Рішення № 59989897, 15.08.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2016р. Справа № 914/1639/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніплит», смт. Вигода, Івано-Франківська область

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Червоноград, Львівська область

про стягнення 10 000 грн. 00 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Cекретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «Уніплит», смт. Вигода, Івано-Франківська область звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Червоноград, Львівська область про стягнення 10 000 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 16.06.2016 р. призначив розгляд справи на 29.06.2016 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір на перевезення вантажів, на виконання умов якого позивач здійснив передоплату у розмірі 17 047 грн. 00 коп. Однак, відповідачем було надано послуги з перевезення лише на суму 7 047 грн. 00 коп. Відтак, просив стягнути з відповідача кошти в сумі 10 000 грн. 00 коп. та судовий збір.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвал суду не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

4 травня 2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Уніплит» (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (перевізник) було укладено договір на перевезення вантажів №107/09-2015.

За цим договором замовник (позивач) доручає й надає для перевезення вантажі, а перевізник (відповідач) зобов'язуються прийняти та доставити в терміни за місцем призначення вантажі, надані замовником.

Згідно п. 4.2. договору вартість кожного окремого перевезення та сума оплати послуг перевезення визначається сторонами згідно умов договору в акті приймання-передачі наданих послуг з перевезення, на підставі замовлення та належно оформлених перевізником товарно-супровідних документів.

Відповідно до умов вищевказаного договору відповідач надав позивачу у червні 2015 року послуги з перевезення вантажів загальною вартістю 7 047 грн. 00 коп., що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі виконаної роботи №8 від 08.06.2015 р.

Оплата за послуги перевезення проводиться замовником на підставі виставленого перевізником рахунку, на протязі 20 банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг з перевезення та отримання ним повного пакету документів, які підтверджують факт доставки вантажу

Позивач оплатив вартість наданих послуг у сумі 7 047 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №5140 від 09.09.2015 р.

05.08.2015 р. позивач згідно платіжного доручення №7360 від 05.08.2015 р. перерахував відповідачу 10 000 грн. 00 коп. як оплату за перевезення сировини згідно договору 107/09-2015 від 04.05.2015 р.

За вих. №15/14-1 від 10.05.2016 р. позивач надіслав відповідачу вимогу про повернення коштів, в якій вимагав від відповідача повернути перераховані кошти в сумі 10 000 грн. 00 коп. Відповідачем вказана вимога залишена без розгляду та задоволення

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач станом на дату судового розгляду справи кошти в сумі 10 000 грн. 00 коп., перераховані йому згідно платіжного доручення №7360 від 05.08.2015 р., позивачу не повернув.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено факт, що відповідачем у червні 2015 року було надано позивачу послуги з перевезення вантажу вартістю 7 047 грн. 00 коп. та що позивачем у червні 2015 р. вказану суму сплачено. Також матеріалами справи не підтверджено факту інших перевезень, у відповідності до яких у позивача виник обов'язок сплатити відповідачу 10 000 грн. 00 коп. Доказів зворотнього відповідачем не представлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми сплачених коштів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 16, 509, 526, 530, 599, 611, 612, 626 ЦК України, ст.ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніплит», смт. Вигода, вул. Заводська, 4, Долинський район, Івано-Франківська область (ідентифікаційний код 30905968) 10 000 грн. 00 коп. заборгованості, 1 378 грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 15.08.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 22.08.2016 р.

Суддя Мазовіта А.Б.