Ухвала суду № 59999726, 29.08.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/768/16 Справа № 201/8666/16-к Слідчий суддя - Антонюк О.А Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді доповідача Кондакова Г.В.,

суддів Мазниці А.А.,

ОСОБА_2

при секретарі Пиріч Н.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги директора ТОВ «Азовнефтепродукт» - ОСОБА_3 та директора ТОВ «Олеум Трейд» - ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2016 р. про накладання арешту, -

встановила:

Із наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що службовими особами митного посту «Дніпропетровськ - річпорт» всупереч вимогам законодавства не здійснювався своєчасний контроль за використанням товарів, що перебували під митним контролем в режимі переробки паливно-мастильних матеріалів, які завозяться на митну територію України, що дало змогу посадовим особам ТОВ «АЛЬЯНС СИНТЕЗ», ТОВ «Мітгард», ТОВ «ЕЛЕМЕНТ НАФТА» використовувати злочинну схему для ухилення від сплати митних та інших обовязкових платежів при операціях із зазначеними паливно-мастильним матеріалами.

Крім того, у період з 01 січня 2016 р. по теперішній час, посадові особи ТОВ ОСОБА_5» (37988490), ТОВ «Мітгард» (38865205), ТОВ «Елемент Нафта» (39464053), використовуючи злочинну схему для ухилення від сплати митних та інших обовязкових платежів завозять, шляхом доставляння річковим транспортом, а саме: суднами «Джанго» SRU 602165, УДБ-220 SRU 060127 та «Джанін-2» SRU 602166 до акваторії Філії СК Укррічфлот, на митну територію України у зону митного контролю митного посту «Дніпропетровськ - річпорт», паливно-мастильні матеріали для подальшої їх переробки на території України.

Доставлені у вказаний незаконний спосіб на територію України паливно-мастильні матеріали (дизельне пальне) 7 червня 2016 р. на території порту «Амур-Гавань» у м. Дніпро, відповідно до товарно-транспортної накладної № 107 від 7.06.2016 р., обємом 40908 м3 були відвантажені ТОВ «Олеум-Трейд» розташованому у м. Маріуполі у вантажний автомобіль «DAFXF 95» з державним реєстраційним номером «АН 25-61 АР» та паливну цистерну до нього з державними реєстарційним номером «АН 73-61 ХР», які належать ТОВ «Азовнефтепродукт» м. Маріуполь.

7 червня 2016 р. органом слідства було проведено обшук вказаного транспортного засобу, під час якого виявлено та вилучено вказаний автомобіль, цистерну, дизельне паливо об*ємом 40908 м3.

Вказані дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 КК. Відповідні відомості внесені до ЄРДР за №42016040000000 від 06 травня 2016 року.

Ухвалою слідчого судді накладено арешт на паливну цистерну державний реєстарційний номер «АН7361ХР» обємом 40908 м3, що належать ТОВ «Азовнефтепродукт» і.к.30813322 (м.Маріуполь) з наявним в ній дизельним пальним обємом 40908 м3.

Суддя, приймаючи таке рішення, послався на необхідність накладення арешту з метою забезпечення відшкодування завданих збитків державі та встановлення відомостей про обставини вчинення зазначеного злочину.

Заявники не погодились за даним рішенням. В апеляції просять його скасувати, постановити нове, яким скасувати вказане рішення, та відмовити слідчому в задоволенні його клопотання про накладення арешту на паливну цистерну.

В обґрунтування своїх доводів посилаються на незаконність та необґрунтованість прийнятого рішення, що посадовим особам та працівникам ТОВ «ОЛЕУМ ТРЕЙД» та ТОВ «АЗОВНЕФТЕПРОДУКТ» про підозру повідомлено не було, цивільний позов у кримінальному провадженні не предявлений, санкцією ч. 2 ст. 364 КК України конфіскація майна не передбачена, а отже зазначені підприємства не є субєктами, до яких за правилами ст. 170 КПК України може бути застосований арешт майна.

Стверджують, що відсутні достатні підстави вважати, що арештоване майно є речовим доказом, або що воно одержане внаслідок вчинення злочину, або є доходом від нього.

Вказують, що застосований арешт порушує право їх власності та перешкоджає здійсненню господарської діяльності підприємств.

В судове засідання заявники, їх представники, прокурор не з*явились. Про день, час, та місце слухання провадження повідомлені належним чином. Дані про поважність причини неявки в судове засідання не надійшли. При таких обставинах, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляцію відповідно до вимог ст. 405 КПК без їх участі.

