Ухвала суду № 59999701, 26.08.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/979/16 Справа № 201/4575/16-к Слідчий суддя - Черновськой Г.В. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді доповідача Коваленко В.Д.,

суддів Васецької В.В., Власкіна В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Пиріч Н.А.,

представника директора ПП «Спецстройсистема» ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою директора ПП «Спецстройсистема» ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду Дніпропетровська від 30 березня 2016 року,-

ВСТАНОВИЛА:

ухвалою слідчого судді Жовтневого району м. Дніпропетровська від 30 березня 2016 року задоволено клопотання слідчого СВ ФР ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області та в рамках кримінального провадження № 32015040040000025 накладено арешт на грошові кошти у видатковій частині, підприємства ПП «Спецстройсистема», що знаходяться на рахунку № 26008002030250 ПАТ «МістоБанк».

З вказаною ухвалою не погодився директор ПП «Спецстройсистема» ОСОБА_3, який подав апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу слідчого судді, а в клопотанні слідчого про арешт рахунку підприємства, відмовити.

В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_3 вказав на те, що посадовим особам ПП «Спецстройсистема» не було повідомлено про підозру, тобто вони не є підозрюваними чи обвинуваченими особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Тобто останній такими особами не визнавався. Вважає, що клопотання слідчого є формальним без зазначення будь-яких доводів та доказів на підтвердження зазначених в клопотанні обставин, остільки вони відсутні. Крім того на думку скаржника, слідчий суддя, зазначаючи, що ПП «Спецстройсистема» має ознаки фіктивності повинен був дослідити докази того, що у ПП «Спецстройсистема» відсутній намір здійснювати господарську діяльність та є набравши чинності вирок суду про визнання фіктивною діяльність підприємства, Разом з тим вказує, що допит посадових осіб ПП «Спецстройсистема» на момент винесення ухвали, які б підтверджували обставини фіктивного підприємництва - не здійснювались, документальні дані, які б могли свідчити, що ПП «Спецстройсистема» займається злочинною діяльністю відсутні, існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочинів відносно майна ПП «Спецстройсистема», всупереч вимогам ст. 132 КПК України, вважає недоведеними.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вислухавши пояснення представника директора ПП «Спецстройсистема» ОСОБА_2, яка підтримала апеляцію в повному обсязі і просила її задовольнити, вивчивши та перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів скарги вбачається, що директор ПП «Спецстройсистема» ОСОБА_3 не був присутнім у суді першої інстанції при розгляді клопотання слідчого і лише 09.08.2015 року він отримав ухвалу районного суду від 30.03.2016 р. Апеляційну скаргу він подав 11.08.2015 року. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що строки оскарження судового рішення апелянтом не порушені. У відповідності до ст. 395 КПК України, - апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Апеляційним переглядом встановлено, що 30 березня 2016 року слідчий СВ ФР ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із клопотанням про накладення арешту на банківські рахунки ПП «Спецстройсистема». У клопотанні слідчий вказує на те, що в провадженні слідчого знаходяться матеріали кримінального провадження № 32015040040000025 від 03.03.2015 року про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 КК України.

У клопотанні слідчий також вказує на те, що кошти, які знаходяться на банківських рахунках ПП «Спецстройсистема» відповідають вимогам п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, а тому необхідно накласти арешт на вказані кошти.

Тобто близько півтора року в провадженні слідчого перебувають матеріали провадження, але підозри посадовим особам підприємства не предявлялось.

В ухвалі слідчого судді вказується на те, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню, оскільки дані, викладені у матеріалах дають підстави для висновку, що з метою забезпечення цивільного позову, накладання арешту на зазначені рахунки є необхідним.

З вказаним висновком колегія суддів не може погодитись, оскільки суд не звернув увагу, що в порушення вимог ст. 214 КПК України, станом на березень 2016 року відомості стосовно конкретних посадових осіб підприємства «Спецстройсистема» до ЄРДР не внесено, попередньої кваліфікації їх діям не дано. Крім цього по даному провадженню цивільний позов не заявлявся.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 214 КПК України, - досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Крім цього колегія суддів зауважує, що відповідно до ст. 170 КПК України, - арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Також арешт може бути накладеним на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

На вказані вимоги Закону ні слідчий, ні слідчий суддя не звернув належної уваги. Також не звернуто уваги і на те, що відповідно до ст. 171 КПК України із клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням із прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У клопотанні цивільного позивача, слідчого, прокурора про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, іншої особи для забезпечення цивільного позову повинно бути зазначено:

1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Перевіривши надані матеріали за клопотанням слідчого, колегія суддів вважає, що як слідчим, так і слідчим суддею не були дотримані вимоги ст. ст. 170, 171, 173, 214 КПК України при його внесенні та судовому розгляді.

При цьому колегія суддів зазначає, що у кримінальному провадженні, яке 22.05.2015 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015040040000025 про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27КК України, посадові особи ПП «Спецстройсистема» не є підозрюваними, обвинуваченими або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відомості про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушення відносно конкретних посадових осіб підприємства ПП «Спецстройсистема» відсутні, так само як і відсутні відомості про оголошення підозри.

Колегія суддів також вважає, що накладення арешту на рахунки із мотивів викладених як у клопотанні, так і в ухвалі слідчого судді не ґрунтується на положеннях вказаних вище норм Кримінального процесуального кодексу України. В поданні та в ухвалі не зазначено за якими операціями суми, які підлягають арешту надійшли на банківський рахунок.

Крім того, колегія суддів зауважує, що як у матеріалах за клопотанням відсутні будь-які дані про те, що по справі до ПП «Спецстройсистема» заявлявся цивільний позов.

Погоджуючи клопотання слідчого, прокурор не врахував те, що у ньому не міститься посилання на докази факту завдання шкоди і розміру шкоди саме ПП «Спецстройсистема», що свідчить про не дотримання слідчим і прокурором вимог ст. 171 КПК України. В зв'язку з цим, колегія суддів вважає за необхідне повернути прокурору матеріали для виконання вимог ст. 171 КПК України.

Відповідно до ст. ст. 409 - 410 КПК України, - неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, тягнуть скасування судового рішення, а з урахуванням вимог ст. 407 цього Кодексу зі скасуванням ухвали слідчого судді й постановленням нової ухвали.

Тобто, з наведеного вбачається, що слідчим суддею не були дотримані вимоги кримінального процесуального закону при прийнятті рішення про накладення арешту на майно.

У зв'язку з чим апеляційна скарга, яку подав ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, оскільки слідчим суддею постановлено судове рішення, яке не може бути визнане законним та обґрунтованим, а ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали, якою клопотання слідчого необхідно повернути для усунення допущених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу директора ПП «Спецстройсистема» ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду Дніпропетровська від 30 березня 2016 року скасувати та постановити нову, якою клопотання слідчого СВ ФР ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, погодженого з прокурором, направити прокурору для виконання вимог ст. 171 КПК України, протягом 72 годин з дня отримання копій даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду:

ОСОБА_1 ОСОБА_4 ОСОБА_5