Постанова № 59985421, 22.08.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2016 року о 18 год. 10 хв.Справа № 808/1364/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Антоненка Е.В.,

третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області

третя особа, ОСОБА_4

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (далі - відповідач, Департамент), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис відповідача про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 11.04.2016 №38;

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 12.04.2016 №40 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач за результатами проведеної перевірки об'єкту «Реконструкція квартири за адресою АДРЕСА_1» дійшов необґрунтованих висновків про порушення позивачем вимог чинного законодавства, оскільки реконструкція квартири здійснювалась за наявності всіх передбачених чинним законодавством дозвільних документів та у чіткій відповідності до розробленого проекту. Крім того, в судовому засіданні позивач зазначила, що наданий розробником робочого проекту реконструкції Приватною науково-виробничою фірмою «Стройіндустрія-Л» (далі - ПНВФ «Стройіндустрія-Л») до матеріалів справи робочий проект не відповідає тому робочому проекту, який наявний у позивача та на підставі якого здійснювалась реконструкція, і який подавався позивачем до контролюючих органів при оформленні декларації про початок будівельних робіт. Вказує, що ПНВФ «Стройіндустрія-Л» жодним чином не повідомляла позивача про внесення змін до робочого проекту, у зв'язку з чим вважає, що здійснювала будівництво правомірно на підставі наявного робочого проекту. Також посилається на порушення порядку проведення позапланової перевірки та строків притягнення до адміністративної відповідальності. В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що на підставі звернень мешканців будинку АДРЕСА_1 відповідачем проведена перевірка об'єкту будівництва «Реконструкція квартири за адресою АДРЕСА_1», власником якої є позивач. За результатами перевірки встановлено порушення вимог чинного законодавства, що стало підставою для винесення припису про усунення виявлених порушень та притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення в сфері містобудівної діяльності. Зазначає, що інспектор під час проведення перевірки зазначеного об'єкту будівництва керувався робочим проектом, наданим на запит розробником проекту - ПНВФ «Стройіндустрія-Л», на підставі якого і було встановлено, що здійснювана позивачем реконструкція робочим проектом не передбачена. Вказує на відсутність порушень порядку проведення позапланової перевірки, зазначає, що про розгляд справи про правопорушення в сфері містобудівної діяльності позивач була повідомлена завчасно та належним чином, у зв'язку з чим вважає, що порушення строків розгляду даної справи не відбулось. В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, про час, місце та дату судового розгляду була повідомлена належним чином, причини неприбуття суду не повідомила.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 08 серпня 2014 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 подано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області Декларацію про початок будівельних робіт з реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1, на підставі проектної документації, розробленої ПНВФ «Стройіндустрія-Л» (а.с.31-32, т.1).

11 березня 2016 року до Департаменту надійшла заява мешканців будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в якій останні просять провести перевірку законності будівництва балкону за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.а.с.86, т.1).

16 березня 2016 року відповідачем видано направлення для проведення позапланової перевірки №129, яким направлено головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Оксанченка С.М. для здійснення позапланової перевірки на об'єкті «Реконструкція квартири за адресою АДРЕСА_1» (а.с.85, т.1).

29 березня 2016 року за результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, в якому зафіксовано, що під час перевірки на об'єкті будівництва було встановлено виконання будівельних робіт з улаштування металевих конструкцій балкону по ряду «Б», закладання простору під існуючим балконом по вісі «4», що не передбачено проектною документацією, що свідчить про невідповідність об'єкта будівництва затвердженій проектній документації на будівництво зазначеного об'єкта та є порушенням ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п.8.14 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт» (а.с.33-34, т.1).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено:

- протокол про адміністративне правопорушення від 11.04.2016 (а.с.35, т.1);

- припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт №38 від 11.04.2016 (а.с.36, т.1).

На підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 11.04.2016, за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідачем прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення від 12.04.2016, якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.

