Ухвала суду № 59989418, 26.08.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

26.08.2016р. Справа № 905/3003/15

Суддя господарського суду Донецької області Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання Паюновій Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги вих.№01.3-980 від 16.06.2016р. Служби автомобільних доріг в Донецькій області, м. Красноармійськ, Донецька область на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіальногоуправління юстиції у Донецькій області від 03.06.2016р. про арешт коштів боржника та постанову від 03.06.2016р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по справі:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Ялта град строй, м. Київ

до відповідача: Служби автомобільних доріг в Донецькій області, м. Красноармійськ, Донецька область

про стягнення 333 334 грн. 92 коп.

від позивача: представник не з'явився.

від відповідача (скаржника): ОСОБА_1 представник за довіреністю №01.3-827 від 31.05.2016р., ОСОБА_2 - представник за довіреністю №01.3-827 від 31.05.2016р.

від ВДВС: представник не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.01.2016р. по справі №905/3003/15 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ялта град строй до Служби автомобільних доріг в Донецькій області задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 2-15 від 16.04.2013р. у сумі 333 334 грн. 92 коп. та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 5 000 грн. 02 коп.

На виконання вищевказаного рішення господарським судом Донецької області 27.01.2016р. виданий відповідний наказ.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2016р. апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Донецькій області, м. Красноармійськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 12.01.2016 р. у справі №905/3003/15 - повернуто без розгляду, а справу №905/3003/15 - господарському суду Донецької області.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.03.2016р. апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг в Донецькій області, м. Красноармійськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 12.01.2016р. у справі №905/3003/15 - залишено без задоволення. Рішення господарського суду Донецької області від 12.01.2016р. у справі №905/3003/15 - залишено без змін.

19.04.2016р. господарський суд Донецької області одержав лист Донецького апеляційного господарського суду про запит справи № 905/3003/15 у звязку з надходженням касаційної скарги Служби автомобільних доріг у Донецькій області, м. Красноармійськ, Донецька область на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.03.2016р.

Супровідним листом від 21.04.2015р справа № 905/3003/15 була надіслана до Донецького апеляційного господарського суду.

22.04.2016р. господарський суд Донецької області одержав лист Донецького апеляційного господарського суду від 22.04.2016р. про надсилання касаційної скарги зі справою № 905/3003/15 до Вищого господарського суду України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.05.2016р. касаційну скаргу Служби автомобільних доріг в Донецькій області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.03.2016 у справі № 905/3003/15 повернуто скаржнику.

07.07.2016р. до господарського суду Донецької області надійшла скарга вих.№01.3-980 від 16.06.2016р. Служби автомобільних доріг в Донецькій області, м. Красноармійськ, Донецька область на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 03.06.2016р. про арешт коштів боржника та постанову від 03.06.2016р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.07.2016р. скаргу вих.№01.3-980 від 16.06.2016р. Служби автомобільних доріг в Донецькій області, м. Красноармійськ, Донецька область на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 03.06.2016р. про арешт коштів боржника та постанову від 03.06.2016р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.08.2016р.

Розглянувши матеріали скарги, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обовязкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст.115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому цим кодексом та Законом України «Про виконавче провадження».

При цьому, за змістом ст.116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до ст.ст.1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.115 Господарського процесуального кодексу України, виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Ялта град строй звернулось до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з заявою вих.№ 21/05-16 від 17.05.2016р. про примусове виконання наказу господарського суду Донецької області від 27.01.2016р. по справі № 905/3003/15.

23.05.2016р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 вказана заява була розглянута та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу по справі №905/3003/15.

03.06.2016р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 винесено постанову про арешт коштів боржника, Служби автомобільних доріг в Донецькій області, що містяться на всіх рахунках: Філія акціонерне товариство «Укрексімбанк», м. Донецьк, МФО 334817; Публічне акціонерне товариство «Промінвестбанк», МФО 300012; Філія Головне управління Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк» в Донецькій області, МФО 334635; Публічне акціонерне товариство «ВБР», МФО 380719; Акціонерне товариство «УкрСиббанк», МФО 351005, у межах суми 372 280 грн. 18 коп.

03.06.2016р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 винесено постанову про арешт майна боржника, Служби автомобільних доріг в Донецькій області, у межах суми 372 280 грн. 18 коп. та оголошення заборони на його відчуження лише в межах суми боргу.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч.2 ст.21 Закону України «Про виконавче провадження», на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи.

Відповідно до ст.2 Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державні підприємство, установа, організація.

Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2 - 4, 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до ч.ч.2, 4 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 191 та 261 Закону України "Про теплопостачання", статті 151 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки".

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Пунктом 12 частини 1 статті 12 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетні установи це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок у відповідному органі Державного казначейства України, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Частиною 2 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Згідно зі ст. 72 Закону України "Про виконавче провадження" на допомогу по державному соціальному страхуванню, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, допомогу по безробіттю та соціальну допомогу інвалідам з дитинства, призначену відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", стягнення може бути звернено тільки за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника.

