Постанова № 59993284, 22.08.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2016 року Справа № 904/1352/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванов О.Г. (доповідач),

суддів: Чус О.В., Дмитренко А.К.,

при секретарі судового засідання: Погорєлова Ю.А.

представники сторін:

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №0107/1394 від 05.08.2016 р., представник;

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання "Жовтоводської міської ради", м. Жовті Води Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2016 року у справі № 904/1352/16

за позовом Комунального підприємства "Чисте місто" Жовтоводської міської ради, м. Жовті Води Дніпропетровської області

до Комунального підприємства "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання "Жовтоводської міської ради", м. Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення 311 039 грн. 80 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області звернулось Комунальне підприємство "Чисте місто" Жовтоводської міської ради з позовною заявою, в якій з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 04.05.2016р. № 121 просить стягнути з Комунального підприємства "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання "Жовтоводської міської ради" заборгованість в розмірі 311 039 грн. 80 коп., з якої: 213 998 грн. 49 коп. - сума основного боргу, 19 157 грн. 24 коп. - пеня, 9 133 грн. 19 коп. - 3% річних, 68 750 грн. 88 коп. - інфляційне збільшення.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань за договором про надання послуг з захоронення твердих побутових відходів від 01.04.2013р. № 53, в редакції додаткової угоди від 01.11.2014р. № 1.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2015 року (головуючий суддя Рудь І.А.) позов задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання "Жовтоводської міської ради" на користь Комунального підприємства "Чисте місто" Жовтоводської міської ради 213 998 грн. 49 коп. основної заборгованості, 67 718 грн. 76 коп. інфляційних витрат, 9 125 грн. 71 коп. 3% річних, 4 362 грн. 64 витрат по сплаті судового збору, в решті позову відмовлено.

Рішення мотивовано неналежним виконанням відповідачем визначених договором майново-господарських зобовязань перед позивачем з оплати наданих послуг.

Не погодившись з зазначеним Комунального підприємства "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання "Жовтоводської міської ради" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що судом не взято до уваги що, у якості підстави для звернення до суду позивач зазначив неналежне виконання відповідачем умов укладеного сторонами договору про надання послуг з захоронення твердих побутових відходів № 53 від 01.04.2013 року, однак на підтвердження факту надання послуг передбачених п.1.1 вказаного договору, позивачем надано Акти здачі-приймання робіт складені на підставі договору №53 від 30.04.2013 року.

У звязку з чим скаржник вважає, що заборгованість з оплати послуг з захоронення твердих побутових відходів виникла не на підставі Договору №53 від 01.04.2013 року, а на підставі іншого укладеного у спрощений спосіб договору, шляхом підписання актів здачі-приймання робіт (надання послуг).

Оскільки в актах-здачі приймання робіт не передбачені строки здійснення оплати послуг із захороненням твердих побутових відходів, то в даному випадку необхідно керуватися ст. 530 ЦК України, відповідно до якої в разі якщо строк виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги боржнику слід виконати такий обовязок протягом 7 днів з дня предявлення вимоги. Отже, за відсутності вимоги зобовязання не вважається неналежно виконаним, а значить, до цього моменту нарахування 3% річних та інфляційного збільшення неможливо.

Представник скаржника у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Комунальне підприємство "Чисте місто" Жовтоводської міської ради у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін, як таке, що було винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а подачу апеляційної скарги розцінює як спробу затягнути виконання законного рішення суду.

Розгляд апеляційної скарги просить провести за відсутності представника позивача.

В судовому засіданні 22.08.2016 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом була оголошена вступна та резолютивна частина постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

01.04.2013 року між Комунальним підприємством "Чисте місто" Жовтоводської міської ради (виконавець) та Комунальним підприємством "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання "Жовтоводської міської ради" (споживач) було укладено договір про надання послуг з захоронення твердих побутових відходів № 53 (т.1 а.с.20 ).

Відповідно до п.1 договору виконавець зобовязується надавати послуги з захоронення твердих побутових відходів, а споживач зобовязується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами к строки і на умовах, передбачених цим Договором .

