Рішення № 6006466, 23.09.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.09 Справа № 18/205/09

Суддя

за позовом закритого акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50)

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69083, м. Запоріжжя, АДРЕСА_1)

про стягнення 11 864,47 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Бережна О.О. (довіреність від 03.09.2008 р. № 4231);

від відповідача: не зявився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 23.07.2009 р. звернувся позивач закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»з позовною заявою до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 11864,47 грн., а саме: 9991,09 грн. основного боргу за кредитом; 1699,17 грн. відсотків за користування кредитом, 174,21 грн. пені, на підставі додатку № 7 від 19.02.2008 р. до договору банківського рахунку № ZF2ДZ3 від 13.02.2008 р., ст.ст. 509, 562, 527, 530, 536, 553, 554, 555, 559, 610, 611, 612, 624, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 220, 229 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 28.07.2009 р. порушено провадження у справі № 18/205/09, справу призначено до розгляду на 11.08.2009 р. Ухвалою суду від 11.08.2009 р., в порядку ст. 77 ГПК України, у звязку із неявкою представників сторін, розгляд справи був відкладний, судове засідання призначено на 23.09.2009 р.

Представник позивача у судовому засіданні 23.09.2009 р. надав письмові пояснення в порядку ст. 22 ГПК України та документи витребувані судом, які прийняті судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідач не прибув до суду 23.09.2009 р., про причини неявки суд не повідомив.

Згідно п. 3.6 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвали суду, які були направлені на адресу відповідача, що зазначена у позові, і у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 400934 станом на 22.09.2009 р., до суду хоча і повернулися, але із відміткою “за закінченням терміну зберігання”. Таким чином відповідач є належним чином повідомлений про час і місце розгляду судового засідання.

У судовому засіданні 23.09.2009 р. розгляд справи був закінчений і, за згодою представника позивача, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами та без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

13.02.2008 р. “ПриватБанк” (надалі позивач, банк) та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі відповідач, клієнт) уклали договір № ZФ2ДZ3 банківського рахунка.

Згідно п. 1.1. договору № ZФ2ДZ3 банківського рахунка від 13.02.2008 р., банк відкриває Клієнту поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий (карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання) та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України (далі НБУ) та умов цього Договору.

За Договором банківського рахунка Банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий Клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком (рахунками) у порядку та на умовах, передбачених цим Договором (п. 1.2. договору).

Відповідно до п.п. 2.1.24., 2.1.25. договору, банк зобовязаний, у разі потреби, за заявою Клієнта, відкрити картковий (карткові) рахунок (рахунки) для здійснення уповноваженими особами Клієнта за допомогою корпоративних платіжних карток (КПК) розрахункових операцій у порядку та на умовах, передбачених цим Договором, правилами Міжнародних платіжних систем і чинним законодавством. Типи, види і термін дії платіжних карток, а також розмір незнижуваного залишку коштів на картрахунку визначені в Анкеті-заяві на випуск корпоративної платіжної картки. Клієнт доручає Банку утримувати з картрахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених Клієнтом або його довіреними особами операцій згідно з правилами Міжнародних платіжних систем, а також вартість послуг, що визначена тарифами Банку, на момент настання терміну платежу. У разі потреби, за вимогою Клієнта, Банк зобов'язується здійснювати овердрафтове обслуговування Клієнта, що передбачає проведення його платіжних доручень та платежів, здійснених довіреними особами Клієнта з використанням КПК, понад залишок коштів на поточному (поточних) та картковому (карткових) рахунку (рахунках) Клієнта, відкритому в Банку (далі "поточному рахунку"), за рахунок кредитних коштів. Порядок та умови надання Клієнту овердрафту обумовлюються у Додатковій угоді до Договору банківського рахунка або окремому договорі про надання овердрафтового кредиту на поточний або картковий рахунок, що укладений між Клієнтом та Банком.

Крім того, клієнт зобовязаний здійснювати оплату за виконання Банком операцій і надання послуг за цим Договором згідно з тарифами, строками та порядком оплати, передбаченими додатком 1 (п. 2.2.7. договору).

19.02.2008 р. банк та клієнт уклали додаткову угоду № 7 до договору № ZФ2ДZ3 банківського рахунка від 13.02.2008 р. “Регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок” (надалі додаток № 7).

