Вирок № 59999369, 22.08.2016, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/3873/16-к

Провадження № 1-кп/206/210/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" серпня 2016 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Грицаюк Н.М.,

при секретарі Сєдової А.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040700000498 від 22.04.2016 року та угоду про визнання винуватості від 30.06.2016 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого:

- 03.02.2000 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 140 КК України до 4 місяців 22 дні позбавлення волі;

- 01.03.2002 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік 6 місяців;

- 21.07.2004 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднаний невідбутий строк 6 місяців за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 01.03.2002 - до відбуття 4 роки позбавлення волі. 15.12.2006 року звільнений умовно-достроково з Криворізької ВК № 80, на підставі постанови Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 14.12.2006 року. Невідбутий строк - 1 рік 3 місяці 17 днів;

- 23.05.2016 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України ,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Спесивцева А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника-адвоката Мелешко А.В.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 будучи раніше судимим за скоєння умисних злочинів, у тому числі злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисний злочин.

Так, 21.04.2016 року приблизно о 17 годині 20 хвилин ОСОБА_1, знаходячись на території Придніпровського парку, що розташований по вул. Станіславського в м. Дніпрі, та керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, в порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 60/95-ВР від 15.02.1995 року, не маючи передбаченого законом дозволу на здійснення законних дій з наркотичними засобами, діючи умисно, підібрав та привласнив, тобто повторно незаконно придбав, знайдену під одним з дерев висушену речовину рослинного походження зеленого кольору у подрібненому стані, яка знаходилась у поліетиленовому пакеті, після чого поклав поліетиленовий пакет з придбаною речовиною у праву зовнішню кишеню одягненої на ньому куртки, де почав її умисно, повторно незаконно зберігати для особистого споживання без мети збуту.

Надалі, у той же день, приблизно о 17 годині 30 хвилин ОСОБА_1, знаходячись поблизу багатоквартирного будинку № 7, розташованого по вул. Станіславського в м. Дніпрі та незаконно зберігаючи при собі раніше придбану ним в якості наркотичного засобу речовину рослинного походження, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зберігання наркотичного засобу, не маючи передбаченого законом дозволу на здійснення дій з наркотичними засобами, в порушення вимог ч. 1 ст. 175-1 КУпАП палив тютюнові вироби в забороненому місці, внаслідок чого інспектором Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, що правомірно розцінив його дії як вчинення адміністративного правопорушення, відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 049061 та у присутності двох понятих застосовано один із заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення - особистий огляд та огляд речей. Під час особистого огляду ОСОБА_1, зокрема його особистих речей, в правій зовнішній кишені одягненої на ньому куртки було виявлено та вилучено прозорий поліетиленовий пакет, у якому знаходилась висушена речовина рослинного походження зеленого кольору у подрібненому стані.

Згідно із висновком експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 1/8.6/972 від 17.05.2016 року, надана на експертизу речовина рослинного походження, масою 25,807 г., яка вилучена у ОСОБА_1, є канабісом, що відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. У перерахунку на висушену речовину маса канабісу становить 24,517 г., що згідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» № 188 від 01.08.2000 року, перевищує невеликі розміри наркотичних речовин.

Таким чином, дії ОСОБА_1, що виразились у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів, без мети збуту, вчиненому повторно, кваліфікуються за ч. 2 ст. 309 КК України.

30.06.2016 року між прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Спесивцевим Артемом Володимировичем, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12016040700000498, та обвинуваченим ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст.ст. 467, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст.309 КК України. Обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Полтави від 23.05.2016 року більш суворим, призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнивши ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки, та поклавши на нього обов'язки, передбачені п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому ОСОБА_1

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити та призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Спесивцевим А.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно, за якою належить призначити йому, узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості, міру покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Полтави від 23.05.2016 року більш суворим, призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнивши ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки, та покласти на нього обов'язки, передбачені п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Крім того, згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь експертної установи документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Таким чином, за проведення експертизи № 1/8.6/972 від 17.05.2016 року підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь експертної установи 880 грн. 40 коп.

Питання речових доказів вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 - не застосовувався.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 342, 350, 373, 374, 474- 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30.06.2016 року між прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Спесивцевим Артемом Володимировичем та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12016040700000498.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Полтави від 23.05.2016 року більш суворим, призначити остаточно покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центра (банк отримувач - УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, рахунок отримувача - 31118115700004, МФО 805012, ЄДРПОУ 37989274) витрати за проведення експертизи № 1/8.6/972 від 17.05.2016 року в сумі 880 грн 40 коп.

Речові докази: речовина рослинного походження, яка є каннабісом, маса якої в перерахунку на висушену речовину становить 24,517 г., що передана на зберігання до камери схову Самарського ВП ДВП (квитанція № 000480) - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Н.М. Грицаюк