Рішення № 6006172, 02.10.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

02 жовтня 2009 р. Справа 12/136-09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс - Агро" (51230, с.Голубівка, вул. Леніна, 10, Новомосковський р-н, Дніпропетровська обл., код ЄДРПОУ 30195842)

до:Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (24000, Вінницька обл., м. Бершадь, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1 )

про стягнення 21099,89 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : Ямковий В.Ф., за дорученням

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов стягнення з відповідача 21099,89 грн., з яких 9665 грн. боргу , 2857,93 грн. пені, 1112,40 грн. штрафу, 6008,02 грн. - 48 % річних та 1456,54 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 04.08.09 р. по даній позовній заяві порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 29.09.09 р.

Відповідач в судове засідання 29.09.09 року не з"явився.

Ухвала суду від 04.08.09 р., яка надіслана йому за вказаною у позовній заяві адресою (м. Вінниця, м. Бершадь, АДРЕСА_1), повернута підприємством зв'язку з відміткою на конверті про те, що адресат за даною адресою не проживає.

З метою з"ясування місцезнаходження відповідача в судовому засіданні було оголошено перерву до 02.10.2009 р.

В судовому засіданні 02.10.2009 р. представником позивача надано суду оригінал витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії НОМЕР_3, відповідно до якого місцезнаходження відповідача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 24000, Вінницька обл., м. Бершадь, АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 93 ЦК України , абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року місцезнаходженням юридичної особи (до яких згідно зі ст. 1 ГПК України відносяться громадяни, які у встановленому порядку набули статус суб"єкта підприємницької діяльності) - є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом (ч. 4 ст. 89 ЦК України).

Отже місцезнаходженням відповідача є адреса, зазначена у витягу з ЄДР.

Ухвала суду про порушення провадження у справі надіслана відповідачу саме за цією адресою, що є належним повідомленням відповідача про час і місце розгляду справи і у випадку неотримання її відповідачем з його вини, оскільки ним не подано відомості про зміну місцезнаходження реєструючому органу та позивачу як контрагенту за договором.

Відповідно до чинного законодавства до повноважень господарського суду не віднесено розшук сторін у справі, у разі зміни їх місцезнаходження без внесення відповідних даних до ЄДР.

За таких обставин, розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

Представник позивача в засіданні суду 02.10.09 р. подав заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2857,93 грн. пені, яку прийнято судом до розгляду. В решті свої позовні вимоги позивач підтримав, мотивуючи обставинами викладеними в позовній заяві .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані матеріали, суд встановив, що 24.03.08 р. між сторонами укладено договір поставки № 133.

За умовами договору постачальник (відповідач) зобов'язується поставити і передати у власність покупця (позивача) пиломатеріали (брус), а покупець (позивач) зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах договору (п. 1.1. договору).

Сторони домовились, що кількість товару , яку відповідач повинен поставити позивачу складає 25 куб. м. (п. 2.1. договору) по ціні 1000 грн. за один кубічний метр (п. 5.1. договору).

Датою постачання вважається дата отримання позивачем товару у місці, визначеному сторонами в договорі (п. 4.8. договору). Весь об'єм товару за договором повинен бути поставлений відповідачем позивачу не пізніше 10 робочих днів з дня здійснення позивачем попередньої оплати в розмірі 50 % вартості товару за договором (п. 4.9. договору).

Відповідно до п. 6.2 договору позивач оплачує вартість товару в такому порядку: 50% - на умовах попередньої оплати та 50% - по факту поставки товару протягом 3 - х банківських днів.

Розділом 8 договору сторони домовились про відповідальність сторін за договором.

Зокрема, відповідно до п.8.2. договору за прострочення постачання або постачання в неповному обсязі товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення , від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення, а також неустойку в розмірі 8% від вартості непоставленого товару.

У випадку прострочення терміну поставки товару або відмови від поставки товару на умовах попередньої оплати, відповідач сплачує позивачу відсотки за необґрунтоване користування грошовими коштами у розмірі 48% річних, які нараховуються за весь період знаходження коштів у відповідача. У випадку прострочення поставки товару більше ніж на 3 календарних дня, відповідач зобов'язаний повернути позивачу усі кошти, які були йому сплачені позивачем за товар, який ним не поставлений (п. 8.3. договору).

