Вирок № 59999365, 03.08.2016, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/3011/16-к

Провадження № 1-кп/206/161/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" серпня 2016 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді- Грицаюк Н.М.

за участю секретаря- Сєдової А.О., Ременяка М.С., Захарової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12016042020000003 від 14.03.2016 року за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

05.03.2013 року Жовтневим районним судом

м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі;

13.08.2014 року Баглійським районним судом

м. Дніпродзержинська за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, на основі ст. 71 КК України частково приєднані 3 місяці за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05.03.2013 р., до відбуття 3 роки 6 місяців позбавлення волі, вирок вступив в законну силу 15.09.2014 р.,

23.12.2014 року Дзержинським районним судом

м. Кривий Ріг на підставі ст. 6 Закону України «Про амністію» не відбутий строк скорочений на ?,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Макеєва Д.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

представника потерпілого - ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та маючи не погашену та не зняту у встановленому порядку судимість, повторно вчинив аналогічне кримінальне правопорушення проти власності, при наступних обставинах.

09.03.2016 року ОСОБА_3, у невстановлений час, проходячи поблизу вул. Бехтерева, 1 у м. Дніпро, побачив відкритий каналізаційний колодязь, в якому знаходився телефонний кабель марки ТПП 50х2х0,4, що належить ПАТ ДФ «Укртелеком», який він визначив як предмет свого злочинного посягання. В цей час у ОСОБА_3 раптово виник злочинний намір, направлений на таємне повторне викрадення вищевказаного телефонного кабелю.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна з метою подальшої реалізації за грошову винагороду, ОСОБА_3 на наступний день, тобто 10 березня 2016 року о 03:00 годині ночі, знаходячись за місцем свого мешкання, взяв рюкзак з інструментами та направився в сторону вул. Бехтерева, 1 у м. Дніпро, де діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, а отже, усвідомлюючи таємний характер своїх умисних злочинних посягань, заліз до каналізаційного колодязя АТС-753/ВМ-11-653 та, підсвітивши ліхтариком, садовими ножицями, які були при ньому, відрізав фрагмент телефонного кабелю марки ТПП 50х2х0,4 загальною довжиною 52 метри, який змотав в дві бухти та залишив в даному колодязі з метою подальшого викрадення та реалізації, тим самим ОСОБА_3 вчинив незакінчений замах на корисливий злочин, оскільки не виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив незакінчений замах на викрадення чужого майна, що належить ПАТ ДФ «Укртелеком», а саме телефонного кабелю марки ТПП 50х2х0,4 довжиною 52 метри, вартість якого, згідно висновку експерта № 6/34-789 від 25.03.2016 року становить 2 481,96 грн.

09.03.2016 року ОСОБА_3, у невстановлений слідством час, проходячи поблизу вул. Бехтерева, 1 Самарського району м. Дніпропетровська, побачив відкритий каналізаційний колодязь, в якому знаходився телефонний кабель марки ТПП 200х2х0,5 що належить ПАТ ДФ «Укртелеком», який він визначив як предмет свого злочинного посягання. В цей час у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення вищевказаного телефонного кабелю.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, з метою подальшої реалізації за грошову винагороду, ОСОБА_3 на наступний день, тобто 10 березня 2016 року о 03:00 годині ночі, знаходячись за місцем свого мешкання, взяв рюкзак з інструментами та направився в сторону вул. Бехтерева, 1 Самарського району м. Дніпропетровська, де діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, а отже, усвідомлюючи таємний характер своїх умисних злочинних посягань, заліз до каналізаційного колодязя АТС-753/ВМ-11-653 та, підсвітивши ліхтариком, відрізав невстановленим слідством знаряддям фрагмент телефонного кабелю марки ТПП 200х2х0,5 загальною довжиною 9 метрів, який витягнув з каналізаційного колодязя та відніс до посадки, де сховав у кущах з метою подальшої реалізації за грошову винагороду. Після чого, ОСОБА_3 направився за адресою свого мешкання. В той же день, тобто 10.03.2016 року близько 08:45 год. ОСОБА_3, маючи при собі рюкзак з інструментами, повернувся до лісосмуги, де раніше сховав фрагмент телефонного кабелю марки ТПП 200х2х0,5 та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, почав змотувати вищевказаний кабель, однак в цей час був помічений та зупинений свідком вказаного кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_3 викрав чуже майно, що належить ПАТ ДФ «Укртелеком», а саме телефонний кабель марки ТПП 200х2х0,5 довжиною 9 метрів, вартість якого, згідно висновку експерта № 6/34-789 від 25.03.2016 року становить 1 793,52 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив суду, що він 09.03.2016 року біля будинку № 1 по вул. Бехтерєва у м. Дніпро побачив відчинений люк, заліз туди та побачивши кабель, вирубив два куски 52 метрів та 9 метрів відповідно, однак здати не встиг оскільки був затриманий працівниками поліції.