Заслухав суддю-доповідача, колегія суддів перевірив надані матеріали, та обговоривши доводи викладені в апеляціях, вважає, що вони не можуть підлягати задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про арешт майна, суду першої інстанції необхідно керуватись вимогами ст. ст. 167, 170 КПК.

Відповідно до вказаних норм процесуального закону, слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині третій статті 167 цього Кодексу.

Про наявність таких підстав свідчать дані про сукупність підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Арешт майна також можливий у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні.

Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб, з урахуванням частини другої цієї статті.

Як встановлено органом слідства, і як вбачається із наданих матеріалів кримінального провадження, посадові особи вказаних підприємств, шляхом доставки річковим транспортом, до акваторії Філії СК Укррічфлот, у зону контролю митного посту «Дніпропетровськ - річпорт», доставляли паливно-мастильні матеріали для подальшої їх переробки на території України, а службовими особами митного посту «Дніпропетровськ-річпорт» всупереч вимогам законодавства не здійснювався своєчасний контроль за використанням товарів, що перебували під митним контролем в режимі переробки паливно-мастильних матеріалів, що дало змогу для використання посадовими особами схеми для ухилення від сплати митних та інших обовязкових платежів при операціях із зазначеними паливно-мастильним матеріалами.

Крім того, слідством встановлено, що доставлені у вказаний незаконний спосіб на територію України паливно-мастильні матеріали (дизельне пальне) на територію порту «Амур-Гавань» у м. Дніпро, відповідно до товарно-транспортної накладної № 107 від 7 червня 2016 р., обємом - 40908 м3 були відвантажені ТОВ «Олеум-Трейд» розташованому у м. Маріуполі у вантажний автомобіль марки «DAFXF 95» та паливну цистерну до нього, відповідно, з державними реєстарційними номерами «АН 25-61 АР» та «АН 73-61 ХР», які належать ТОВ «ОСОБА_6 нефтепродукт» м. Маріуполь.

Тобто, надані органом слідства дані приводять колегію суддів до висновку, що вказані паливномастильні матеріали (дизельне пальне) є предметом злочину, яке поставлялось на територію України у незаконний спосіб, без проведення своєчасного контролю, що в свою чергу призвело до ухилення від сплати митних та інших обовязкових платежів при операціях із зазначеними паливно-мастильним матеріалами.

Посилання представників заявника на те, що органом слідства не предявлено про підозру відповідним посадовим особам ТОВ «Олеум-Трейд» та ТОВ «Азов Нефтепродукт», а також митниці, що вони не являються обвинуваченими чи засудженими, на думку колегії суддів, не може мати вирішального значення, оскільки сукупність даних, на які посилається орган слідства, прямо вказує на наявність підстав, передбачених ст. 167 КПК для накладення арешту на відповідне майно.

Колегія суддів звертає увагу на те, що арешт на цистерну та дизельне пальне накладено, задля забезпечення відшкодування шкоди державі в результаті злочинних дій, завдяки яким останні ухилялись від сплати податку, а інкримінований злочин передбачає спеціальний вид конфіскації, у звязку з чим доводи скаржників, що їх підприємства не є субєктами за правилами ст.170 КПК - безпідставні.

Їх же посилання, щодо неналежного визначення обсягу арештованого майна, також необґрунтовані.

Так, згідно даних протоколу обшуку від 07 червня 2016 р., обсяг дизельного палива складав як 41.389 л. В клопотанні слідчого та в ухвалі судді визначена та ж сама кількість пального, але з зазначенням іншої одиниці виміру. Вказані недоліки не є істотними та не можуть слугувати підставою для скасування заходу кримінального забезпечення.

Таким чином, сукупність даних, на які послався суд першої інстанції при накладенні арешту на майно приводить колегію суддів до висновку про їх законність і обґрунтованість. Підстав для скасування такого рішення колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційні скарги директора ТОВ «Азовнефтепродукт» - ОСОБА_3, директора ТОВ «Олеум Трейд» - ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2016 р. про накладання арешту на паливну цистерну з державним реєжстраційним номером «АН7361ХР» обємом 40908 м3, що належать ТОВ «Азовнефтепродукт» і.к.30813322 (м. Маріуполь) з наявним в ній дизельним пальним обємом 40908 м3. без змін.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_6 ОСОБА_2