Відповідно до п. 1.3. додатку № 7 від 19.02.2008 р., ліміт, згідно з цим додатком до Договору, являє собою суму коштів, у межах якої Банк зобов'язується здійснювати оплату платежів довірених осіб Клієнта, проведених із використанням корпоративних платіжних карток, понад залишок коштів на його картковому рахунку. Ліміт установлюється Банком залежно від кількості корпоративних карток, оформлених на довірених осіб Клієнта, і сумарного розміру бланкових лімітів овердрафтового кредитування, що Банк встановлює згідно з Анкетою-заявою (додаток 8 до цього Договору). На момент підписання цього додатку до Договору ліміт складає: 10 000 (десять тисяч) грн. Проведення платежів Клієнта в порядку, встановленому цим додатком до Договору, здійснюється Банком у термін до 19.02.2009 р.

Відповідно до п. 1.4. додатку № 7 від 19.02.2008 р., овердрафтове кредитування Клієнта здійснюється Банком у межах ліміту і терміну, установлених згідно з п. 1.3 цього додатка до Договору, з періодом безперервного користування кредитом не більше 30 днів.

Періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на картковому рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на картковому рахунку Клієнта під час закриття банківського дня. Зменшення чи зростання заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на картковому рахунку зафіксоване нульове дебетове сальдо.

Згідно анкеті-заявці на випуск корпоративної платіжної картки, сума мінімального бланкового овердрафтового кредиту складає 10 000 грн.

Судом встановлено, що зобовязання за кредитним договором позивачем було виконано у повному обсязі, відповідачу видано кредитний ліміт у сумі 10000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач взяті на себе зобовязання за кредитним договором виконав не належним чином, не повернув взятий кредитний ліміт, і на момент звернення позивача із позовом до суду, відповідач мав перед позивачем 9991,09 грн. заборгованості по тілу кредиту.

Оцінивши представлені докази, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються загальні положення про забезпечення виконання зобовязання, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події…

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобовязання господарський суд вважає доведеним та підтвердженим відповідними доказами.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 1699,17 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Статтею 212 Цивільного кодексу України визначено, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина). Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала. Якщо настанню обставини недобросовісно сприяла сторона, якій це вигідно, обставина вважається такою, що не настала.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Сторони у договорі, в редакції додаткової угоди до договору № 7 від 28.11.2008 р. п. 3.2. визначили, що відповідно із ст. 212 Цивільного кодексу України при порушення Клієнтом якого-небудь із зобов'язань по погашення кредиту, передбачених цим додатком до чинного Договору, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 63,00 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість за відсотками за користування кредитом, складає 1699,17 грн.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсотками за користування кредитом, є вірним, а вимога про стягнення зазначеної суми такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 174,21 грн. пені, за період часу з 19.01.2009 р. по 17.04.2009 р.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: …, сплата неустойки.

Неустойкою (пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Сторони, відповідно до п. 5.1. додатку № 7 від 19.02.2008 р., визначили, що у разі порушення клієнтом будь-якого із зобовязань: зі сплати відсотків за користування кредитом...; термінів повернення кредиту й інших з витрат ...; винагороди, передбаченої відповідними пунктами додатку до договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення , пеню в розмірі 0.2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.

Наданий позивачем розрахунок пені, є вірним, а вимога про стягнення зазначеної суми такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69083, м. Запоріжжя, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в Запорізькому РУ «ПриватБанка», МФО 313399) на користь закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) 9 991 (девять тисяч девятсот девяносто одну) грн. 09 коп. заборгованості за кредитом, 1 699 (одну тисячу шістсот девяносто девять) грн. 17 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом та 174 (сто сімдесят чотири) грн. 21 коп. пені. Видати наказ.

3.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69083, м. Запоріжжя, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в Запорізькому РУ «ПриватБанка», МФО 313399) на користь закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 64993919400001, МФО 305299) 118 (сто вісімнадцять) грн. 65 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.Повернути закритому акціонерному товариству комерційного банку «ПриватБанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 64993919400001, МФО 305299) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 10 (десять) грн. 93 коп., перераховане платіжним дорученням № UD247BOOOZ від 17.04.2009 р. Видати довідку.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 05.10.2009 р.