Позивач, не погодившись з встановленими під час перевірки порушеннями, винесеними приписом та постановою, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень став висновок відповідача про проведення позивачем будівельних робіт, які не передбачені проектною документацією, а саме встановлено улаштування металевих конструкцій балкону по ряду «Б», закладання простору під існуючим балконом по вісі «4».

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ч.ч.1, 2 та 3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).

Відповідно до п.1 Порядку №553 (тут і в подальшому - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, серед іншого, Держархбудінспекцією.

Згідно з пп.1, 3 п.2 Порядку № 2. державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Пунктом 5 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, серед іншого, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Пунктом 9 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до пп.2, 3, 4, 8 п.11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, крім іншого:

складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом;

видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 16 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно п.17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Як встановлено під час судового розгляду справи, позапланову перевірку позивача проведено на підставі звернення фізичних осіб - мешканців будинку, в якому позивач проводить будівельні роботи.

За результатами перевірки складено акт від 29.03.2016, з яким позивача ознайомлено 06.04.2016, про що свідчить наявний в акті особистий підпис позивача.

В акті відображено, що під час перевірки на об'єкті будівництва було встановлено виконання будівельних робіт з улаштування металевих конструкцій балкону по ряду «Б», закладання простору під існуючим балконом по вісі «4», що не передбаче6но проектною документацією, що свідчить про невідповідність об'єкта будівництва затвердженій проектній документації на будівництво зазначеного об'єкта та є порушенням ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та п.8.14 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт».

Відповідно до приписів ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Пунктом 8.14 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт» передбачено, що при проектуванні реконструкції житлових будинків допускається зміна їх фасадів, яка повинна носити системний характер, єдиний для всього будинку, а також улаштування вхідних груп до вбудованих (прибудованих) приміщень тільки за архітектурно-планувальними завданнями.

При проектуванні реконструкції, капітальних ремонтів і перепланувань окремих квартир заборонено: утеплення і скління існуючих балконів і лоджій; улаштування нових і розширення існуючих балконів і лоджій, їх скління; улаштування нових віконних прорізів і розширення існуючих віконних і балконних прорізів; зміна форм і кольорів віконних рам і балконних дверей.

Під час звернення з позовом до суду позивачем надано копію робочого проекту об'єкту будівництва «Реконструкція квартири за адресою АДРЕСА_1» (а.с.22-29, т.1), в розділі 3.2 Конструктивні рішення зазначено:

пункт 2 реконструкція балкону по оси «4»: 1) улаштування отворів в зовнішній стені з заведенням в них елементів кріплення металевої рами балкону; 2) улаштування плоскої рами балкону з її кріпленням до існуючої балконної плити; 3) улаштування металевого каркасу балкону; 4) улаштування огороджувальних стін; улаштування покрівлі на балконі, його скління; 5) улаштування перегородки з дверима на балконі; 7) внутрішнє оздоблення приміщень балкону;

пункт 3 влаштування балкону по вісі «Б»: 1) демонтаж існуючого віконного блоку та підвіконної частини стіни (шириною 750 мм) в кухні (пом. №3) для влаштування дверного прорізу; 2) влаштування отворів в зовнішній стіні з заведенням в них елементів кріплення металевих рам балкону; 3) улаштування прямокутної плоскої рами балкону; 4) влаштування металевого каркасу балкону; 5) влаштування огороджувальних стін; 6) улаштування покрівлі на балконі, його скління; 7) внутрішнє оздоблення приміщень балкону.

Разом з тим, представником відповідача, разом з письмовими запереченнями, до суду надано робочий проект об'єкту будівництва «Реконструкція квартири за адресою АДРЕСА_1», в якому відсутній пункт 3 - влаштування балкону по вісі «Б» розділу 3.2 Конструктивні рішення (а.с.91-94, т.1).

