Рішення № 6005554, 02.10.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.10.2009 Справа № 7/138-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат" м.Херсон

до приватного підприємця ОСОБА_1 м.Херсон

третя особа без самостійних вимог - регіональне відділення Фонду державного майна

України по Херсонській області м.Херсон

про стягнення 7.106грн.69коп.

за участю представників сторін:

від позивача уповноважена особа Боровик М.О.

від відповідача - уповноважена особа ОСОБА_3 - в засіданні 29.09.09р.

від 3-ї особи - провідний спеціаліст Хромченко О.С.

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 4358грн. 77коп. заборгованості з орендної плати за договором оренди державного майна № 592-28-065 від 03.11.2008 року, укладеним між відповідачем та третьою особою, а також 2905грн. 89коп. ПДВ нарахованого на повну вартість орендної плати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є балансоутримувачем майна, яке відповідач орендує за вищезазначеним договором, а тому відповідно до п. 17 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р., та умов договору оренди він має право на отримання 30 % орендної плати та ПДВ на всю суму орендної плати.

Заявою від 22.09.2009 року № 5-05/913 позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути додатково до заявлених, заборгованість з орендної плати за серпень 2009року в сумі 281грн.41коп., посилаючись на перерахування решти боргу відповідачем в серпні 2009року. Він зменшив позовні вимоги в частині стягнення ПДВ та просить стягнути 2466грн.51коп. ПДВ за період з листопада 2008року по серпень 2009року, посилаючись на перерахунок цієї суми бухгалтерією у зв'язку з допущеною помилкою. Зазначена заява оформлена відповідно до вимог ст. 22 ГПК України, тому вона приймається до розгляду, у зв'язку з чим ціна позову становить 7.106грн.69коп.

Відповідач позовні вимоги не визнає, та зазначає, що відповідно до вимог закону і договору оренди його обов'язком є перерахування відповідачу 30% від загальної суми орендної плати з ПДВ і ці обов'язки він виконує, незважаючи на те, що позбавлений права користування орендованим майном. Позовні вимоги в частині сплати ПДВ на повну суму орендної плати відповідач не визнає, посилаючись на те, що відповідно до вимог пункту 3.5 договору оренди він не зобов'язаний сплачувати позивачу 100% ПДВ, а відповідно до пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість" позивач повинен був виписати податкову накладну на повну вартість орендної плати, де окремим рядком виділити суму податку на 70% орендної плати та надіслати її відповідачу, що ним не було здійснено. Крім того, він зазначає, що позивач не виконав свої податкові зобов'язання і не сплатив до бюджету 100% ПДВ на загальну суму орендної плати.

Справа розглядалася з перервою, яка відповідно до статті 77 ГПК України оголошувалася в судових засіданнях 22.09.2009року до 29.09.2009року та 29.09.2009року до 02.10.2009року.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з урахуванням наступного.

Між регіональним відділенням фонду державного майна України по Херсонській області (далі - Фонд) та приватним підприємцем ОСОБА_1 03.11.2008року укладено договір оренди державного майна № 592-28-065. Згідно з цим договором Фонд, як орендодавець, передає, а ПП ОСОБА_1, як орендар, приймає в строкове платне користування державне майно нежитлові приміщення першого поверху будівлі гуртожитку загальною площею 64,8 кв.м. в будинку №102 по вул. 40 років Жовтня в м.Херсоні, який не увійшов до статутного фонду ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" (позивач по справі), але знаходиться на його балансі.

В пункті 1.1 договору оренди від 03.11.2008року також зазначено, що балансоутримувачем державного майна - вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 64,8 кв.м, розташованого на першому поверсі будівлі гуртожитку в будинку №102 по вул. 40 років Жовтня в м.Херсоні, є ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат».

Актом прийому-передачі державного майна до договору оренди державного майна № 592-28-065 від 03.11.2008 року (арк. 14), що є невід'ємною частиною договору, підприємством - балансоутримувачем також зазначено ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат".

Регіональне відділення фонду державного майна України по Херсонській області у відзиві на позов не заперечує того факту, що зазначені вище приміщення гуртожитку розміщені в будинку №102 по вул. 40 років Жовтня в м.Херсоні, не увійшли при приватизації до статутного фонду ВАТ "ХБК", але перебувають у нього на балансі та зазначає? що правовідносини щодо сплати 30% орендної плати та ПДВ стосуються безпосередньо позивача і відповідача і не порушують його права.

Вищезазначене свідчить про те, що саме ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" є балансоутримувачем нежитлового приміщення за адресою м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 102.

