Рішення № 6011315, 30.06.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

30 червня 2009 р. Справа 12/97-09

за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1)

до:Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці (21001м.Віннниця, вул. Червоноар -

мійська, 87, ідент. код 08320218)

про зобов'язання визнати договір оренди дійсним та продовженим і відновити договірні відносини за договором оренди

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники:

позивач : ОСОБА_1

представник відповідача : Остапчук А.М. - за дорученням

ВСТАНОВИВ :

СПД ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Вінницької області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці, де просить зобов"язати відповідача визнати договір оренди № 2/2007 від 12.04.2007 р. дійсним та продовженим, а також відновити договірні відносини по вказаному договору.

Ухвалою суду від 09.06.2009 року порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 30.06.2009 року.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Обгрунтовуючи свої вимоги, остання зазначила, між нею та відповідачем 12.03.2007 року укладено "попередній договір" №2/2007, відповідно до якого вона отримала в строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху №2 (гардероб) площею 5 кв.м. будівлі, що знаходиться за адресою: м.Вінниця, площа Перемоги, 1, Будинок офіцерів ПС ЗСУ.

Умовами договору №2/2007 від 12.03.2007 року визначено, що він діє до 12.04.2008 року.

Разом з цим, постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 29 грудня 2008 року у справі №8/182-08 скасоване рішення господарського суду Вінницької області від 09.10.2008 року та прийнято нове про відмову в позові заступника війського прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном та звільнення приміщення.

Вирішуючи спір у справі №8/129-08, Житомирський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що укладений між сторонами договір №2/2007 від 12.03.2007 року є продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які ним були передбачені в зв'язку з тим, що з квітня 2008 року по лютий 2009 року відповідач продовжував направляти позивачу рахунки на оплату оренди, а остання не припиняла користуватись спірним приміщенням і здійснювала розрахунки по орендній платі. Такими діями сторони надали фактичну згоду на продовження дії договору №2/2007 до 12.04.2009 року.

З огляду на викладене позивач вважає, що даний договір після 12.04.2009 року також не втратив чинність, оскільки орендодавцем на адресу орендаря не направлялись повідомлення про його припинення. При цьому, в порушення умов договору відповідач у березні та квітні 2009 року не пред'являв позивачу рахунки на сплату орендної плати.

Під час розгляду справи представник відповідача, посилаючись на викладені у відзиві №1259 від 26.06.2009 року обставини, проти позову заперечив. Суду пояснив, що згідно пунктів 10.1 та 10.9 договору №2/2007 до 12.04.2009 року та постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 29.12.2008 року у справі №8/129-08 термін дії зазначеного договору скінчився 12.04.2009 року.

31 березня, 22.04.2009 року та 11.06.2009 року на адресу позивача направлені листи з вимогами про повернення займаного приміщення.

Разом з цим, станом на час розгляду справи в суді ОСОБА_1 продовжує користуватись спірним нежитловим приміщенням, чим, на думку відповідача, порушує надані йому статтями 321, 391 ЦК України права як власника майна.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши надані докази, суд встановив, що 12.03.2007 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Вінниці укладено "попердній договір" №2/2007 оренди нерухомого військового майна, розташованого у Вінницькому гарнізоні за адресою: м. Вінниця, площа Перемоги, 1, військове містечко № 25, буд.1 (далі - Договір).

Заступник військового прокурора Вінницького гарнізону звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні вищевказаним приміщенням з боку СПД ОСОБА_1.

Рішенням господарського суду Вінницької області позов було задоволено.

Перевіряючи законність і обгрунтованість рішення господарського суду Вінницької області від 09.10.2008 року у справі №8/129-08, Житомирський апеляційний господарський суд 29.12.2008 року ухвалив постанову, якою дане рішення скасував та прийняв нове, яким відмовив у позові заступника війського прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном та звільнення приміщення.

Під час розгляду справи №8/182-08 Житомирським апеляційним господарським судом встановлено, що укладений між сторонами договір №2/2007 від 12.03.2007 року фактично є договором оренди, оскільки він не підпадає під визначення попереднього договору, що міститься у ч.1 ст.635 ЦК України.

Також відповідно до п.10.1 зазначеного договору, він діє до укладення основного договору з 12.03.2007 року, але не довше року (до 12.04.2008 року).

Також колегія суддів Житомирського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до ст.291 ГК України та ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Разом з цим відсутність заперечень наймодавця протягом одного місяця після закінчення 12.04.2008 року строку договору найму, нарахування орендодавцем плати за користування майном та прийняття від орендаря орендної плати за квітень 2008 року - грудень 2008 року є фактичною згодою на поновлення договору оренди від 12.03.2007 року на строк, який був раніше встановлений договором.

Судова колегія прийшла до висновку, що договір оренди від 12.03.2007 року є продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені, тобто до 12.04.2009 року.

Частиною 2 статті 35 ГПК України визначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З матеріалів справи вбачається, що 31.03.2009 року на адресу орендаря орендодавцем направлена претензія № 655 від 31.03.2009 р. з вимогою про звільнення приміщення, отриманого в оренду згідно договору №2/2007 від 12.03.2007 року. Аналогічні претензії за № 814 від 22.04.2009 р. та № 1151 від 11.06.2006 р., відповідно, отримано орендарем 22.04.2009 року та надіслано йому 12.06.2009 року.

Заслухавши надані у судових засіданнях пояснення учасників процесу, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що між сторонами виникли орендні правовідносини.

Згідно частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічне положення міститься у ч.1 ст.283 ГК України.

Ч.2 ст.291 ГК України та ч.1 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-ХІІ від 10.04.1992 року визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч.1 ст.764 ЦК України, ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-ХІІ від 10.04.1992 року).

На підставі викладеного, а також враховуючи факт отримання орендарем 22 квітня 2009 року заперечення орендодавця проти продовження користування нежитлового приміщення першого поверху №2 (гардероб) площею 5 кв.м. будівлі, що знаходиться за адресою: м.Вінниця, площа Перемоги, 1, Будинок офіцерів ПС ЗСУ, суд вважає, що договір №2/2007 року від 12.03.2007 року припинив дію з 13.04.2009 року та не може вважатись поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати його продовженим.

Крім того, способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені ст. 16 Цивільного кодексу України.

Подаючи позов про зобов"язання відповідача визнати договір оренди дійсним та продовженим і відновити договірні відносини, позивачка обрала спосіб захисту, який не передбачений та суперечить чинному законодавству України. Адже відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно положень ст.49 ГПК України понесені позивачем судові витрати покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

У позові відмовити.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 03 липня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу