Вирок № 6010649, 23.11.2007, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 1-71/07р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2007 року Старовижівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Кузьмінця О.М., за участю: секретаря Бондар О.С,. прокурора Омелянчука А.В., адвоката ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Стара Вижівка справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, працюючого водієм в підприємця, згідно з ст.89 КК України раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,

встановив:

12 серпня 2007 року біля 18 години підсудний ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи автомобілем марки „Фіат-Скудо", рухаючись по автодорозі Ковель -Ратно, в селі Буцинь Старовижівського району в порушення вимог пунктів 12.3,12.4,12.9 Правил дорожнього руху України, перевищив в населеному пункті максимальну швидкість руху та виявивши за 300 метрів на проїзній частині перешкоду -пішохода, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, не вжив всіх заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, внаслідок чого вчинив наїзд на пішохода, що спричинило його смерть.

В судовому засіданні ОСОБА_3 винність в пред'явленому звинуваченні визнав повністю і пояснив, що рухаючись автомобілем в населеному пункті, перевищив встановлену максимальну швидкість, а виявивши п'яного пішохода, який невпевнено вів себе на проїзній частині, не зміг його об'їхати і вчинив на нього наїзд. Після чого, не зупинивши автомобіль, поїхав в м. Ковель, де був затриманий працівниками міліції.

Винність підсудного в пред'явленому звинуваченні, крім повного визнання ним своєї вини, підтверджується показаннями потерпілої, свідків та іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_2 показала, що 12.08.2007року біля 19 години довідалася від односельчан, що в селі Буцинь в дорожно-транспортній пригоді загинув її син ОСОБА_4. І коли вона прибула на місце пригоди, то побачила, що її син був мертвий.

Факт наїзду автомобіля на пішохода підтвердив також свідок ОСОБА_5, який показав, що 12.08.2007 року біля 18 години він знаходився в якості пасажира в салоні

-2-

автомобіля НОМЕР_1, яким керував підсудний . Рухаючись по дорозі в селі Буцинь підсудний цим автомобілем збив пішохода і не зупинивши автомобіль продовжував рух в напрямку міста Ковеля.

З протоколів огляду місця події та транспортного засобу, фототаблиць до них (а.с.9-24) вбачається, що на автомобілі марки „Фіат-Скудо", реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, яким, як показав підсудний, він 12.08.2007 року керував в селі Буцинь, виявлені пошкодження у вигляді відірваного переднього бампера, розбитої фари, деформації крила, а на проїзній частині і обочині дороги були виявлені уламки пластмаси і скла від пошкодженого автомобіля, що свідчить про зіткнення автомобіля з пішоходом на ділянці дороги в населеному пункті.

З висновку експерта за підсумками судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 вбачається, що його смерть настала від поєднаної тупої травми тіла з множинними переломали кісток черепу та скелету, з множинними травмами внутрішніх органів та розвитком травматичного шоку, що підтверджується виявленими патаморфологічними даними при дослідженні трупа і узгоджується з фактичними обставинами даної справи про механізм отримання тілесних ушкоджень.

Порушення підсудним правил безпеки дорожнього руху, крім показань підсудного про те, що проїжджаючи населений пункт, він рухався зі швидкістю приблизно 90 км/год., також підтверджується висновком судової автотехнічної експертизи (а.с. 57-60), з якої вбачається, що швидкість руху автомобіля перед зіткненням з пішоходом було також більшою за 60 км/год. і свідчить, що в момент виявлення водієм пішохода, він не вжив заходів до зменшення швидкості руху аж до повної зупинки транспортного засобу і таким чином порушив вимоги пунктів 12.3,12.4,12.9 ПДР України, що і стало причиною загибелі пішохода.

Суд вважає, що з обвинувачення підсудного слід виключити порушення ним вимог пунктів 2.3(6), 2.9 (а) ПДР України, оскільки вони не знаходяться в прямому причинному зв'язку з даним тяжким наслідком.

Таким чином приведені докази в їх сукупності повністю підтверджують винність ОСОБА_3 в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, а тому його дії слід кваліфікувати за ст. 286 ч.2 КК України.

До обтяжуючих відповідальність підсудного обставин суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується актом медичного обстеження на стан алкогольного сп'яніння від 12.08.2007року.

Пом'якшуючими відповідальність підсудного обставинами суд вважає щире розкаяння у вчиненому злочині та часткове добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

При призначенні покарання суд також враховує і те, що ОСОБА_3 тяжкий злочин вчинив по необережності, що значно знижує його суспільну небезпечність, як особа він характеризується позитивно, працює і має на утриманні одну неповнолітню дитину.

А тому, враховуючи наведені обставини, суд вважає, що для його виправлення слід призначити покарання в межах санкції закону, за яким притягається до кримінальної відповідальності, з застовуванням ст. 75 КК України.

Заявлений потерпілою цивільний позов про стягнення моральної шкоди, заподіяної злочином, в сумі 10 тис. грн. у відповідності до ст. 1167 ЦК України підлягає задоволенню повністю.

Визнаючи розмір моральної шкоди суд враховує глибину душевних страждань, перенесених потерпілою у зв'язку з втратою сина і помічника у повсякденному житті.

-3-

Судові витрати, пов'язані з проведенням судової автотехнічної експертизи, в розмірі 188 грн. 30 коп. у відповідності до ст.93 КПК України підлягають стягненню з підсудного в користь НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області.

Речові докази - уламки скла і пластмаси, які знаходяться на зберіганні в камері схову СВ при УМВС України у Волинській області, у відповідності до ст.81 КПК України підлягають знищенню, оскільки вони не являють собою ніякої матеріальної цінності.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України і призначити йому 4(чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2(два) роки.

На підставі ст.ст. 75,76 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на 4 роки з випробуванням при умові, що він протягом 2(двох) років не вчинить нового злочину і протягом іспитового строку не буде виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, буде повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи і буде періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 моральну шкоду, заподіяну злочином, в сумі 10 (десять) тисяч гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 С в користь НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області, 35226004000932, МФО 803014 в УДК у Волинській області, ідент.код 25574908 судові витрати в сумі 188 грн.30 коп.

Речові докази - уламки скла і пластмаси, які знаходяться на зберіганні в камері схову СВ УМВС України у Волинській області, знищити.

Строк виконання додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами рахувати з часу звернення вироку до виконання.

Запобіжний захід на час вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_3 залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський райсуд протягом 15 діб з моменту його проголошення.