Рішення № 59999739, 23.08.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/2939/14-ц 22-ц/774/1094/К/16

Справа № 182/2339/14-ц Головуючий у першій

Категорія 27 (IV) інстанції ОСОБА_1

Провадження № 22-ц/774/1094/к/16 Доповідач Соколан Н.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Соколан Н. О.

суддів Бондар Я М., ОСОБА_2,

за участю: секретаря Євтодій К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядкуст. 197 ч. 2 ЦПК Україниза наявними у справі матеріалами, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» на рішення Нікопольського районного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» про стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «ПриватБанк»» (ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх вимог послався на те, що відповідач 04.10.2007 року за договором № б/н отримала кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, однак зобовязань за вказаним договором належним чином не виконала. Станом на 23.03.2014 року заборгованість відповідача за договором склала 26238,48 грн., яку позивач просив стягнути на свою користь.

Під час розгляду справи відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом про стягнення моральної шкоди, в обґрунтування якого зазначила, що кредитного договору від 04.10.2007 року вона з ПАТ КБ «ПриватБанк» не укладала, грошові кошти у розмірі 3000 грн. не отримувала. Заяву про надання кредиту від 04.10.2007 року вона не підписувала, заяву було заповнено без її участі. Зазначила, що у 2007 році до неї звернувся представник ПАТ КБ «ПриватБанк» з вимогами про погашення кредиту. Вона звернулась до органів внутрішніх справ з заявою, де їй було повідомлено, що відносно працівника ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_4, яка заповнювала заяву про надання ОСОБА_3 кредиту, 15.04.2006 року було порушено кримінальну справу № 620612/44 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України. За повідомленням слідчого Ляхову Ю.В. було засуджено, а тому у прийнятті заяви їй було відмовлено. Все це було відомо керівництву Банку. До 2009 року претензій від Банку не було. Однак у листопаді та грудні 2009 року вона отримала від банку судове рішення та документи про заходи, які плануються застосувати з метою погашення нею заборгованості.

Від таких дій ПАТ КБ «ПриватБанк» вона зазнала моральної шкоди, яку вона оцінила у 26238,48 грн., так як саме таку суму Банк намагається незаконно отримати від неї.

Рішенням Нікопольського районного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2016 року у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» та користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 5636,40 грн.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь держави судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп. (пятсот пятдесят одна грн. 20 коп.).

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приват Банк» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення на користь ОСОБА_3 моральної шкоди з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні цих вимог, посилаючись на недоведеність цих вимог. На його думку, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про спричинення банком моральної шкоди, яка проявилась у здійсненні морального тиску, надсилання можливого проекту рішення суду та листа з вимогами про виконання договору, що змусило ОСОБА_3 клопотати про призначення експертизи, для чого потрібні були значні кошти. Однак судом не прийнято до уваги, що ОСОБА_3 заявила клопотання про призначення експертизи з власної ініціативи, боржник отримав лише проект судового рішення, доказів про отримання цього проекту та вимоги про виконання договору саме від банку відсутні. Крім того, зміна способу життя ОСОБА_3 у звязку з розглядом справи є обовязком особи як учасника справи, і не може бути оцінена як моральна шкода.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких обставин.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно документу, який заповнено російською мовою, а саме: «Заявление (Клиент идентифицирован по счету/карте № SAMDN40000016467402)» від 04.10.2007 року, підпис И ОСОБА_3 (а.с.10), ОСОБА_3 отримала кредит від Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк». У вказаній Заяві зазначено, що ця Заява разом з Памяткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» договір про надання банківських послуг.

Згідно Висновку судово-почеркознавчої експертизи № 3587 за матеріалами цивільної справи № 182/2939/14-ц, складеного 15.05.2015 року судовим експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. професора ОСОБА_5 ОСОБА_6 (а.с.86-102):

1. Рукописні записи «ОСОБА_7 4.10.07» в документі з копіями сторінок паспорта серії АН № 371244, виданого 12.04.2005 року Нікопольським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, належного ОСОБА_3, розташовані на копіях сторінки 1 і сторінок 10-11, - виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

2. Підпис від імені ОСОБА_3 в документі «Заявление (Клиент идентифицирован по счету/карте № SAMDN40000016467402)» від 04.10.2007 року, розташований на звороті документа в графі підпис клієнта, - виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою.

3. Підпис від імені ОСОБА_3 в документі з копіями сторінок паспорта серії АН № 371244, виданого 12.04.2005 року Нікопольським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, належного ОСОБА_3, розташований на копії сторінки в рядку: «ОСОБА_7 4.10.07 (підпис)», - виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою.

4. Підпис від імені ОСОБА_3 в документі з копіями сторінок паспорта серії АН № 371244, виданого 12.04.2005 року Нікопольським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, належного ОСОБА_3, розташований на копії сторінок 10-11 в рядку: «ОСОБА_7 4.10.07 (підпис)», - виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_8 заборгованості за кредитним договором суд першої інстанції виходив з недоведеності факту укладання між сторонами спірного кредитного договору.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, та не перевіряє їх правильності, оскільки рішення суду першої інстанції і цій частині не оскаржено.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині відшкодування ОСОБА_3 моральної шкоди колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню в частині відшкодування ОСОБА_3 моральної шкоди з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розяснено, що спори про відшкодування заподіяної фізичної особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках коли встановлена відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Однак, правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, є договірними, тому відшкодування моральної шкоди, у випадку їх порушення, законом не передбачено.

Крім того слід зазначити, що у п.5 Постанови Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» закріплено, що суд, зокрема, повинен зясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

На думку колегії суддів Юхно Е.Ю., відповідно до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів спричинення їй моральної шкоди діями відповідача.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасуванню рішення суду в частині відшкодування ОСОБА_3 моральної шкоди з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, ч.1 ст.309, 313- 314, 316 ЦПК України, колегія судів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Нікопольського районного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2016 року скасувати в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» про стягнення моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» про стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: