Ухвала суду № 60020614, 25.08.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 1008/1693/12 Головуючий у 1-й інстанції: Корнієнко С.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Рафальській І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області, Військової частини А0820, Київського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області, Військової частини А0820, Київського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до положень ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII ) пенсії особам офіцерського складу обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством. Однак, всупереч вимогам Закону військова частина видала довідку про додаткові види грошового забезпечення без врахування додаткової винагороди льотному складу, Київський обласний військовий комісаріат направив її до Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області, а останнє при призначенні пенсії не врахувало таку винагороду.

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправними дії військової частини А0820 щодо складання довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення ОСОБА_3 пенсії від 08 листопада 2011 року № 194 в частині, що стосується неврахування до додаткових видів грошового забезпечення для обчислення позивачеві пенсії щомісячної додаткової грошової винагороди льотного складу. Визнано протиправними дії Київського обласного військового комісаріату щодо направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення ОСОБА_3 пенсії від 08 листопада 2011 року № 194 без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди льотного складу. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо нарахування та призначення позивачеві пенсії за вислугу років без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди льотного складу. Зобов'язано військову частину А0820 надати до Київського обласного військового комісаріату довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення ОСОБА_3 пенсії з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди льотного складу. Зобов'язано Київський обласний військовий комісаріат надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення позивачеві пенсії з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди льотного складу. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та провести виплату ОСОБА_3 пенсії за вислугу років з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди льотного складу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) з дня призначення пенсії.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2012 року скасовано, прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Водночас, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 серпня 2016 року скасовано рішення суду апеляційної інстанції та направлено справу на новий розгляд до Київського апеляційного адміністративного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, наказом Міністра оборони України від 26 вересня 2011 року № 1060 генерал-лейтенант ОСОБА_3, який займав посаду командира повітряного командування «Центр» - заступника командувача Повітряних Сил Збройних Сил України, був звільнений з військової служби у запас за станом здоров'я.

Наказом командира військової частини А0820 від 29 вересня 2011 року № 221 позивача виключено із списків особового складу цієї військової частини і всіх видів забезпечення.

ОСОБА_3 є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та з 30 вересня 2011 року йому призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону № 2262-XII.

При розрахунку ОСОБА_3 розміру пенсії Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області виходило із даних довідки військової частини А0820 від 8 листопада 2011 року № 194 про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, до якої не було включено додаткову грошову винагороду льотного складу.

У розрахунку пенсії з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди льотного складу позивачеві було відмовлено, з чим він не погоджується.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час призначення позивачеві пенсії - 30 вересня 2011 року) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Згідно ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній з 01 жовтня 2011 року) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року № 1294 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Про питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби; особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій.

Пунктом 2 вказаної Постанови передбачено, що граничні розміри, порядок та умови виплати цієї винагороди визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством надзвичайних ситуацій та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Наказом Міністра оборони України № 595 від 15 листопада 2010 року затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил України та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди.

Відповідно до зазначеної Інструкції виплата винагороди здійснюється в розмірах до 100 відсотків місячного грошового забезпечення на місяць, зокрема, військовослужбовцям, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України за Переліком посад військовослужбовців - наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України, згідно з додатком 1 до цієї Інструкції (далі - Перелік).

Згідно з приміткою до Переліку виплата винагороди провадиться за умови, якщо особи офіцерського складу, які займають посади з групою військово-облікової спеціальності 06, 12, 20, 60, 62 цього Переліку, фактично забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів.

З досліджених судом апеляційної інстанції обставин справи, вбачається, що між сторонами виник спір щодо не врахування при призначенні пенсії за вислугою років додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 889.

При цьому, відповідно до довідок Військової частини А 0820 від 16 лютого 2012 року № 14/1 та №14/2 вбачається, що ОСОБА_3 з жовтня 2010 року по серпень 2011 року виплачувалась щомісячна додаткова грошова винагорода льотному складу. З вказаних виплат щомісячно сплачувався єдиний внесок на загальнообов'язкове соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Під час судового розгляду справи з пояснень, наданих представником Військової частини А 0820 Пухтицького І.М., з'ясовано, що щомісячна додаткова грошова винагорода льотного складу виплачувалась позивачу на постійній основі, її виплата була передбачена згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 889 та встановлювалась позивачу відповідним наказом військової частини.

Постановою №889 Кабінет Міністрів України встановив щомісячну додаткову грошову винагороду (далі - винагорода) для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій (п.1).

На час установлення і початку виплати - 1 жовтня 2010 року - винагорода мала виплачуватися військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займали посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ (п; Відповідно до пункту 2 цієї постанови граничні розміри, порядок та умови виплати винагороди, передбачені пунктом 1, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Враховуючи ті обставини, що при проходженні військової служби позивач отримував щомісячно винагороду, передбачену Постановою № 889, з якої щомісячно утримувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тому відповідно вимог ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підлягає обов'язковому включенню до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії за вислугою років.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08 жовтня 2015 року по справі № 750/2342/15-а (К/800/32350/15).

Отже позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 30 серпня 2016 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Хрімлі О.Г.

Коротких А. Ю.