Відповідно до п. 17 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786, у разі коли орендодавцем майна є Фонд державного майна, його регіональне відділення чи представництво, орендна плата за майно, що не ввійшло до статутного фонду господарського товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), яке утримує об'єкти житлового фонду, спрямовується у співвідношенні - 70 відсотків орендної плати перераховуються до державного бюджету, а 30 відсотків - господарському товариству.

При укладенні договору оренди від 03.11.2008року пунктом 3.5 сторони узгодили, що орендна плата перераховується орендарем до Державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступаючого за звітним місяцем з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обовязок субєктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір оренди від 03.11.2008року є обовязковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

Як зазначає позивач в позовній заяві, станом на 01.06.2009року ПП ОСОБА_1 має заборгованість перед позивачем за оренду в сумі 4358грн.77коп., яку просить стягнути. Крім того, під час розгляду справи у орендаря виникла заборгованість за серпень 2009року, яка становить 281грн.41коп. з урахуванням ПДВ. На цю суму позивач збільшив позовні вимоги заявою від 22.09.2009року.

Матеріали справи свідчать про те, що борг з орендної плати в сумі 4358грн.77коп. відповідач погасив під час розгляду справи в серпні 2009року, що не заперечувалося представником позивача, тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню згідно з п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Доказів перерахування орендної плати в сумі 281грн.41 коп. з урахуванням ПДВ, які відповідач згідно з пунктом 3.5 договору оренди від 03.11.2008року зобов'язаний був сплатити до 15.09.2009року, суду не надано, тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення 2466грн.51коп., які нараховані позивачем як ПДВ на 70% орендної плати з урахуванням перерахунку бухгалтерії позивача (в результаті допущеної помилки), суд виходить із наступного.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати відповідно до п. 3.2 договору оренди від 03.11.2008року здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Таким законом є Закон України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, відповідно до статей 1, 2, 3 ГК України правовідносини сторін з приводу стягнення вартості ПДВ регулюються Господарським Кодексом України з урахуванням вимог ЦК України. При цьому слід відмітити, що між позивачем та відповідачем склалися господарські правовідносини щодо оренди державного майна, відповідно до яких, зокрема, відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату орендарю та балансоутримувачу майна у співвідношенні 70% та 30% та перераховувати її з урахуванням ПДВ, який нараховується відповідно до вимог чинного законодавства. Вимога позивача про сплату боргу ПДВ на суму орендної плати є похідною від основного обов'язку орендаря - сплати орендної плати, тому стягнення недоплаченої суми ПДВ, яка нарахована на 70% орендної плати, яка підлягає сплаті до бюджету, є господарськими правовідносинами сторін.

На всіх суб'єктів господарювання накладається конституційний обов'язок зі сплати податків. Звідси виникає і відповідальність суб'єктів господарювання за невиконання цього обов'язку.

Відповідно до п.п. 3.1.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця є об'єктом оподаткування платників податку.

Відповідно до п.п. 7.1. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

При цьому, відповідно до п.п. 4.1. статті 4 цього Закону база оподаткування операції з поставки товарів (робіт, послуг), в тому числі і орендної плати, визначається виходячи із повної вартості орендної плати незалежно від того, хто (орендар чи підприємство) здійснюють розмежування вартості орендної плати у розмірах, визначених п. 17 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна.

Згідно з п.п. 7.3. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідач не заперечує свого обов'язку сплачувати орендну плату в розмірі 30 відсотків від загальної суми орендної плати з урахуванням ПДВ на користь ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат", але посилається на те, що за умовами договору оренди він не зобов'язаний сплачувати ПДВ на 70% орендної плати, яка підлягає перерахуванню до державного бюджету.

Як свідчать матеріали справи, ВАТ "ХБК" є платником податку на додану вартість, а тому у відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат", на балансі якого знаходиться вбудоване нежитлове приміщення, передане в оренду за договором укладеним між Фондом та орендарем, виникають податкові зобов'язання на дату, визначену пунктом 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме на дату зарахування коштів від орендаря на банківський рахунок платника податку.

Листом Державної податкової адміністрації України від 12 травня 2000 року № 6514/7/16-1201 "Відносно оподаткування податком на додану вартість сум орендної плати за використання державного майна" роз'яснено питання оренди нерухомого майна державних підприємств та об'єктів житлового фонду, які не ввійшли до статутного фонду приватизованого (корпоратизованого) підприємства, але ним утримуються. Зокрема, у п. 2 листа ДПА зазначено, що операції, які пов'язані з договорами оренди є об'єктом для оподаткування податком на додану вартість, при цьому база для оподаткування визначається виходячи з повної вартості орендної плати незалежно від того, хто (орендар чи підприємство) здійснює процедуру розмежування вартості орендної плати у розмірах, визначених пунктом 17 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна.