Відповідно до ч.1 ст. 51 Бюджетного кодексу України, керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Відповідно до ч.1 ст. 43 Бюджетного кодексу України, при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає: 1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; 2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями; 3) ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів Міністерства фінансів України; 4) здійснення інших операцій з бюджетними коштами.

Згідно з ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

В органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, бюджетним установам відкриваються рахунки у встановленому законодавством порядку.

Частини 5 та 6 статті 24 Закону України "Про оплату праці" передбачають, що за особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Конституція України (ч. 3 ст. 8) закріплює, що її норми є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до Податкового кодексу України роботодавець як податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі. Крім того, роботодавець зобов'язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підтвердження обставин викладених у скарзі, скаржником було надано:

-відповідь № 051-12/741 від 15.06.2016р. філії Акціонерного товариства «Укрексімбанк» у м. Донецьку Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» за змістом якої на поточний рахунок Служби автомобільних доріг в Донецькій області №26008015115552 було накладено арешт. На рахунок №26042015115552 арешт не накладався на підставі п.2 ст.21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням"

-відповідь вих.№20-2/6-827 від 14.06.2016р. Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» за змістом якої на поточні рахунки Служби автомобільних доріг в Донецькій області, а саме: 26008619943114/980, 26006619943116/980, 26007619943115/840 було накладено арешт. Рахунок 26044619992099/980 працює без обмежень. Рахунок 26006619943116/980 Служба автомобільних доріг в Донецькій області використовує для виплат заробітної плати (зарахування на карткові рахунки співробітникам), сплати податків.

-відповідь вих.№15/41590 від 05.07.2016р. Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» за змістом якої у Служби автомобільних доріг в Донецькій області відкриті наступні рахунки: 26002609701600, 26001609701601 та 26046609701600 (окремий рахунок із спеціальним режимом його використання, а саме: для зарахування страхових виплат). Рахунки 2600 призначені для зберігання коштів і здійснення будь-яких розрахунково-касових операцій, в тому числі виплати заробітної плати. Дані рахунки, навіть в разі виплати з цих рахунків заробітної плати, не мають особливого/спеціального статусу. Згідно Договору №6097016001/4-29 про обслуговування виплати заробітної плати та інших виплат співробітникам клієнта в безготівковій формі від 27.04.2016р., Служба автомобільних доріг в Донецькій області використовує рахунок 26002609701600 для перерахування заробітної плати та інших виплат на карткові рахунки співробітників.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що накладення арешту на рахунки боржника №26006619943116/980 у ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», №26002609701600 та № 26046609701600 у ПАТ «УкрСиббанк», які призначені для виплати заробітної плати та зарахування страхових виплат, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, що призводить до порушення конституційних прав громадян, що працюють на підприємстві.

Враховуючи вищевикладене, дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти боржника в частині примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 27.01.2016 №905/3003/15 в частині накладення арешту на рахунок №26006619943116/980, який відкритий в ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та в частині накладення арешту на рахунки №26002609701600, № 26046609701600, які відкриті у ПАТ «УкрСиббанк», є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства. Щодо інших рахунків Служби автомобільних доріг в Донецькій області суд зазначає, що скаржником не доведено використання їх для виплат заробітної плати або інших виплат працівникам підприємства. Скаржник, також, не довів та не обґрунтував протиправність постанови державного виконавця від 03.06.2016р. про арешт майна боржника та заборони на його відчуження та необхідність її скасування.

Відповідно до положень постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобовязує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи приписи Господарського процесуального кодексу України, Закону України Про виконавче провадження, пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, у суду відсутні повноваження скасовувати рішення органів Державної виконавчої служби. Натомість встановивши обґрунтованість доводів заявника, суд може визнати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною. Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29.06.2010 Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України, вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними.

За таких обставин, скарга підлягає задоволенню частково.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 3 ст. 8, ст. 124 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 21, 32, ч. 2 ст. 52, ст.ст. 57, 72 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 4-5, 33, 34, 53, 86, 115, 116 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити частково скаргу вих.№01.3-980 від 16.06.2016р. Служби автомобільних доріг в Донецькій області, м. Красноармійськ, Донецька область на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 03.06.2016р. про арешт коштів боржника та постанову від 03.06.2016р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

2. Визнати недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 від 03.06.2016р. про арешт коштів боржника, Служби автомобільних доріг в Донецькій області №51190024 в частині примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 27.01.2016 №905/3003/15 в частині накладення арешту на рахунок №26006619943116/980, який відкритий в ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та в частині накладення арешту на рахунки №26002609701600, № 26046609701600, які відкриті у ПАТ «УкрСиббанк».

3. Ухвала набирає чинності з моменту проголошення.

4. Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя Ю.С. Мельниченко