В судовому засіданні на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за клопотанням обвинуваченого та за відсутності заперечень інших учасників процесу, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, які ніким не оспорювалися.

Обвинувачений повністю визнав вину, його показання в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суді в правильності і логічності його показань про обставини злочину, добровільності та істинності його позицій.

А тому, окрім допиту обвинуваченого та представника потерпілого, інші докази, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченого та характеризуючих даних на нього.

Враховуючи показання обвинуваченого та його бажання не досліджувати інші докази по справі, керуючись ч. 3 ст. 349 КПК України, суд доходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого у скоєнні вказаних кримінальних правопорушень.

Суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 доведеною і кваліфікує його дії:

-за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчинене повторно;

-за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд згідно з вимогами ст. 12 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до кримінальних правопорушень середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, є його щире каяття у вчинених кримінальних правопорушеннях.

До обставин, що обтяжують відповідно до ст. 67 КК України покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд відносить рецидив злочинів.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 (із змінами) «Про практику застосування судами кримінального покарання», суди повинні призначати покарання меш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо.

Приймаючи наявність обставин, які пом'якшують покарання, враховуючи ставлення самого обвинуваченого до вчиненого злочину, суд приходить до висновку про те, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

Суд приходить до переконання, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження інших правопорушень з його боку, є призначення покарання в межах санкції ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі з застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, визначивши покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань.

Приймаючи до уваги викладене та ставлення самого обвинуваченого до вчиненого злочину, суд приходить до висновку про те, що виправлення ОСОБА_3 можливе без реального відбування покарання, а тому находить за необхідне призначити йому покарання із випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Цивільний позов (уточнений) Дніпропетровської філії ПАТ «Укртелеком» про стягнення 20240,63 грн. матеріальної шкоди, підтриманий у судовому засіданні представником потерпілого і визнаний обвинуваченим, підлягає задоволенню у повному обсязі на підставі ст. 1166 ЦК України, оскільки діями ОСОБА_3 вказаному Товариству завдана така шкода і не відшкодована на момент ухвалення вироку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь експертної установи документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.110, 369, 371-374 КПК України, ст. 1166 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, за яким призначити покарання:

-за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі;

-за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у вигляді 2 (двох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь експертної установи Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України (одержувач платежу: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, номер рахунку: 31118115700004, МФО: 805012, код ЄДРПОУ: 37989274, найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області), витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 6/34-789 від 25.03.2016 року в розмірі 351,81 грн. та за проведення судово-трасологічної експертизи № 10/4.2-281 від 21.04.2016 року в розмірі 2641,20 грн.

Цивільний позов Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (п/р № 26004438427 (Дніпропетровська філія) МФО 380805 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», ЄДРПОУ 25543196) - 20240 (двадцять тисяч двісті сорок) гривень 63 коп. - в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Речові докази:

рюкзак з вмістом, переданий на зберігання ОСОБА_3 - залишити останньому за належністю;

кабель довжиною 9 метрів та 52 метри, передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_6 - повернути за належністю до ДФ ПАТ «Укртелеком».

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Н.М. Грицаюк