За умовами п. 18 Договору він діє з 01.04.2013р. по 31.12.2013р. і набирає чинності з дня його укладання. Договір вважається таким, що продовжений, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна із сторін не заявила про відмову від Договору або його перегляд (п. 20 Договору).

У пункті 3 Договору сторони узгодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць, у разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше ніж до 20 числа періоду, що настає за розрахунковим.

Згідно п. 4 Договору, в редакції додаткової угоди від 01.11.2014р. № 1, послуги оплачуються у безготівковій формі за договірною ціною відповідно до калькуляції по факту. Фактичний обсяг відходів підтверджується відповідним актом. Вартість послуг відповідає рішенням виконавчого комітету Жовтоводської міської ради та з 01.11.2014р. становить 27,50 грн. за 1 м.куб. з ПДВ (20%).

Пунктом 9 Договору визначений обовязок споживача, зокрема, оплачувати в установлений Договором строк надані йому послуги з захоронення відходів.

На виконання умов Договору у період з травня 2013р. по січень 2016р. позивач надав відповідачу відповідні послуги на загальну суму 339 125,27 грн. про що сторонами підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг), складені на підставі актів розрахунку кількості м.куб. захоронення твердих побутових відходів, які щомісячно складалися комісією позивача по фактичному обсягу відходів, вивезеному у звітному місяці (т. 1 а.с. 23-73).

В порушення своїх зобовязань за Договором відповідач надані та прийняті послуги за період з травня 2013р. по січень 2016р. оплатив частково, сплативши з 08.11.2013 року по 07.04.2016 року загальну суму 125 126,78 грн. Таким чином, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 213 998 грн. 49 коп.

В порядку досудового врегулювання спору 16.12.2015р. позивач направив відповідачу претензією від 16.12.2015р. № 388 з вимогою оплатити заборгованість в сумі 164 307 грн. 55 коп. та штрафні санкції в розмірі 85 897 грн. 70 коп., яка отримана останнім 18.12.2015р., про що свідчить підпис представника на поштовому повідомленні № 5221000533887 від 19.12.2015р., але залишена відповідачем без відповіді та задоволення (т. 1 а.с. 75, 76).

За порушення строків оплати наданих послуг позивачем нарахована до сплати відповідачу пеня у розмірі 19 157 грн. 24 коп. за загальний період з 21.03.2015р. по 10.05.2016р. по кожному акту окремо.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував та вимагає стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 21.06.2013р. по 10.05.2016р. в сумі 9 133 грн. 19 коп. та інфляційні втрати за вказаний період в розмірі 68 750 грн. 88 коп.

Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі договору про надання послуг з захоронення твердих побутових відходів № 53 від 01.04.2013 року є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих майново-господарських відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

За умовами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору № 53 від 01.04.2013 року Позивач за актами здачі-приймання робіт (надання послуг), складеними на підставі актів розрахунку кількості м.куб. захоронення твердих побутових відходів, які щомісячно складалися комісією позивача по фактичному обсягу відходів, вивезеному у звітному місяці, своєчасно надав Відповідачу послуги з захоронення твердих побутових відходів на загальну суму 339 125,27 грн., які були прийняті клієнтом, що підтверджується вищезазначеними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т. 1 а.с. 23-73) та актами звірки взаєморозрахунків (т. 1 а.с. 74, 139), які підписані представниками Відповідача і наявні в матеріалах справи.

Відповідач не надав доказів, які б спростовували твердження позивача про виконання ним своїх обовязків за вищенаведеним Договором № 53 від 01.04.2013 року.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що заборгованість з оплати послуг з захоронення твердих побутових відходів виникла не на підставі Договору № 53 від 01.04.2013 року, а на підставі іншого укладеного у спрощений спосіб договору, шляхом підписання актів здачі-приймання робіт (надання послуг), які містять посилання на Договір № 53, але від 30.04.2013 року, з огляду на наступне.

У відповідності до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з п. 2, 4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.0595р. № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Спірні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідають вимогам статті 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дані акти є первинними документами, які фіксують здійснення господарської операції (надання послуг).

При цьому, посилання у акті на відповідний договір не є обов'язковим реквізитом даного первинного документу.