В судовому засіданні 10.08.2016 судом в якості свідка було допитано головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Оксанченка С.М., який проводив перевірку. Свідок зазначив, що під час проведення перевірки були встановлені порушення статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та п.8.14 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт». Повідомив, що факт улаштування металевих конструкцій балкону по ряду «Б», улаштування якого не передбачено проектною документацією, було встановлено після проведення огляду об'єкта будівництва на місцевості та одержання на запит робочого проекту від проектувальника ПНВФ «Стройіндустрія-Л», в якому був відсутній розділ щодо влаштування балкону по вісі «Б».

Для усунення розбіжностей в поясненнях сторін та показах свідка, встановлення наявності чи відсутності в проектній документації на об'єкт будівництва інформації про улаштування металевих конструкцій балкону по ряду «Б», судом з власної ініціативи було направлено запит до розробника проектної документації ПНВФ «Стройіндустрія-Л» (а.с.151-152,т.1).

19 серпня 2016 року на адресу суду від ПНВФ «Стройіндустрія-Л» надійшла відповідь на запит суду, в якій зазначено, що розробником проекту 21.03.2016 на запит Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Запорізькій області було надано оригінал відкоригованого (зміненого) робочого проекту об'єкта будівництва: «Реконструкція квартири за адресою АДРЕСА_1».

Крім того, розробник проекту надано до суду примірник робочого проекту об'єкта будівництва: «Реконструкція квартири за адресою АДРЕСА_1», а також зазначено, що зміна (коригування) робочого проекту була виконана після з'ясування, що зробити балкон такого розміру неможливо згідно вимог чинного законодавства (а.с.1, т.2).

З наданого до матеріалів справи ПНВФ «Стройіндустрія-Л» робочого проекту об'єкта будівництва: «Реконструкція квартири за адресою АДРЕСА_1», судом встановлено, що в ньому відсутні відомості про улаштування металевих конструкцій балкону по ряду «Б» (а.с.2-15, т.2).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем проводилось влаштування металевих конструкцій балкону по ряду «Б» всупереч проектної документації, що є порушенням ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Щодо посилань позивача на те, що їй не було відомо про внесення змін (коригування) робочого проекту об'єкта будівництва: «Реконструкція квартири за адресою АДРЕСА_1», суд зазначає, що чинним законодавством, зокрема Порядком затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560, Порядком розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 червня 2011 року за № 651/19389, передбачено можливість коригування проектної документації.

Наданий ПНВФ «Стройіндустрія-Л» екземпляр відкоригованого робочого проекту об'єкта будівництва: «Реконструкція квартири за адресою АДРЕСА_1» оформлений належним чином, містить підписи та печатки головного архітектора проекту та головного інженеру проекту.

Суд звертає увагу, що взаємовідносини між позивачем та ПНВФ «Стройіндустрія-Л», серед іншого і щодо внесення змін до робочого проекту, не є предметом розгляду даної адміністративної справи та не можуть бути досліджені в порядку адміністративного судочинства, оскільки мають договірний характер. В разі якщо позивач вважає, що ПНВФ «Стройіндустрія-Л» не належним чином виконуються умови договору щодо розробки та затвердження робочого проекту, позивач має право оскаржити такі дії у встановленому законодавством порядку.

Разом з тим, отримавши від ПНВФ «Стройіндустрія-Л» робочий проект об'єкта будівництва, в якому не було передбачено улаштування металевих конструкцій балкону по ряду «Б», відповідач дійшов обґрунтованих висновків про порушення позивачем статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність на підставі наявної в ньому інформації, оскільки під час здійснення позапланової перевірки Департаментом не здійснюється перевірка розробника проекту та порядку внесення змін до проекту.

