», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, ідентифікаційний номер (VIN) ТМВСА41Z88В154759, яка згідно висновку експерта судової автотоварознавчої експертизи №ГО-218 від 22 січня 2016 року, складеного експертом Дніпропетровської торгово-промислової палати ОСОБА_11В, на час проведення оцінки складає 278056,80 грн.(а.с.33-43, т.2).

Разом з тим, суд прийшов до помилкового висновку про зарахування вартості автомобіля при визначенні часток подружжя в квартирі АДРЕСА_5 та квартирі АДРЕСА_9 пропетровську, оскільки в розумінні зазначених положень діючого законодавства при відчуженні одним іх подружжя на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї відповідного майна, при поділі загального майна подружжя враховується вартість відчуженого майна, зарахування вартості відчуженого майна зазначеним судом способом діючим законодавством не передбачено.

Отже, враховуючи викладене, та що при відчуженні сумісного майна подружжя без письмової згоди одного з подружжя інший з подружжя має право на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім'ї майна, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_3 має право на компенсацію ? частки вартості відчуженого автомобіля, що становить 139028,40 грн.( ? частки від 278056,80 грн.).

Що стосується квартири АДРЕСА_4, то колегія суддів враховує наступне.

Згідно ч.1 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Із справи вбачається, що згідно копії свідоцтва про право власності на житло від 03 травня 1995 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_12 на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_10, селище Ювілейне, Дніпропетровського району Дніпропетровської області на підставі приватизації(а.с.72, т.1).

За договором купівлі-продажу від 24 березня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського районного округу ОСОБА_13, зареєстроваого в реєстрі за №697, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_12 продали зазначену квартиру за 84850 грн.(а.с.78-80, т.1).

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 01 квітня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрованого в реєстрі за №313, ОСОБА_3 придбала квартиру АДРЕСА_4 за 58050 грн.(а.с.53-55, 73-77, т.1).

Визначаючи частку ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_4 у розмірі 48,72%, як її особисту власність, а іншу частку квартири у розмірі 51,28% - спільною сумісною власністю подружжя, суд виходив з того, що вказана квартира придбана частково за особисті грошові кошти ОСОБА_3 у сумі 28 283,33 грн., які вона отримала від продажу квартири, що належала їй та батькам ОСОБА_5 і ОСОБА_6

Однак, такі висновки суду не можна визнати обгрунтованими з огляду на наступне.

Так, в п.1.1 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_7 від 01 квітня 2010 року, де покупцем вказана ОСОБА_3, зазначено, що цей договір укладається за згодою чоловіка покупця ОСОБА_2, оформленої 01.04.2010 року приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_10 за р/н 312. Даних про те, що між подружжям мала місце домовленість про збільшення чи зменшення частки одного з подружжя у праві власності на вказану квартиру, чи дані про те, що квартира придбана частково за особисті грошові кошти ОСОБА_3, вказаний договір не містить(а.с.53-55, 73-77, т.1).

Як видно із справи №199/5801/15 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_6, про визнання права власності, дослідженої судом апеляційної інстанції, ОСОБА_5 стверджувала, що квартира АДРЕСА_4 придбана за договором купівлі-продажу від 01 квітня 2010 року, що укладений на доньку ОСОБА_3, за ціною 58050,00 грн. для неї та чоловіка ОСОБА_6 за кошти, які отримані від продажу квартири АДРЕСА_10, селище Ювілейне, Дніпропетровського району Дніпропетровської області. При цьому ОСОБА_5 також зазначала, що грошову частку у сумі 26800 грн. віддали ОСОБА_3В.(а.с.3-4, справа №199/5801/15).

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 26 серпня 2015 рорку, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2015 року, ухваленого у справі №199/5801/15, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_6, про визнання права власності на квартиру, відмовлено. При цьому суд у рішенні зазначив, що позивачем факт надання нею коштів ОСОБА_3 для придбання квартири АДРЕСА_4 належними та допустимими доказами не підтверджений, як не підтверджено факт придбання квартири саме за кошти позивачки та її чоловіка ОСОБА_6, отриманих ними від продажу квартири. Також суд зазначив про відсутність належних та допустимих доказів про придбання квартири АДРЕСА_4 за грошові кошти, отримані від продажу квартири(а.с.164, 174-176, т.1; а.с.63-65, 113-114, справа №199/5801/15).

Наведене свідчить, що вказаним судовим рішенням встановлена відсутність доказів про придбання квартири АДРЕСА_4 за грошові кошти від продажу квартири АДРЕСА_10, селище Ювілейне, Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Оскільки суд першої інстанції не врахував зазначені обставини та положення ч.3 ст.61 ЦПК України, яка передбачає підстави звільнення від доказування, колегія суддів вважає, що наведений судом висновок щодо обставин придбання квартири АДРЕСА_4 є помилковим, та враховуючи встановлені обставини, колегя суддів приходить до висновку, що квартира АДРЕСА_4 є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2, як придбана ними в період шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Способи та порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, регулюються положеннями ст.71 СК України.

Враховуючи, що квартира АДРЕСА_5 та квартира АДРЕСА_4, а також автомобіль «Skoda Oktavia A5», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, як придбані в період шлюбу, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2, та враховуючи зазначені положення СК України, колегія суддів приходить до висновку, що частки подружжя є рівними та кожен із подружжя має право на ? частки вказаного майна з визнанням права власності на ? частки об'єкта нерухомого майна та зі стягненням з ОСОБА_2 грошової компенсації ? частки вартості відчуженого автомобіля у сумі 139028,40 грн.

З наведених мотивів рішення суду першої інстанції на підставі п.3,4 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Керуючись тс.ст.303,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів , -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 16 листопада 2015 року в частині поділу спільного майна подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_4, про поділ спільного майна подружжя, задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право власності за кожним на ? частку квартири №76, загальною площею 65,4 кв.м, що розташована в будинку №1 по вул.Донецьке шосе у м.Дніпропетровську.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 вартість ? частки автомобіля «Skoda Oktavia A5», 2008 року випуску, кузов №ТМ ВСА41Z88В154759, реєстраційний номер НОМЕР_2, у розмірі 139028,40 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності за кожним на ? частку квартири №110, загальною площею 45,8 кв.м, що розташована в будинку №15 по вул.Шолохова у м.Дніпропетровську.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий-

Судді-