Та обставина, що вищезазначені акти містять посилання на Договір № 53, але не від 01.04.2013 року, а від 30.04.2013 року, не спростовує факту надання позивачем відповідачу послуг у зазначених у актах обємах та сумі.

Оскільки:

- скаржником доказів на підтвердження існування між сторонами будь-яких інших договірних відносин з приводу захоронення твердих побутових відходів крім Договору № 53 від 01.04.2013р. не надано;

- спірні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) містять посилання на правильний номер Договору, складені на підставі актів розрахунку кількості м.куб. захоронених твердих побутових відходів, які щомісячно складалися комісією позивача та відповідача по фактичному обсягу відходів, вивезеному у звітному місяці;

- спірні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за своїм змістом відповідають предмету Договору № 53 від 01.04.2013 року;

- своїми фактичними діями (часткова сплата боргу, підписання актів звірки взаєморозрахунків) відповідач підтвердив факт отримання послуг від позивача та наявність заборгованості зі сплати вказаних послуг;

- спірні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписано представником відповідача без будь-яких зауважень;

- у своїх запереченнях на позов відповідач не наголошував про укладання між сторонами у спрощений спосіб іншого договору, шляхом підписання актів здачі-приймання робіт (надання послуг),

колегія суддів приходить до висновку, що спірні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) складені сторонами на виконання саме Договору № 53 від 01.04.2013 року, та є доказом належного виконання позивачем своїх зобовязань за договором.

У пункті 3 Договору сторони узгодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше ніж до 20 числа періоду, що настає за розрахунковим.

У звязку з чим, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача, що спірним договором не передбачені строки оплати послуг з захоронення твердих побутових відходів, а також з доводами апеляційної скарги про те, що за відсутності вимоги позивача про сплату не настав строк виконання зобовязання, та вважає, що на момент звернення позивача до суду строк оплати наданих послуг є таким, що настав. В даному випадку посилання скаржника на ст. 530 ЦК України є недоречним, оскільки договором чітко встановлений строк виконання боржником грошового зобовязання.

В порушення прийнятих на себе зобовязань Відповідач надані йому послуги у встановлений договором строк не оплатив (сплатив лише 125 126,78 грн.), у звязку з чим згідно наданого Позивачем розрахунку за Відповідачем станом на 10.05.2016 року рахується заборгованість за надані послуги в розмірі 213 998 грн. 49 коп.

Доказів оплати наданих позивачем послуг відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за надані послуги у сумі 213 998 грн. 49 коп. шляхом надання належних доказів не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за надані послуги з захоронення твердих побутових відходів у сумі 213 998 грн. 49 коп.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). А у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, пеня нарахована до сплати відповідачу за період з 21.06.2013 року по 10.05.2016 року за кожним актом окремо становить загальну суму 19 157,24 грн. (т. 1 а.с. 144-156).

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача суму інфляційних втрат за період з 21.06.2013 року по 10.05.2016 року в розмірі 68 750,88 грн. та 3% річних за період з 21.06.2013 року по 10.05.2016 року у сумі 9 133,19 грн. (т. 1 а.с. 144-156).

Доказів оплати заборгованості, пені, інфляційних втрат та відсотків річних відповідачем станом на час розгляду справи не надано.

Місцевим господарським судом перевірено розрахунок позивача, зазначено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (пункт 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

На підставі викладеного, враховуючи розрахунок позивача (межі зазначеного ним періоду), дні фактичної сплати відповідачем суми боргу, положення частини п'ятої ст. 254 Цивільного кодексу України, рекомендації п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань від 17.12.13р. № 14, колегія суддів відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність нарахування 3% річних та інфляційних втрат прийшла до висновку, що місцевим господарським судом правомірно задоволені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 9 125 грн. 71 коп. та збитки від інфляції у сумі 67 718 грн. 76 коп. за період з 21.06.2013 року по 10.05.2016 року, нараховані у відповідності із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Оскільки сторонами у спірному договорі розмір санкцій, зокрема пені, що підлягає стягненню у разі порушення грошового зобовязання замовником, не визначено, господарський суд підставно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 19 157 грн. 24 коп.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 104 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання "Жовтоводської міської ради", м. Жовті Води Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2016 року у справі № 904/1352/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 26.08.2016 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Чус

Суддя А.К. Дмитренко