Постанова № 59969684, 23.08.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2016 р. Справа № 922/1756/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Гребенюк Н. В. , суддя Істоміна О.А.

при секретарі Кузнєцовій І.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - Бабинських - ОСОБА_2

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Насінневе" (вх. №2003 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 04.07.16 у справі № 922/1756/16

за позовом Приватного акціонерного товариства "Насінневе", смт.Слобожанське

до Головне управління Держгеокадастру у Харківській області , м.Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3,

про визнання недійсними наказів

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Насінневе" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (відповідач) про визнання недійсними:- наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про надання ОСОБА_3 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із земель державної власності сільськогосподарського призначення для подальшого оформлення права оренди на земельну ділянку площею 166,8026 га кадастровий номер 6323184000:01:000:0097, розташовану за межами населених пунктів на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області;- наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 28.03.2016 року № 2230-СГ та судові витрати, з посиланням на порушення відповідачем при прийнятті вищезазначених наказів положень статті 19 Конституції України, статей 116, 123, 124 Земельного кодексу України та права позивача користуватися земельною ділянкою.

02.06.2016 року позивач через канцелярію суду надав заяву про забезпечення позову, у якій просив суд вжити заходів до забезпечення позову Приватного акціонерного товариства "Насінневе" до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа - ОСОБА_3, про визнання недійсними наказів, шляхом заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії пов'язані з використанням (обробкою земельної ділянки, її засівання, обробкою посівів, збирання врожаю) земельної ділянки загальною площею 166,8026 га кадастровий номер 6323184000:01:000:0097, розташованої за межами населених пунктів на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.07.16 у справі №922/1756/16 (суддя Ємельянова О.О.) у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

Позивач з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи при її прийнятті, просить скасувати ухвалу господарського суду повністю та прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити заяву позивача про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції необгрунтовано відмовив у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, оскільки надав перевагу правам ОСОБА_3, однак Приватне акціонерне товариства "Насінневе" та ОСОБА_3 на сьогодні є рівними у своїх правах на земельну ділянку, оскільки в обох право оренди виникло (оскільки зареєстровано) та не припинилося, тому що відсутні підстави для припинення права оренди визначені ст.141 ЗК України, ст.31 ЗУ "Про оренду землі" та ст.27 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".Позивач вважає, що розглядаючи зазначене клопотання суд першої інстанції взагалі не надав оцінки обставинам, що встановлені в якості підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що ухвала господарського суду Харківської області від 04.07.16 у справі №922/1756/16 про відмову позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову є обгрунтованою та прийнятою з додержанням вимог чинного законодавства.

Відповідач вважає ухвалу суду законою та обґрунтованою, прийнятою відповідно до норм чинного законодавства, просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судова колегія, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду встановила, що Приватного акціонерного товариства "Насінневе" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (відповідач) про визнання недійсними: наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про надання ОСОБА_3 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із земель державної власності сільськогосподарського призначення для подальшого оформлення права оренди на земельну ділянку площею 166,8026 га кадастровий номер 6323184000:01:000:0097,розташовану за межами населених пунктів на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області; наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 28.03.2016 року № 2230-СГ та судові витрати.

Ухвалою суду від 06.06.2016 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.06.2016 року.

02.06.2016 року року позивач надав заяву про забезпечення позову, у якій просив вжити заходів до забезпечення позову про визнання недійсними наказів, шляхом заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії пов'язані з використанням (обробкою земельної ділянки, її засівання, обробкою посівів, збирання врожаю) земельної ділянки загальною площею 166,8026 га кадастровий номер 6323184000:01:000:0097, розташованої за межами населених пунктів на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області.

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, в силу вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу повинна довести його необхідність та адекватність, що позивачем не виконано.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається, оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, за загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову, тобто забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Позов про визнання недійсними наказів відповідача не є позовом майнового характеру, заход по забезпеченню позову повинен відповідати вимогам, на забезпечення яких він вживається, позивач необґрунтував яким чином не прийняття заходів по забезпеченню позову, а саме заборона третій особі вчиняти будь-які дії пов'язані з використанням (обробкою земельної ділянки, її засівання, обробкою посівів, збирання врожаю) спірної земельної ділянки може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду про визнання наказів недійсними.

Колегія суддів вважає, що посилання позивача в заяві про забезпечення позову на те, що засів та обробка ОСОБА_3 спірної земельної ділянки призведе до виникнення конфлікту майнових інтересів між третьою особою та позивачем, а також можуть бути спричинені збитки як позивачу, так і третій особі від проведених сільськогосподарських робіт, недоводить неможливість виконання рішення суду при не прийнятті зазначених заходів та не є підставою для прийняття зазначених заходів по забезпеченню позову про визнання недійсними наказів.

Таким чином, висновки викладені в ухвалі господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви позивача не можуть бути підставою для її скасування, керуючись ст.ст. 101-106 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 04.07.2016 р. по справі №922/1756/16 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 25.08.16

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Істоміна О.А.