Ухвала суду № 60129202, 23.08.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1761/16 Справа № 190/1343/16-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Стуковенкова Т.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Стуковенкової Т.Г.

суддів Кленцаря В.Б.,Тарабана Є.О.

за участю секретаря судового засідання Шемет Ю.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №12016040550000372 за апеляційною скаргою прокурора Пятихатського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області на ухвалу Пятихатського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2016 року щодо

ОСОБА_2, року народження 1959 місяця квітня дня 03, який народився в с. Новий Стародуб Петрівського району Кіровоградської області, громадянина України, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,

якою повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України,

за участю прокурора Харів Н.А., обвинуваченого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3,

ВСТАНОВИЛА:

На вищезазначену ухвалу стосовно ОСОБА_2 прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати в звязку з невідповідністю фактичним обставинам кримінального провадження, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, та ставить питання про призначення нового судового розгляду даного кримінального провадження у суді першої інстанції.

В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що суд першої інстанції при винесенні ухвали дійшов помилкового висновку про невідповідність обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України та свою позицію належним чином не обґрунтував.

Зазначає, що допущена в обвинувальному акті технічна помилка щодо кількості аркушів позовної заяви в додатку не є грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону, яка б перешкодила суду призначити до розгляду по суті даний обвинувальний акт.

Вважає помилковою та такою, що не відповідає вимогам закону позицію суду, щодо необхідності призначення та проведення по даному провадженню товарознавчої експертизи. При цьому вказує, що оскільки обєктивною стороною злочину є примушування до виконання або невиконання цивільно-правових обовязків, для кваліфікації кримінального правопорушення за ч.2 ст.355 КК України важливо встановити факт пошкодження чи знищення майна, а не наявність матеріального збитку, а тому була відсутня на досудовому розслідуванні необхідність визначення матеріальної шкоди , та проведення експертизи для визначення її розміру.

На його думку, цивільний позивач, для обґрунтування свого позову, має право звернутися до експерта для встановлення суми завданого збитку, зазначеного у цивільному позову.

Ухвалою Пятихатського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2016 року вищевказаний обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 повернуто прокурору в звязку з тим, що він не відповідає вимогам ст.291 КПК України

Мотивуючи прийняте суд послався на те, що при складанні обвинувального акту неповно викладені обставини справи, не визначено та не зазначено розмір шкоди, завданої пошкодженням майна, що передбачено диспозицією кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України, шляхом призначення експертизи, як передбачено положеннями, що містяться в п.6 ч.2 ст.242 КПК України, а також відсутні відомості про розмір витрат на залучення експерта у разі проведення експертизи під час досудового розслідування, не визначено та не зазначено власника пошкодженого майна. Крім цього вказує на те, що не зрозуміло, з яких підстав позивачем по даному провадженню є ТОВ « КГС Дніпро», яким заявлений цивільний позов на суму 110645 грн.52 коп., оскільки згідно обвинувального акту дії обвинуваченого були направлені відносно ТОВ «Джерело». Також суд зазначив про суперечності в кількості аркушів позовної заяви, яка міститься в матеріалах провадження з даними, що містяться в розписці підозрюваного про отримання копії позовної заяви та зазначеними в обвинувальному акті.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати ухвалу суду та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які заперечували проти апеляційної скарги прокурора, вивчивши надані апеляційному суду матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

По даному кримінальному провадженню суд першої інстанції прийняв законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення про повернення прокурору обвинувального акту щодо ОСОБА_2 для усунення виявлених недоліків, які вбачаються у необхідності встановлення у відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відомості, які має містити обвинувальний акт, передбачені ст.291 КПК України.

Відповідно до положень ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є не тільки забезпечення швидкого розслідування та судового розгляду, а й повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Повертаючи, обвинувачений акт прокурору, суд першої інстанції обґрунтовано послався на те, що з обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування не вбачається, що по кримінальному провадженню проводилась експертиза для визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням, проведення якої, відповідно до п.6 ч.2 ст.242 КПК України, є обов'язковим, оскільки органами досудового розслідування ОСОБА_2 інкриміновано кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.355 КК України, диспозиція якої містить один із кваліфікуючих ознак пошкодження чи знищення майна, в чому і обвинувачується ОСОБА_2, наявність якої підтверджується чи спростовується розміром спричиненої шкоди.

Положеннями ч. 1 ст. 92 КПК України передбачено, що обовязок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, зокрема, подія кримінального правопорушення ( час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, покладається на слідчого, прокурора, а на потерпілого, тільки в установлених цим Кодексом випадках.

Вищевказаним спростовуються доводи прокурора про обовязок потерпілих звертатись до експерта для визначення розміру матеріальної шкоди.

Як вбачається з обвинувального акту, досудовим розслідування також не встановлений та не зазначений час вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_2, відповідно до обвинувального акту, а саме, пошкодження електропроводки дизельного двигуна та гумових шланг на тракторі МТЗ -81,2 ; електропроводки двигуна, трубки паливного проводу та паска системи охолодження на тракторі Нью Холанд Т 8040, яке на праві користування належить ТОВ «Джерело».

Слідчим при направленні обвинувального акту з реєстром матеріалів досудового розслідування до суду вимоги статті 291КПК України в повній мірі не виконанні.

Виходячи з підстав повернення вказаного обвинувального акту прокурору, наведених вище, колегія суддів вважає, що інші порушення вимог кримінального процесуального закону, які були допущені стороною обвинувачення і на які вказує суд першої інстанції в своїй ухвалі, хоча й не можуть бути окремо підставою для застосування судом вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України, однак дотримання цих вимог обумовлено загальними засадами кримінального провадження, яких слід дотримуватися стороні обвинувачення при повторному направленні обвинувального акту до суду.

Таким чином, доводи апеляційної скарги прокурора про незаконність та необґрунтованість судового рішення є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів, вважає, що зазначені недоліки обвинувального акту перешкодили суду першої інстанції призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, а отже рішення суду про його повернення прокурору є законним і обґрунтованим.

Наведене спростовує доводи прокурора про необґрунтоване повернення прокуророві обвинувального акту, оскільки вказані недоліки обвинувального акту є порушенням вимог КПК України, що може бути перешкодою при судовому розгляді в межах висунутого обвинувачення.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора Пятихатського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області залишити без задоволення, а ухвалу Пятихатського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2016 року щодо ОСОБА_2 без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення.

Судді:

Т.Г. ОСОБА_4 ОСОБА_5 Тарабан