Постанова № 59993420, 23.08.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2016 р.Справа № 916/1849/16Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.

Секретар судового засідання: Кіртока Л.В.

(Склад колегії суддів змінено на підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.08.2016р.)

За участю повноважних представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю за № 1358 від 05.08.2016р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі Філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22 липня 2016 року

по справі № 916/1849/16

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі Філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ»

про визнання договору продовженим

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі Філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ», в якому просив визнати договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 6729/3 від 09.11.2012р., укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі Філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ», продовженим до 17.09.2017р.

При цьому, разом із позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 надав до суду заяву про забезпечення позову шляхом винесення ухвали, якою заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі Філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» вчиняти дії з припинення надання послуг з водовідведення споживачу - Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2.

Заява про вжиття заходів до забезпечення позову мотивована тим, що відповідач, відповідно до листа направленого позивачу від 22.06.2016р., має намір припинити позивачу надання послуг з водовідведення у разі не оплати позивачем донарахувань за скид стічних вод, зроблених відповідачем у зв'язку з виявленням факту відсутності між сторонами договірних відносин з 30.06.2014р., та у зв'язку з самою відсутністю договірних відносин. Натомість на думку позивача, спір у даній справі з урахуванням заявлених позовних вимог стосується в т.ч. визначення судом наявності/відсутності між сторонами договірних відносин, а тому до вирішення судом даного спору, неможливо визначити, чи є дії відповідача щодо припинення надання послуг з водовідведення правомірними. Крім того, позивач посилається на те, що відключення від систем водовідведення завдасть йому матеріальних збитків та зашкодить його репутації, оскільки позивач здійснює підприємницьку діяльність у сфері спорту, тому безперебійне водовідведення є обов'язковою умовою здійснення його підприємницької діяльності.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.07.2016р. (суддя Бездоля Ю.С.) заяву про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково; забезпечено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі Філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» про визнання договору № 6729/3 від 09.11.2012р. продовженим шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі Філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» припиняти надання послуг з водовідведення Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 з підстав не оплати позивачем донарахувань відповідача за скид стічних вод, зроблених у зв'язку з виявленням відсутності договірних відносин та з підстав відсутності між сторонами договірних відносин - до вирішення спору по справі № 916/1849/16.

Суд першої інстанції розглянувши вимоги про забезпечення позову зазначив, що станом на дату звернення позивача до суду з відповідним позовом відповідач фактично продовжує надавати позивачу послуги з водовідведення, враховуючи, за даними позивача, відсутність заборгованості за скид стічних вод, натомість за даними відповідача з листа від 22.06.2016р. за вих. № 7705вк-1 - наявність заборгованості з боку позивача саме через відсутність договірних відносин. Враховуючи зазначене та приймаючи до уваги загальні засади цивільного законодавства, місцевий господарський суд дійшов висновку що задля забезпечення збалансованості інтересів сторін, не втручаючись при цьому в господарську діяльність відповідача, заява позивача в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України про вжиття заходів забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, оскільки до вирішення судом даного спору, неможливо визначити, чи є дії відповідача щодо відключення позивача від водовідведення, правомірними.

Не погодившись із вищезазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі Філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу сторона наполягає на тому, що позивач обґрунтував свої позовні вимоги щодо вжиття заходів для забезпечення позову лише тільки міркуваннями та припущеннями з якими погодився суд першої інстанції, без належних та допустимих доказів. Заборона суду відключати позивача, в свою чергу призводить до надання позивачу можливості взагалі не платити за послуги водовідведення до закінчення розгляду даної справи по суті та призводить до порушення прав та негативним наслідкам у господарській діяльності відповідача, а саме: неможливості отримувати прибуток за фактично надані послуги позивачу.

Крім того, скаржник зазначає, що позивач не надав суду доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, як це передбачено Господарським процесуальним кодексом України.

Також, апелянт звертає увагу на те, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не наведені обставини, яким чином заборона відповідачу відключити позивача від системи водовідведення вплине на виконання судового рішення при задоволенні позовної заяви.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про залучення додаткових доказів. Судова колегія задовольнила зазначене клопотання у зв'язку з неможливістю їх надання суду першої інстанції внаслідок розгляду ухвали за відсутністю сторін.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі Філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» у судове засідання призначене на 23 серпня 2016 року не з'явився, не скористався наданим їм ст. 22 ГПК України правом, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Апеляційною інстанцією також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Пунктом 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» роз'яснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутністю представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступників висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 09.11.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі Філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» (Виробник, відповідач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Споживач, позивач) укладений договір про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення № 6729/3, відповідно до якого Виробник надає послуг з централізованого водопостачання (подача холодної питної води на об'єкти Споживача), а також з централізованого водовідведення (прийом стічних вод холодного та гарячого водопостачання, зливових та ненормативно-очищених стоків, які скидає Споживач в систему комунальної каналізації), а Споживач своєчасно оплачує надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них в належному стані відповідно до Правил, перелічених в п. 2.1 даного договору, та діючого законодавства.

Пунктом 5.3 договору визначено, що договір діє з 09.11.2012р. по 31.03.2013р.

