Ухвала суду № 59992696, 22.08.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1424/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Іванова Л. А.

Категорія - спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу

Доповідач Сукач Т. О.

УХВАЛА

Іменем України

22.08.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - Сукач Т.О.

суддів - Кривохижі В.І.

Мурашка С.І.

за участі секретаря - Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 27 квітня 2016 року і

в с т а н о в и л а :

Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 27 квітня 2016 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. З ОСОБА_3 на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором №6138551 від 21 лютого 2008 року в розмірі 23 722 (двадцять три тисячі сімсот двадцять два) долари США 46 центів.

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі, поданій в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом вимог матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. Зокрема, зазначає, що суд безпідставно не прийняв до уваги його доводи про те, що позивач особовий рахунок на ім'я відповідача для перерахунку кредитних коштів не відкривав, відповідач кошти за цим договором не отримував. Крім того, позивачем не було надано до суду оригіналів документів, на які він посилався на обґрунтування своїх вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, який підтримував доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу представника ПАТ «ПУМб», ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду та обґрунтованість доводів апеляційної скарги у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За змістом статей 526,599 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства і припиняється його виконанням.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 21 лютого 2008 року між ЗАТ «ПУМб», правонаступником якого є ПАТ «ПУМб», і ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 6138551, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 30 000 доларів США строком до 21 лютого 2028 року для придбання будинку, що знаходиться в місті Кіровограді по пров. Красіна, 9 (цільове призначення кредиту), зі сплатою за користування кредитом 13,49 % річних, а позичальник зобов'язувався здійснювати повернення кредиту частинами в розмірах, порядку та строки, визначені договором (а.с.7-14).

Відповідно до п. 2.1.1.1. кредитного договору належне виконання його умов забезпечувалося іпотечним договором, за умовами якого позичальник передав в іпотеку банку житловий будинок по пров. Красіна, 9 в місті Кіровограді, який було куплено за кредитні кошти (а.с.7).

ПАТ «ПУМб» свої зобов'язання за кредитним договором виконав повністю, перерахувавши на рахунок позичальника №26253900736411 грошові кошти в розмірі 30 000 доларів США, що підтверджується меморіальним валютним ордером №405890078 від 21.02.2008 року (а.с.15).

Судом з'ясовано, що станом на 07 травня 2015 року, у зв'язку з невиконанням відповідачем з 21 жовтня 2014 року умов договору, виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 23 722, 46 доларів США, з яких: 21 909, 19 доларів США заборгованість за кредитом, 1 813, 27 доларів США заборгованість за відсотками за користування кредитом (а.с.5).

За приписами ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У порушення вказаних вимог закону, відповідачем та його представником не надано належних та допустимих доказів (ст.ст.58,59 ЦПК України), що спростовували б доводи та докази, надані позивачем на підтвердження вимог про розмір заборгованості за кредитним договором та порушення відповідачем умов цього договору.

Ураховуючи наведене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення відповідачем зобов'язань, покладених на нього кредитним договором № 6138551, укладеним 21 лютого 2008 року між ним та позивачем, ч.1 ст.1054 ЦК України, і обґрунтовано стягнув з відповідача на користь ПАТ «ПУМб» заборгованість у розмірі 23 722, 46 доларів США.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що грошові кошти за кредитним договором в іноземній валюті на особовий рахунок ОСОБА_3 не перераховувалися і він їх не отримував.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, що кредит відповідачу надавався шляхом перерахування суми кредиту з позичкового рахунку №22135413 в відділенні № 1 Кіровоградської філії «ПУМб», який було відкрито банком для обліку сум, наданих позичальнику в кредит за цим договором, на картковий рахунок позичальника НОМЕР_1, що було погоджено сторонами в п. 2.3.2. договору.

Відповідно до п.п.2.3.2.1 договору відкриття, обслуговування та закриття карткового рахунку позичальника, зазначеного в п.2.3.2. договору, здійснюється відповідно до умов договору про відкриття банківського рахунку №26253900736411 від 21 лютого 2008 року.

21 лютого 2008 року між ЗАТ «ПУМб» і ОСОБА_3 було укладено договір банківського (карткового рахунку №6159599), за умовами якого банк відкрив відповідачу картковий рахунок у валюті USD (Долар США) НОМЕР_2 та зобов'язувався здійснювати його розрахунково-касове обслуговування відповідно до умов цього договору та законодавства України (а.с.87).

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 28 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2016 року, задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_6, третя особа: ПАТ «ПУМб», про покладання на співвласника зобов'язання щодо виконання кредитного договору, внесення змін до кредитного договору та стягнення коштів.

В цій справі судом першої інстанції було встановлено, що житловий будинок № 9, що по пров. Красіна в місті Кіровоград куплено ОСОБА_3 за кредитні кошти, отримані за кредитним договором №6138551 від 21 лютого 2008 року, укладений між ним та ЗАТ «ПУМб» (ПАТ «ПУМб») про надання кредиту у розмірі 30 000 доларів США. На виконання умов вказаного кредитного договору за період з січня 2012 по листопад 2014 року ОСОБА_3 сплатив ПАТ «ПУМб» 10 433 долари США (а.с.96-102).

Згідно положень ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Не можна погодитися з доводами представника відповідача про те, що висновки суду ґрунтуються на неналежних доказах.

Із матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви позивачем, зокрема, надано копії матеріалів кредитної справи за кредитним договором №6138551 від 21 лютого 2008 року, укладеним між ЗАТ«ПУМб» (ПАТ «ПУМб») та ОСОБА_3, копії банківських ліцензій, розрахунок заборгованості, які прошито та завірено печаткою банку.

В судовому засіданні 01 березня 2016 року судом першої інстанції було оглянуто оригінали документів, копії яких долучено до позовної заяви (а.с.105).

Крім того, відповідно до положень ч.2 ст.64 ЦПК України вимагати у сторін подання оригіналу письмового доказу є правом, а не обов'язком суду.

Наданим сторонами доказам і запереченням суд першої інстанції дав належну оцінку у відповідності з вимогами ст.212 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача перевірялися судом першої інстанції і визнані безпідставними.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду відповідає вимогами матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість його рішення.

Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.209,307,308,313,314,315 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, який діє інтересах ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 27 квітня 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Т.О.Сукач

Судді В.І.Кривохижа

С.І.Мурашко