Рішення № 59994687, 15.08.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2016Справа №910/8670/16За позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»

До Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

Державного підприємства «Донецька залізниця»

Про стягнення 19 795, 69 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача1: Ляха К.М., довіреність № 28-2/3-04\182-16 від 29.04.2016

від відповідача2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (далі -позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - відповідач) про стягнення 19 795, 69 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що під час перевірки маси вантажу у вагоні, який був відправлений зі станції Добропілля Донецької залізниці на станцію Сартана Донецької залізниці, було встановлено, що маса вантажу вказана в залізничній накладній №49016108 не відповідає масі вантажу у вагоні.

Ухвалою суду від 13.05.2016р. порушено провадження у справі № 910/8670/16 та призначено розгляд на 10.06.2016 р.

07.06.2016р. позивач подав через відділ діловодства документи по справі та клопотання про зміну назви позивача.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, представник відповідача вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав судовий розгляд справи, у зв'язку з відсутністю представників сторін.

17.06.2016р. позивач подав через відділ діловодства суду документи по справі та клопотання про залучення відповілача2 до участі у справі.

22.06.2016р. відповідач подав через відділ діловодства суду відзив на позовну заяву.

04.07.2016р. відповідач подав через відділ діловодства суду документи по справі.

11.07.2016р. представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення по справі, проти позовних вимог заперечив, заявив клопотання про продовження строку вирішення спору.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд задовольнив клопотання позивача про залучення до участі у справі ДП «Донецька залізниця» в якості відповідача2, у зв'язку з викликом відповідача2 відклав судовий розгляд справи на 15.08.2016р. та продовжив строк розгляду справи.

12.08.2016р. позивач подав через відділ діловодства суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

19.08.2016р. представник відповідача1 у судовому засіданні проти позову заперечив, надав пояснення, що ПАТ «Українська залізниця» є неналежним відповідачем по справі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, у зв'язку з чим подав клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача2 у судове засідання не з'явився, про причини відсутності суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 11.07.2016р. не виконав.

Суд задовольнив клопотання позивача про зміну назви з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» на Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь», у зв'язку з зміною типу акціонерного товариства.

Суд вирішив задовольнити позовні вимоги позивача частково.

Відповідач2 належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача2 є м. Донецьк.

Згідно з ч. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1290/14 від 12.09.2014 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості або відомості з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в мережі Інтернет про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту (передбачають здійснення відправлення ухвали суду за адресою, що значиться в ЄДРПОУ або за іншою адресою).

Відповідно до листа УДППЗ «Укрпошта» Київська міська дирекція № 50-06/606 від 03.06.2016р., встановлений перелік населених пунктів, до яких не здійснюється пересилання пошти, до яких відноситься м. Донецьк.

За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі «Новини та події суду») офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис (ч. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1290/14 від 12.09.2014 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції»).

У зв'язку з вищевикладеним, судом розміщено інформацію про дату, час та місце проведення судового засідання на сторінці Господарського суду міста Києва, що підтверджується роздруківкою з офіційного веб-порталу «Судова влада України».

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача1, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" прийнято рішення про утворення ПАТ "Українська залізниця", 100 % акцій якого закріплюються в державній власності на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізуються шляхом злиття.

Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" згідно з Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування'' є правонаступником Укрзалізниці та підприємств і установ, реорганізованих шляхом злиття відповідно постанови КМУ № 200 від 25.06.2014 року.

Позивач стверджує, що ДП "Донецька залізниця" входить до Переліку підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (Додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. №200), на підставі чого позивач вважає, що ПАТ «Укрзалізниця» є правонаступником всіх прав та обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, у тому числі ДП «Донецька залізниця».

09.10.2015р. по залізничній накладній № 49016108 вантажовідправником - ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» зі станції відправлення «Добропілля» Донецької залізниці на станцію «Сартана» Донецької залізниці, на адресу позивача була здійснена поставка вугілля кам'яне.

Відповідно до накладної № 4901608, маса нетто у вагонах № 65283459 - 68 000,00 кг., № 65293805 - 68 000,00 кг., № 67366633 - 68 000,00 кг., № 68700731 - 70 000,00 кг.

Після прибуття вказаних вагонів на станцію «Сартана» Донецької залізниці, виявлено невідповідність маси вантажу зазначеної у накладній № 49016108.

18.10.2015р. відбулося переваження вагонів № 65283459, № 65293805, № 67366633, №68700731 та складено комерційні акти, які свідчать про недостачу вантажу, а саме:

- комерційним актом № БІ 574746/657 від 18.10.2015р. зафіксовано, що у вагоні № 68700731: брутто - 81 450,00 кг, тара- 20 100,00 кг, нетто - 61 350.00 кг, що менше документу на 8 650,00 кг.;

- комерційним актом № БІ 574747/658 від 18.10.2015р. зафіксовано, що у вагоні № 65283459: брутто - 88 950,00 кг, тара- 23 800,00 кг, нетто - 65 150,00 кг. що менше документу на 2 850,00 кг.:

- комерційним актом № БІ 574748/659 від 18.10.2015р. зафіксовано, що у вагоні № 65293805: брутто - 85 500,00 кг, тара- 23 260,00 кг, нетто - 62 240,00 кг, що менше документу на 5 760,00 кг.;

- комерційним актом № 574749/660 від 18.10.2015р. зафіксовано, що у вагоні № 67366633: брутто - 86 750,00 кг, тара - 21 600,00 кг, нетто - 65 150,00 кг, що менше документу на 2 850,00 кг.

У комерційному акті № БІ 574746/657 від 18.10.2015р. було засвідчено, що у вагоні № 68700731 маркування вантажу однією смугою; над 3-4 люками справа поглиблення 3000x1000x1000 мм, а зліва над 2-8 люками поглиблення 8000x2000x1000 мм: маркування у місці поглиблення порушено, вагон у технічному стані справний.

У комерційному акті № БІ 574747/658 від 18.10.2015р. було засвідчено, що у вагоні № 65283459 маркування вантажу однією смугою; над 4-7 люками зліва поглиблення 7000x1500x1000 мм; маркування у місці поглиблень порушено, вагон у технічному стані справний.

У комерційному акті № БІ 574748/659 від 18.10.2015р. було засвідчено, що у вагоні № 65293805 маркування вантажу однією смугою; зліва над 1-5 люками поглиблення 9000x2000x1000 мм; маркування у місці поглиблення порушено, вагон у технічному стані справний.

У комерційному акті № БІ 574749/660 від 18.10.2015р. було засвідчено, що у вагоні № 67366633 маркування вантажу однією смугою; над 2-3 люками зліва поглиблення 2000x1000x1000; маркування у місці поглиблення порушено, вагон у технічному стані справний.

Згідно поданого позову, позивач стверджує про те, що внаслідок нестачі вантажу, який перевозився відповідачем2, про що свідчать наведені комерційні акти, позивачу завдано збитків у розмірі 19 759,69 грн., виходячи з такого розрахунку.

Вартість нестачі вантажу (вугілля кам'яного) у вагоні № 68700731, з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезень складає: 1353,09 грн. з ПДВ. X 7,250 т = 9 809,90 грн. з ПДВ.

Вартість нестачі вантажу (вугілля кам'яного) у вагоні № 65283459, з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезень складає: 1353,09 грн. з ПДВ. X 1,490 т = 2 016,10 грн. з ПДВ.

Вартість нестачі вантажу (вугілля кам'яного) у вагоні № 65293805, з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної =-рати вантажу під час перевезень складає: 1353,09 грн. з ПДВ. X 4,400 т = 5 953,59 грн. з ПДВ.

Вартість нестачі вантажу (вугілля кам'яного) у вагоні № 67366633 з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і втрати вантажу під час перевезень складає: 1353,09 грн. з ПДВ X 1,490 т = 2 016,10 грн. з ПДВ.

Таким чином, загальна вартість нестачі вантажу (вугілля кам'яного) у вагонах №№ 65283459, 65293805, 67366633, 68700731 з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і втрати вантажу під час перевезень складає: 9 809,90 грн. з ПДВ + 2 016,10 грн. з ПДВ + 2 016,10 грн. з ПДВ + 5 953,59 грн. з ПДВ = 19 795,69 грн. з ПДВ.

Згідно поданого позову, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідача1(як правонаступника ДП «Донецька залізниця») та відповідача2 - 19 795,69 грн. завданого збитку.

Суд заслухавши пояснення представника відповідача1, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, виходячи з такого.

У відповідності з ст. 129 Статуту та п. 4 «Правил складання актів», затверджених наказом Міністерства транспорту від 28.05.2002 року № 334 було складено Комерційні акти № БІ 574746/657 від 18.10.2015р., № БІ 574747/658 від 18.10.2015р., № БІ 574748/659 від 18.10.2015р., № БІ 574749/660 від 18.10.2015р.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» від 04.07.1996 року № 273/96-ВР, законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України «Про транспорт», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Частиною 2 вищезазначеної статті передбачено, що нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт», підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Відповідальність за порушення договірних зобов'язань під час перевезень передбачена в ст. 23 Закону України «Про залізничний транспорт», відповідно до якої, перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної

шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Стаття 2 Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

В ст. 5 Статут залізниць України зазначено, що на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів(далі Правила) та інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ст. 6 Статут залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Статтею 23 Статут залізниць України та «Правилами перевезень вантажів» затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, а саме «Правилами оформлення перевізних документів», передбачено що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірні вагони є напіввагонами, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Згідно з ст. 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно із статтею 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Як на підставу своїх позовних вимог, позивач постилався на те, що відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого Статуту, Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» та підприємств залізничного транспорту, в тому числі й Державного підприємства «Донецька залізниця».

Проте суд з такими твердження позивача не може погодитися, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що нестача вантажу виникла під час перевезення, оскільки на станції відправлення, вантаж буд прийнятий без зауважень та про порушення маркування не зазначалося. Перевезення вантажу здійснювалося ДП «Донецька залізниця». При цьому, позивач посилається на те, що ПАТ «Українська залізниця» є повним правонаступником усіх прав та обов'язків ДП «Донецька залізниця».

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815) як нова юридична особа утворена згідно із Законом України «Про особливості утворення публічно акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» (далі - Закон) та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

Статут публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735.

Відповідно до вказаної постанови Кабінету Міністрів Украй ПАТ «Укрзалізниця» утворюється на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (код ЄДРПОУ 00034045), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття. Серед таких підприємств є й Державне підприємство «Донецька залізниці», який виконував перевезення вантажу.

Як вбачається із положень наведеного вище Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200, всі підприємства, на базі яких утворюється ПАТ «Укрзалізниця», реорганізовуються шляхом злиття.

Реорганізація юридичної особи, як самостійний вид її припинення передбачає проведення певної процедури та характеризується деякими особливостями. Так, зокрема, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ст. 104 Цивільного кодексу України); комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами (ст. 107 Цивільного кодексу України).

Отже, відповідно до цивільного законодавства при реорганізації (злитті) юридичних осіб, перехід прав і обов'язків до новоутвореної юридично особи, відбувається на підставі передавального акта, в якому про це має бути чітко зазначено.

Про необхідність затвердження таких передавальних актів йдеться і в постанові Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

На підставі чого можна дійти висновку про те, що сама по собі вказівка в Законі та постанові Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200, а також Статуті про те, що ПАТ «Укрзалізниця» є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничне транспорту України та підприємств залізничного транспорту, не означає автоматичного правонаступництва без проведення інвентаризації майна, затвердження передавальних актів і припинення юридичних осіб та підприємств. Крім того, згідно витягу з Єдиного державного реєстру, ДП «Донецька залізниця» є діючою юридичною особою та свою господарську діяльність не припинила.

Крім того, пунктами 4 і 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 визначено, що проведенню реорганізації (злиття) має передувати проведення інвентаризації майна підприємств, що реорганізуються (зливаються), та складання актів інвентаризації майна, після чого мають складатися та затверджуватися передавальні акти майна та зведені акти майна, що вносяться до статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця».

Разом з тим у зазначеній вище постанові Кабінету Міністрів України і пункті 5 установлено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до цього пункту, і відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств і установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до п.2 постанови КМУ від 12.11.2014 № 604.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 №604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції» передбачено, що проведення інвентаризації та оцінки майна (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, має бути здійснено після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також завершення проведення антитерористичної операції, після чого мають бути подані пропозиції щодо зміни статутного капіталу публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

Вищенаведені нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України прямо вказують, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (в тому числі й Державного підприємства ''Донецька залізниця"), їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, не увійшло до статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця». При цьому в балансі ПАТ "Укрзалізниця" мають тимчасово відображатися тільки активи таких підприємств (зобов'язання в балансі не відображаються і до ПАТ «Укрзалізниця» не переходять).

Згідно з наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.10.2014 №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» Донецьку і Луганську області з 07.04.2014 визначено районами проведення антитерористичної операції, а згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру - ДП «Донецька залізниця» зареєстрована у м. Донецьку.

Отже, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що ПАТ «Укрзалізниця» не стало правонаступником Державного підприємства "Донецька залізниця", оскільки процедура реорганізації цих підприємств та передача всіх їх прав та обов'язків до ПАТ «Укрзалізниця» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 № 604 призупинена до завершення проведення антитерористичної операції, а передавальний акт між підприємствами не складався, що свідчить про те, що ПАТ «Українська залізниця» не має відповідати за неналежне виконання своїх зобов'язань з боку ДП «Донецька залізниця».

Згідно із ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції триває до дати набрання чинності Указу Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Аналогічні висновки містяться у постановах Вищого господарського суду України від 23.02.2016 р. у справі №905/2470/15, у справі № 34/16 від 15.12.2015.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України зазначає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог до ПАТ «Українська залізниця», внаслідок чого його позовні вимоги до ПАТ «Українська залізниця» не підлягають задоволенню.

Проте, позивачу було заподіяно збитки внаслідок порушення ДП «Донецька залізниця» своїх зобов'язань щодо збереження вантажу під час перевезення. Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з ДП «Донецька залізниця» 19 795, 69 грн., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача2 у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, код ЄДРПОУ 00191158) 19 795 (дев'ятнадцять тисяч сімсот дев'яносто п'ять) грн. 69 коп. збитків, 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. - судового збору.

В іншій частині, заявлених позовних вимог - відмовити.

Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

(Повний текст рішення складено: 29.08.2016р.)

Суддя Мельник В.І.