Зазначена позиція викладена і в листі і № 14707/10/31-056 від 07.11.2006 року Державної податкової інспекції у м. Херсоні, яким зокрема зазначено: за оренду нерухомого майна державних підприємств та об'єкта житлового фонду, яке не ввійшло до статутного фонду приватизованого (корпоратизованого) підприємства, але ним утримується, орендодавцем виступає Фонд, а орендна плата диференційовано у розмірі 70 відсотків спрямовується до державного бюджету, а 30 відсотків відповідно державному підприємству чи господарському товариству, яке їх утримує. Вищезазначені операції, пов'язані з договорами оренди, згідно з п.п. 3.1.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" є об'єктом для оподаткування податком на додану вартість. А тому, керуючись цим пунктом, у підприємства, нерухоме майно чи об'єкт житлового фонду якого передано в оренду за договором між ФДМУ та орендарем, виникають податкові зобов'язання на дату, визначену пунктом 7.3. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". При цьому база для оподаткування відповідно до пункту 4.1. статті 4 цього Закону визначається виходячи з повної вартості орендної плати незалежно від того, хто (орендар чи підприємство) здійснює процедуру розмежування вартості орендної плати у розмірах, визначених пунктом 17 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна.

Таким чином, у ВАТ "ХБК" виникають податкові зобов'язання з повної вартості орендної плати за договором оренди державного майна від 03.11.2008року. Облік податкового зобов'язання ведеться у бухгалтерських звітах, що здійснюється бухгалтерією ВАТ "ХБК" щомісяця .

Податок на додану вартість, відповідач з моменту укладення договору (з 03.11.2008року) сплачує лише на орендну плату у розмірі 30 відсотків, а не з повної вартості оренди. Відповідно до розрахунку позивача, з урахуванням заяви від 22.09.2009року, це призвело до виникнення заборгованості відповідача перед ВАТ "ХБК" за період з листопада 2008 року по серпень 2009року в сумі 2466грн.51коп.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача станом на 01.09.2009 року становить 2747грн.92коп., із них: 281грн.41коп. борг з орендної плати за серпень 2009року та 2466грн.51коп. заборгованість зі сплати ПДВ.

Судом відхиляються посилання відповідача на те, що позивач не надавав йому податкових накладних, оскільки відповідно до п.п. 7.2.6. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та пункту 6.1 наказу державної податкової адміністрації України №165 від 30.05.1997року «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» податкова накладна видається покупцю товарів (послуг) на його вимогу. До того ж, в засіданні суду 29.09.2009року позивач вручив відповідачу зазначені податкові накладні, посилаючись на те, що аби відповідач вимагав їх, то він би надав їх раніше.

Не є підставою відмови в задоволенні позовних вимог і посилання відповідача на те, що позивач не сплачував ПДВ до бюджету в розмірі 100% від бази оподаткування, оскільки відповідно до ст. 34 ГПК України зазначене не є належним доказом по цій справі, так як закон України «Про податок на додану вартість» не пов'язує обов'язок відповідача щодо сплати ПДВ позивачу з обов'язком позивача, як балансоутримувача об'єкту оренди, щодо перерахування ПДВ до бюджету, оскільки це є іншими правовідносинами між позивачем та ДПІ.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково. З відповідача на користь позивача стягується 2747грн.92коп., із них: 281грн.41коп. борг з орендної плати за серпень 2009року та 2466грн.51коп. заборгованість зі сплати ПДВ.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки заборгованість з орендної плати в сумі 4358грн.77коп. ним перерахована після порушення провадження у справі.

На підставі вищезазначених норм права, керуючись ст.ст. 44, 49, 77, п.1-1 ч.1 ст.80, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (інші реквізити суду невідомі)

на користь відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат" м.Херсон пл.50-річчя утворення СРСР р/р 26001052306259 в Херсонській філії «ПриватБанк» МФО 352479 код 00306710 2747грн.92коп. основного боргу, 102грн.00коп. витрат по сплаті державного мита та 312 грн.50коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.Припинити провадження у справі в частині стягнення 4358грн.77коп.основного боргу.

Суддя З.І. Ємленінова

Рішення оформлено відповідно до

ст.84 ГПК України і підписано 02.10.2009року.