Ухвала суду № 60021106, 23.08.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2016 р.Справа № 820/12128/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

за участю представника відповідача Марочканича Р.О.,

за участю представника третьої особи Рябикіна А.О.,

за участю представника третьої особи Руденко Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2016р. по справі № 820/12128/15

за позовом ОСОБА_5

до Управління служби безпеки України в Харківській області третя особа Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_5, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Служби безпеки України в Харківській області, третя особа - Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго", в якому просив суд визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління Служби безпеки України в Харківській області № 115д від 13.11.2015 року.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що оскаржуване розпорядження прийняте з порушенням чинного законодавства України та підлягає скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2016 року у справі № 820/12128/15 відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 до Управління Служби безпеки України в Харківській області, третя особа - Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про визнання протиправним та скасування рішення.

Позивач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представники третьої особи, Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго", в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечували, просив суд вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, представників третьої особи, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, ОСОБА_5 обіймав посаду заступника директора головного інженера відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та мав допуск до державної таємниці за формою один.

Розпорядженням Управління Служби безпеки України в Харківській області від 13.11.2015 №115д "Про скасування громадянину України допуску до державної таємниці", у зв'язку з виявленням обставин, передбачених п.3 ч.2 ст.23 та ст. 26 Закону України "Про державну таємницю", на підставі абз. 2 п.80 та п. 81 "Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.13 №939, ОСОБА_5 скасовано допуск до державної таємниці за формою один.

Як встановлено із письмових заперечень відповідача, підставами для винесення спірного розпорядження та скасування позивачу допуску до державної таємниці став виїзд 07.08.2015 до Російської Федерації в особистих справах без письмового повідомлення директора ВП "ПЕС" ДП "НЕК "Укренерго", як посадову особу, яка надала йому доступ до державної таємниці, не проходження відповідного інструктажу у зв'язку із виїздом за кордон в режимно-секретному органі за місцем зберігання облікової картки за формою згідно з додатком 6 до Порядку №939.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що допуск до державної таємниці скасовано правомірно, а тому підстави для визнання протиправним та скасування розпорядження Управління Служби безпеки України в Харківській області № 115д від 13.11.2015 року відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну таємницю", державна таємниця - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою; допуск до державної таємниці - оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації.

Статтею 3 Закону України "Про державну таємницю" передбачено, що дія цього Закону поширюється на органи законодавчої, виконавчої та судової влади, органи прокуратури України, інші державні органи, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації усіх форм власності, об'єднання громадян, що провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею, громадян України, іноземців та осіб без громадянства, яким у встановленому порядку наданий доступ до державної таємниці.

Пунктом 6 ст. 28 Закону України "Про державну таємницю" передбачено, поряд з іншими обов'язками громадянина щодо збереження державної таємниці, обов'язок повідомляти посадових осіб, які надали йому доступ до державної таємниці, та відповідні режимно-секретні органи про виникнення обставин, передбачених ст. 23 цього Закону, або інших обставин, що перешкоджають збереженню довіреної йому державної таємниці, а також повідомляти у письмовій формі про свій виїзд з України.

Абзацом 7 ст. 28 Закону України "Про державну таємницю" передбачено обов'язок громадянина додержуватись інших вимог законодавства про державну таємницю.

Аналогічні норми також передбачені пунктами 80, 119, 651 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 року № 1561 (далі - Порядок № 1561).

Так, нормами п. 116 Порядку № 1561, передбачено, що громадянин, якому надано допуск і доступ до державної таємниці, зобов'язаний, зокрема повідомляти посадовим особам, які надали йому доступ до державної таємниці, та відповідні РСО про виникнення обставин, передбачених статтею 23 Закону України "Про державну таємницю", або інших обставин, що перешкоджають збереженню довіреної йому державної таємниці, а також повідомляти в письмовій формі про свій виїзд за межі України.

Таким чином, норми Порядку зобов'язують громадян вчиняти конкретні дії в разі надання допуску та доступу до державної таємниці незалежно від факту ознайомлення з відомостями, що становлять державну таємницю.

Отже, незалежно від займаної посади і виконуваної роботи, як особа, якій в установленому порядку було надано допуск до державної таємниці, зобов'язаний у відповідності з вимогами Закону дотримуватись виконання обов'язків покладених на нього у зв'язку з допуском і доступом до державної таємниці, вживати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці, в тому числі при виїзді за межі України. Невиконання покладених Законом на особу, яку допущено до державної таємниці, обов'язків і є невжиттям заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач у 1999, 2009 та 2013 роках власноруч підписав зобов'язання, які і є додатком до Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях №939, що підтверджує обізнаність ОСОБА_5 із даним нормативним актом. (а.с. 52-54, 108)

Також із матеріалів справи вбачається, що в порушення Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях заступника директора державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про виїзд до Росії в особистих справах у період з 07.08.2015 по 10.08.2015 позивач повідомив 10.12.2015, тобто після перетинання кордону та після винесення оскаржуваного розпорядження. (а.с.11-12)

Крім того, факт порушення ОСОБА_5 законодавства про державну таємницю, а саме невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці у період з 7 по 10 серпня 2015 року здійснив виїзд до Російської Федерації, письмово не повідомивши посадових осіб, які надали йому доступ до державної таємниці, а також РСП Відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система "ДП "НЕК "Укренерго" про свій виїзд за межі України, встановлено постановою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 26.11.2015, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 05.01.2016 (а.с. 31-36).

Відповідно до ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки, судовим рішенням встановлено порушення ОСОБА_5 законодавства про державну таємницю, а саме невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці у період з 7 по 10 серпня 2015 року про виїзді до Російської Федерації, письмово не повідомивши посадових осіб, які надали йому доступ до державної таємниці, враховуючи положення ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає, що ці обставини не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну таємницю", скасування раніше наданого допуску до державної таємниці здійснюються органами служби безпеки України у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених ст. 23 цього Закону, або після припинення громадянином діяльності, у зв'язку з якою йому було надано допуск, втрати ним громадянства або визнання його недієздатним на підставі інформації, здобутої органами Служби безпеки України або отриманої від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.

Такою обставиною згідно із п. 3 ч. 2 ст. 23 Закону України "Про державну таємницю" є невиконання громадянином обов'язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2016 року у справі № 820/12128/15 відповідає вимогам ст.. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2016р. по справі № 820/12128/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Кононенко З.О. Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 29.08.2016 р.