На виконання умов договору поставки № 313 від 24.03.08 р., а саме п. 6.2. договору, позивач перерахував відповідачу 21950 грн. попередньої оплати за поставку пиломатеріалів.

Після отримання попередньої оплати відповідач здійснив часткову поставку пиломатеріалів в кількості 12,39 куб. м. на загальну суму 12285 грн. На решту суми попередньої оплати 9665,50 грн. відповідач товар не поставив.

В звязку з невиконанням відповідачем свого обовязку по поставці товару, позивачем на його адресу була надіслана претензія № 36 від 16.02.09 р. про відмову від подальшої поставки товару та про повернення сплаченої попередньої оплати, яку відповідач залишив без відповіді.

Наведене стверджується:

- договором поставки № 133 від 24.03.08 р. ;

- виписками банку від 31.03.08 р. на 2100 грн. та 7850 грн., від 15.05.08 р. на 12000 грн.;

- видатковими накладними № 14 від 17.05.08 р. та № 21 від 18.09.08 р.;

- претензією № 36 від 16.02.09 р.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 693 ЦК України зокрема встановлено: "Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця".

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

На день розгляду справи у суді відповідач не здійснив поставку товару позивачу на 9665 грн. та не повернув цю суму, яка перерахована йому як передоплата за товар.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 9665 грн. підлягають задоволенню.

Розрахунок передбачених договором процентів здійснено позивачем без врахування положень ст. 253, ч. 5 ст. 254 ЦК України, внаслідок чого суму процентів завищено. З огляду на це, позовні вимоги про стягнення процентів, підлягають задоволенню в сумі 5925,83 грн., нараховано з 03.06.2008 р. по 27.07.2009 р.,

Пунктом.8.2. договору поставки сторони передбачили, що за прострочення постачання або постачання в неповному обсязі товару відповідач сплачує позивачу зокрема неустойку в розмірі 8% від вартості непоставленого товару.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення 1112,4 грн. ( вартість поставленого з простроченням та непоставленого товару 13905 грн. Х 8%) підлягають задоволенню.

Виходячи з пункту 8.2 договору поставки, у відповідача виникли грошові зобов"язання перед позивачем з 03.06.2008 р. в сумі 9665 грн.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних втрат здійснений позивачем в межах, передбачених законодавством, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 02.10.09 р. представник позивача подав заяву про відмову від позовних вимог про стягнення з відповідача 2857,93 грн. пені за період з 30.05.08 р. по 27.07.09 р., що мотивував безпідставністю застосування до відповідача за невиконання зобов"язання двох видів матеріального стягнення.

Давши оцінку заяві представника позивача від 02.10.09 р. та наданим йому повноваженням, суд вважає, що заяву слід прийняти як таку, що не суперечить законодавству, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів. Провадження у справі в цій частині підлягає припиненню по п. 4 ст. 80 ГПК України.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України понесені позивачем судові витрати на оплату держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 4-3,33,43,49, 78, 80 (п. 4 ч.1), 82,84,115,116 ГПК України,

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (24000, Вінницька обл., м. Бершадь, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ХОД "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс - Агро" (51230, с. Голубівка, вул. Леніна, 10, Новомосковський р-н, Дніпропетровська обл., код ЄДРПОУ 30195842, р/р 26004010019921 у ВАТ "Укрексімбанк", м. Київ, МФО 322313) 9665 грн. збитків, 1456,54 грн. інфляційних втрат, 1112,40 грн. - штрафу, 5925,83 грн. - 48 % річних, 181,60 грн. витрат на сплату держмита та 271,11 грн. витрат на оплату інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Прийняти відмову від позову та припинити провадження у справі в частині стягнення 2857,93 грн. пені

В позові щодо решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 07 жовтня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - ТОВ "Олімпекс - Агро" (51230, с. Голубівка, вул. Леніна, 10 Новомосковський р-н, Дніпропетровська обл. );

3 - відповідачу -Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 (24000, Вінницька обл., м. Бершадь ,АДРЕСА_1)