Також, під час судового розгляду справи судом встановлено, що позивачем не заперечувався факт закладання простору під існуючим балконом по вісі «4», що не передбачено технічною документацією. Позивач пояснила, що такі дії будівельні роботи було здійснено до реєстрації декларації про початок будівельних робіт за робочим проектом ПНВФ «Стройіндустрія-Л», разом з тим, як підтвердила позивач, документів, які б дозволяли закладання простору під існуючим балконом по вісі «4», не отримувалось. Позивачем не надано до суду доказів які б свідчили, що закладання простору під балконом здійснювалось раніше, а також такі доводи не спростовують самого факту вчиненого порушення, з урахуванням відсутності дозвільних документів на виконання таких робіт.

Таким чином, встановлені відповідачем під час перевірки порушення підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами та показами свідків.

Згідно Припису № 38 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 11.04.2016, з метою усунення виявлених порушень заявлено вимогу з 11.04.2016 зупинити виконання будівельних робіт до оформлення права на виконання зазначених робіт у відповідності до вимог чинного законодавства; привести зазначений об'єкт будівництва у відповідність до затвердженої проектної документації. Зобов'язано повідомити відповідача про виконання припису до 11.05.2016.

З приписом позивача ознайомлено 11.04.2016, про що свідчить її особистий підпис.

Обраний відповідачем захід адміністративного примусу за формою та змістом відповідає визначеному пп.3 п.11 Порядку № 5534.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при винесенні Припису № 38 відповідач діяв у відповідності до встановленого порядку, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, необхідних для правильного вирішення справи, у зв'язку з чим підстави для скасування Припису № 38 відсутні.

Відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з ч.19 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати, крім іншого, особи, уповноважені на проведення перевірок під час здійснення ними архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42 КупАП).

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Протокол про адміністративне правопорушення від 11.04.2016, складений відносно позивача, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства, в ньому відображені дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (в даному випадку позивача); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; наявне посилання на ч.1 ст.96 КУпАП, яка передбачає відповідальність за дане правопорушення, пояснення позивача, у яких позивач зазначила про незгоду з рішенням. Протокол підписаний особою, яка його склала, та позивачем. Також в протоколі відображено, що позивача ознайомлено з правами та обов'язками, про що міститься підпис позивача.

Щодо посилань позивача на порушення строків для винесення постанови про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності, суд зазначає, норми Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04.1995 застосовуються у випадках притягнення до відповідальності за правопорушення в сфері містобудівної діяльності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (п.3 даного Порядку).

У випадку ж притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності фізичної особи, орган державного архітектурно-будівельного контролю керується порядком, передбаченим КУпАП.

Зазначене узгоджується з доказами, наявними в матеріалах справи, відповідно до яких стосовно позивача було винесено Постанову по справі про адміністративне правопорушення, а не Постанову про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності.

Відтак, норми Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у тому числі щодо строків розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності до даних правовідносин не застосовуються.

Відповідно до ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Суд зазначає, що встановлений нормами чинного законодавства п'ятнадцятиденний строк розгляду справи про адміністративне правопорушення є максимальним строком, до закінчення якого, з урахуванням строку давності накладення адміністративних стягнень, особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності.

Постанову про справі про адміністративне правопорушення, якою позивача було притягнуто до адміністративно відповідальності, винесено на наступний день після складення протоколу про адміністративне правопорушення - 12.04.2016.

Суд зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення позивача ознайомлено з даною та часом розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також правами та обов'язками, серед яких і правом заявляти клопотання. За умови, якщо позивачу було недостатньо часу для підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення, позивач міг заявити відповідне клопотання та зазначити про необхідність надання додаткового часу.

Разом з тим, позивач, будучи обізнаною про час, дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, жодних зауважень з даного приводу не висловила.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення №40 прийнято 12.04.2016, що відповідає приписам ст.277 КУпАП, копію даної постанови позивачем отримано 12.04.2016 в день винесення.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність порушень порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст. 96 КУпАП порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До позивача було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн., що узгоджується з приписами ч.1 ст.96 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваних рішень відповідач діяв в межах наданих повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені законами, у зв'язку з чим вимоги про скасування рішень є такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко