Постанова № 59975896, 17.08.2016, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/1865/16-а

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.08.2016 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого - судді Гавриленка В.Г.,

секретаря судового засідання Бандура Г.М.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача Штремих Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Калуші справу за позовом ОСОБА_1 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з вищевказаним позовом стверджуючи, що після досягнення 50-річчя звернувся до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до списку №1, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. Проте, Калуське об'єднане УПФУ відмовило в призначенні пенсії з тих підстав, що у позивача відсутній достатній страховий стаж, зокрема не було підтверджено стаж роботи у малому приватному підприємстві «Джерельце» за період з 18.01.1995 року по 21.12.1999 року, так як підприємством не сплачувалися страхові внески, а тому страховий стаж становить 12 років 29 днів, в тому числі стаж роботи за Списком №1 (ліквідатор аварії на ЧАЕС) склав 1 місяць 15 днів. ОСОБА_1 вважає таку відмову неправомірною, оскільки в нього наявні всі підстави для призначення йому пільгової пенсії, зокрема посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, довідка управління будівництва Чорнобильської АЕС про відпрацювання в період з 16 по 30 червня 1986 року у населеному пункті Прип'ять зони відчуження, витяг із протоколу тимчасової комісії з питань проведення перевірки правильності видачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС». Крім того, згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 з 07 червня 1985 по 11 червня 1989 року працював на посаді електрозварника четвертого розряду на участку №1 в Управління будівництва Чорнобильської АЕС, з 16 листопада 1990 по 18 лютого 1991 року - на посаді слюсаря третього розряду по ремонту автомобілів у гаражі №4 в Науково-виробничому об'єднанні «Прип'ять», з 25 березня 1991 по 24 березня 1992 року - на посаді сторожа другого класу відомчої охорони пункту захоронення радіоактивних відходів «Буряковка» в Науково-виробничому об'єднанні «Прип'ять», з 02 квітня 1992 року по 12 січня 1993 року - на посаді слюсаря - вентиляційника III розряду в МП «Каштан», з 18.01.1995 року по 21.12.1999 року - на посаді водія третього класу у малому підприємстві «Джерельце».

Позивач вважає, що дані періоди роботи мають бути зараховані йому до стажу роботи по Списку №1 відповідно до положень ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», так як він працював на території радіоактивного забруднення та має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку.

Позивач також зазначив, що вважає неправомірною відмову відповідача у зарахуванні йому періоду роботи на малому підприємстві «Джерельце» до страхового стажу, з тих підстав, що підприємством не сплачувалося страхових внесків, оскільки в даному випадку його вина відсутня. Всі місяці роботи, за які підприємство-страхувальник нараховувало йому заробітну плату та утримало відповідні страхові внески з неї, повинні зараховуватися до страхового стажу працівника незалежно від сплати підприємством страхових внесків. Тому просив суд визнати дії Калуського об'єднаного УПФУ щодо відмови у призначенні йому пенсії на пільгових умовах по Списку №1 н7еправомірними та зобов'язати відповідача зарахувати йому вищезазначені періоди роботи до стажу роботи по Списку №1 та призначити йому пенсії з 07.06.2014 року.

15.08.2016 року ОСОБА_1 подав заяву про уточнення позовних вимог та просив визнати неправомірними дії Калуського об'єднаного УПФУ щодо відмови у зарахуванні йому до трудового стажу періоду роботи з 18.01.1995 року по 21.12.1999 року на Малому підприємстві «Джерельце» та у призначенні йому пенсії на пільгових умовах, а також зобов'язати відповідача зарахувати йому даний стаж та призначити йому пенсію з 08.06.2014 року на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку на 10 років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

У судовому засіданні позивач та його представники позов підтримали в повному обсязі та просили його задоволити.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнала. Зазначила, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає зменшення пенсійного віку особи, страховий стаж якої складає не менше 15 років. Разом з тим згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 його страховий стаж становить 12 років 29 днів, а отже у нього немає права на призначення пенсії за віком як ліквідатору на Чорнобильській АЕС. Крім того, період роботи з 18.01.1995 року по 21.12.1999 року на Малому підприємстві «Джерельце» не може бути зарахований до страхового стажу, так як дане підприємство не сплачувало страхові внески до Пенсійного фонду України. Просила відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 в період з 16.06.1986 року по 30.06.1986 року працював на посаді електрозварника у населеному пункті м. Прип'ять зони відчуження, що підтверджується копією довідки Управління будівництва Чорнобильської АЕС (а.с 11), та згідно посвідчення серії НОМЕР_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (а.с 9).

З копії трудової книжки вбачається, що 18.01.1995 року ОСОБА_5 був прийнятий на роботу на Мале приватне підприємство «Джерельце» та працював на посаді водія третього класу до 21.12.1999 року (а.с. 12-16).

Позивач звернувся до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення йому пенсії, однак згідно листа № 127/Г-15 від 21.03.2016 року (а.с. 8), позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах на підставі ст. 55 Закону України «про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 15 років. Зокрема період роботи на Малому приватному підприємстві «Джерельце» з 18.01.1995 року по 21.12.1999 року не враховано до страхового стажу у зв'язку з несплатою підприємством страхових внесків до Пенсійного фонду України, а тому його страховий стаж склав 12 років 29 днів. Також йому роз'яснено право на укладення договору про добровільну участь у систем загальнообов'язкового державного пенсійного страхування для зарахування до страхового стажу15 років (а.с. 8).

Як передбачено положеннями ст. 55 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема учасникам ліквідації наслідків на ЧАЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів на 10 років.

Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повністю на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у ст.20 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч.2 ст.20 цього Закону).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застрахованими особами є громадяни, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру.

За осіб, які працюють на вищезазначених умовах, страхувальник (роботодавець) зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати до солідарної системи в установлені строки та в повному обсязі страхові внески від об'єкту для їх нарахування.

Згідно ст.. 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами страхових зборів до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів» затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 10 червня 1994 р. N 5-5. Інструкції затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 6 вересня 1996 р. N 11-1, ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. платниками зборів на пенсійне страхування є підприємства, установи та організації усіх форм власності, які також несуть відповідальність за своєчасну сплату страхових внесків. Сама, застрахована особа не сплачує зборів та не несе відповідальності за несвоєчасну сплату страхових внесків підприємством, на якому вона працювала.

Згідно ч.ч.5, 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1. 2. 4 статті 14 нього Закону, календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 етапі 14 цього Закону-квартал. Відповідно до ч. 10 цього Закону-якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду № 212/11/14-14 від 18.02.2014 року наявність заборгованості перед Пенсійним фондом України зі сплати страхових внесків не може бути підставою для відмови у здійсненні перерахунку (призначені) пенсії, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює за страхована особа. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. А застрахована особа не несе відповідальності за несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків; нарахованих із заробітної плати цієї особи. Цю відповідальність відповідно до вищезазначених норм закону несе тільки страхувальник (підприємство).

Всі місяці роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику, заробітну плату та утримало відповідні страхові внески з неї, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески чи ні.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що посилання відповідача на відсутність у ОСОБА_1 страхового стажу роботи, достатнього для призначення йому пенсії, у зв'язку з несплатою підприємством страхових внесків, є неправомірними, адже обов'язок щодо сплати страхових внесків несе підприємство-страхувальник.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково й визнати незаконними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні періоду роботи на Малому приватному підприємстві «Джерельце» до страхового стажу, призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 55 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 99 ч.2 КАС України передбачено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 102 ч. 1 КАС України передбачено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Позивач просить поновити йому строк для звернення до суду, так як він був пропущений з поважних причин, зокрема затратив тривалий час на отримання уточнюючих довідок для призначення пенсії, а також він хворіє та перебуває на лікуванні.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для поновлення позивачу процесуального строку, так як жодних доказів, які підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду ним не надано.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до за захистом своїх прав до суду 27.05.2016 року, а призначення пенсії просить здійснити з 08.06.2014 року.

З урахуванням вимог ст. 99 КАС України суд приходить до висновку, що слід зобов'язати відповідача здійснити призначення та виплату позивачу пенсії з 27.11.2015 року.

Також суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про призначення та виплату пенсії за період з 08.06.2016 року по 26.11.2015 року слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 20, 24, 25, 40, 42, 55, 62 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 99, 102, 158 -163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити частково.

Визнати неправомірними дії Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до трудового стажу періоду роботи у Малому приватному підприємстві «Джерельце» з 18.01.1995 року по 21.12.1999 року на посаді водія 3-го класу та у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Зобов'язати Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_1 до трудового (страхового) стажу період роботи з 18.01.1995 року по 21.12.1999 року у Малому приватному підприємстві «Джерельце» на посаді водія 3-го класу, призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 27.11.2015 року.

Позовні вимоги в частині перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 08.06.2014 року по 26.11.2015 року - залишити без розгляду

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний термін з моменту отримання її копії.

Суддя