Додатковою угодою № 9972/3 до договору № 6729/3 від 09.11.2012р. пункт 5.3 договору змінено із викладенням в наступній редакції: договір діє з 09.11.2012р. по 30.06.2014р.

За доводами позивача після 30.06.2014р. договір № 6729/3 від 09.11.2012р. був автоматично пролонгований внаслідок взаємних конклюдентних дій сторін: з боку відповідача - виставлення рахунків на оплату послуг на підставі договору № 6729/3 від 09.11.2012р., не зважаючи на термін дії останнього, з боку позивача - оплата виставлених на підставі договору рахунків та відсутність поточної заборгованості за договором.

10.03.2016р. позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив продовжити строк дії договору № 6729/3 від 09.11.2012р. на строк до 17.09.2017р.

У відповідь на даний лист відповідач у листі від 22.06.2016р. за вх. № 7705вк-1 повідомив позивача про закінчення строку дії договору № 6729/3 від 09.11.2012р. - 30.06.2014р., у зв'язку з чим приймання стічних вод після цієї дати за доводами відповідача здійснювалось при відсутності договірних відносин, на підставі чого відповідачем нараховано позивачу п'ятикратний розмір встановленого тарифу скиду стічних вод, вказано про необхідність доплати цього донарахування та водночас повідомлено про право відповідача відключити позивача під водопостачання та водовідведення у зв'язку з відсутністю договірних відносин.

У даному листі відповідачем також звернено увагу позивача, що у випадку не оплати позивачем донарахувань відповідача, зроблених у зв'язку з виявленням відсутності договірних відносин, відповідач буде змушений припинити позивачу надання послуг з водовідведення без додаткового попередження 08.07.2016р.; питання про відновлення послуг водовідведення при цьому буде розглядатись в порядку загальної черги та тільки після надання документів на підтвердження погашення боргу, а також оплати робіт, пов'язаних з припиненням та поновленням надання послуг.

Намір відповідача, висловлений у листі від 22.06.2016р. за вх. № 7705вк-1, став підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом про визнання в судовому порядку договірних відносин автоматично пролонгованими та із відповідною заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти дії з припинення надання послуг з водовідведення позивачу.

Утруднення виконання судового рішення на думку судової колегії у разі задоволення позову пов'язане з певними труднощами матеріального характеру щодо відновлення водопостачання.

Позивач вважає, що до вирішення судом даного спору, неможливо визначити, чи є дії відповідача щодо припинення надання послуг з водовідведення правомірними. Натомість, як зазначає позивач, відключення від систем водовідведення завдасть йому матеріальних збитків та зашкодить його репутації, оскільки позивач здійснює підприємницьку діяльність у сфері спорту, тому безперебійне водовідведення є обов'язковою умовою здійснення його підприємницької діяльності.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Отже, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.

При цьому на заявника, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, покладається тягар доказування наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

(Постанова Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р., «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»).

Як вбачається з позовної заяви, предметом спору у справі № 916/1849/16 є, зокрема, визнання договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 6729/3 від 09.11.2012р., укладеним між сторонами, продовженим до 17.09.2017р. Тобто суд повинен встановити наявність/відсутність між сторонами договірних відносин.

Відтак, накладення заборони ТОВ «ІНФОКС» в особі Філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» припиняти надання послуг з водовідведення ФОП ОСОБА_2 з підстав не оплати позивачем донарахувань відповідача за скид стічних вод, зроблених у зв'язку з виявленням відсутності договірних відносин та з підстав відсутності між сторонами договірних відносин - до вирішення спору по справі № 916/1849/16 є адекватним заходом забезпечення фактичного виконання судового рішення господарського суду в разі задоволення позову.

Отже, судова колегія звертає увагу на те, що суд першої інстанції задовольнив вимогу частково та накладення вищезазначеної заборони є тим конкретним заходом, що пов'язаний з предметом позовної вимоги.

Відтак, твердження скаржника про відсутність законних підстав для застосування заходів до забезпечення позову, не визначення судом першої інстанції підстав для застосування заходів до забезпечення позову спростовуються вищевикладеним, тому такі доводи скаржника колегією суддів відхиляються.

Суд першої інстанції не обмежив відповідача відключати позивача від водовідведення з інших підстав, що спростовує доводи апелянта.

Колегією суддів також не приймаються до уваги твердження скаржника, що застосування заходу до забезпечення позову призводить до порушення прав та негативним наслідкам у господарській діяльності відповідача, оскільки такі обставини апелянтом не доведені у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги та обґрунтованості вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення заборони ТОВ «ІНФОКС» в особі Філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» припиняти надання послуг з водовідведення ФОП ОСОБА_2 з підстав не оплати позивачем донарахувань відповідача за скид стічних вод, зроблених у зв'язку з виявленням відсутності договірних відносин та з підстав відсутності між сторонами договірних відносин - до вирішення спору по справі № 916/1849/16.

За таких обставин, ухвала Господарського суду Одеської області від 22 липня 2016 року залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст. 99, 101, 103 п.1, 105, 106 ГПК України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі Філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 22 липня 2016 року по справі № 916/1849/16 - залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 29.08.2016р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя Я.Ф. Савицький

Суддя Т.Я. Гладишева