Ухвала суду № 59994689, 25.08.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

25.08.2016 р.Справа № 910/1920/15-г

За скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської

державної адміністрації) "Київреклама"

на дії Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління

юстиції у місті Києві

у справі № 910/1920/15-г

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської

державної адміністрації) "Київреклама"

до Приватного акціонерного товариства "Київський завод світлочутливих

матеріалів "Фотон"

про стягнення 107 445,00 грн.

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Київський завод

світлочутливих матеріалів "Фотон"

до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської

державної адміністрації) "Київреклама"

про визнання недійсним договору № 1441/13 від 19.03.2014 р.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників сторін:

від стягувача: не з'явився;

від боржника (скаржника): Борисюк О.В. за довіреністю № 196-2343/КР від 13.05.2016 р.

від ВДВС: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Київський завод світлочутливих матеріалів "Фотон" про стягнення 107 445,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.04.2015 р. у справі № 910/1920/15-г первісний позов задоволено, у задоволені зустрічного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 р. рішення господарського суду міста Києва від 15.04.2015 у справі № 910/1920/15-г скасовано та прийнято нове рішення у даній справі, яким у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено, визнано недійсним договір № 1441/13 від 19.03.2014 р. та стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" на користь Приватного акціонерного товариства "Київський завод світлочутливих матеріалів "Фотон" 1 218,00 грн. судового збору за розгляд зустрічної позовної заяви та 1 683,46 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

На виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015р., господарським судом міста Києва 10.08.2015 р. видано наказ № 910/1920/15-г.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.10.2015 р. касаційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015р. у справі №910/1920/15-г - без змін.

22.07.2016р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Комунального підприємства «Київреклама» надійшла скарга на дії державного виконавця, у якій скаржник просить суд визнати дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві - Дубаса А.М. щодо накладення арешту на кошти та майно Комунального підприємства «Київреклама»; скасувати постанову про арешт коштів боржника від 22.03.2016р. № 48495452 та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 22.03.2016 № 48495452; зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві вчинити дії та вжити заходів щодо зняття арештів з майна та грошових коштів Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», які були накладені вищезазначеними постановами.

Крім того, у поданій скарзі заявник просив суд відновити пропущений строк на оскарження дій державного виконавця, посилаючись на те, що про винесення 22.03.2016 р. у виконавчому провадженні № 48495452 постанов про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження та про повернення виконавчого документу стягувачу, він дізнався лише на початку липня 2016 року.

Ухвалою суду від 27.07.2016 р. відновлено пропущений строк на оскарження дій державного виконавця, розгляд скарги призначено на 19.08.2016 р.

У судове засідання 19.08.2016 р. представник ВДВС не з'явився, проте 12.08.2016 р. через відділ діловодства суду від ВДВС надійшло клопотання про розгляд скарги без його участі та про долучення до матеріалів справи копій виконавчого провадження № 48495452.

Ухвалою суду від 19.08.2016 р. розгляд скарги відкладено на 25.08.2016 р.

У судовому засіданні 25.08.2016 р. представник боржника (скаржника) підтримала вимоги скарги у повному обсязі.

Представники ВДВС та стягувача у судове засідання не з'явились.

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представника боржника, дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності з огляду на подану скаргу, суд встановив наступне.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 р. прийнято нове рішення у справі № 910/1920/15-г, яким у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено, визнано недійсним договір № 1441/13 від 19.03.2014 р. та стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" на користь Приватного акціонерного товариства "Київський завод світлочутливих матеріалів "Фотон" 1 218,00 грн. судового збору за розгляд зустрічної позовної заяви та 1 683,46 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

На виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015р., господарським судом міста Києва 10.08.2015 р. видано наказ № 910/1920/15-г.

18.08.2015 р. Відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження № 48495452 з виконання вказаного наказу (на суму 2 901,46 грн.).

Згідно з постановою від 18.08.2015 р. про відкриття виконавчого провадження, боржнику надано час для самостійного виконання рішення до 25.08.2016 р.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано виконавцем, КП "Київреклама" сплатило на користь стягувача - ПрАТ "КЗСМ "Фотон" 2 901,46 грн. за платіжним дорученням №2227 від 28.08.2015 р.

При цьому, КП "Київреклама" зазначає, що постанову про відкриття виконавчого провадження було отримано лише 21.08.2015 р., що зумовило прострочення добровільного виконання рішення суду на 3 дні.

02.09.2015 р. боржник звернувся до виконавчої служби з листом №196-12621/КР, у якому повідомив про добровільне виконання рішення та надав копію платіжного доручення №2227 від 28.08.2015 р.

Зазначений лист було направлено засобами поштового зв'язку 03.09.2015 р. та отримано виконавчою службою 10.09.2015 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого додана до скарги.

22.03.2016 р. Відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову ВП № 48495452 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», з тих підстав що майно, на яке може бути звернуто стягнення, відсутнє.

Цього ж дня, 22.03.2016 р., виконавцем винесено постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження і про арешт коштів боржника.

Враховуючи обставини добровільного виконання рішення суду 28.08.2015 р., скаржник вказує на незаконність дій державного виконавця щодо накладення арешту і просить суд скасувати відповідні постанови від 22.03.2016 р.

Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, зокрема, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Згідно зі ст. 28 Закону, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом. У разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Зібраними у матеріалах справи доказами підтверджується факт самостійного виконання боржником рішення 28.08.2015 р. та направлення до виконавчої служби відповідного підтвердження 03.09.2015 р.

При цьому, жодних доказів початку примусового виконання рішення відповідно до норм ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», на наступний день після закінчення відповідних строків, суду не надано.

Натомість, дії з виконання судового наказу, а саме, винесення постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження і про арешт коштів боржника від 22.03.2016 р., вчинено майже через 8 місяців після добровільного виконання рішення суду.

За таких обставин, суд погоджується з доводами скаржника щодо незаконності винесення постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження і про арешт коштів боржника від 22.03.2016 р.

Крім того, суд звертає увагу на те, що 22.03.2016 р. Відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову ВП № 48495452 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», з тих підстав що майно, на яке може бути звернуто стягнення, відсутнє.

Статтею 49 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; 2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; 3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 3-1) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі; 6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; 7) визнання боржника банкрутом; 8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; 11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону; 14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до положень ст. 50 Закону, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Судом встановлено, що станом на дату винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, були відсутні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

У зв'язку викладеним суд зазначає, що у будь-якому випадку у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.03.2016 р. мали зазначатись відомості про зняття арештів з майна та рахунків боржника.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги і доводи скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" являються обґрунтованими, підтвердженими наявними у матеріалах справи доказами та не спростовані належним чином і у встановленому законом порядку державним виконавцем, у зв'язку з чим скарга підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 43, 33, 43, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" на дії Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві задовольнити.

2. Визнати незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві щодо накладання арешту на кошти та майно Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама".

3. Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві від 22.03.2016 р. ВП № 48495452 про арешт коштів боржника.

4. Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві від 22.03.2016 р. ВП № 48495452 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

5. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві вжити заходів щодо зняття арештів з майна та грошових коштів Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама", які були накладені постановою про арешт коштів боржника від 22.03.2016 р. ВП № 48495452 та постановою 48495452 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.03.2016 р. ВП № 48495452.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя Н.І. Зеленіна