Рішення № 59961035, 22.08.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" серпня 2016 р.Справа № 916/2077/16

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

при секретарі Чітаковій В.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом комунального підприємства "ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ ІЗМАЇЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО"

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 4087,27 грн., -

встановив:

Комунальне підприємство "ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ ІЗМАЇЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій просить суд стягнути з відповідача 4087,27грн., з яких: 1408,28 грн. - основна заборгованість за поставлену теплову енергію, 1408,28 грн. - пеня, 364,25 грн. - 3% річних, 1157,37 грн. - інфляційні нарахування. Також, позивач просить суд витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов укладеного між КП "ТМ ІЗМАЇЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" та ФОП ОСОБА_1 договору про постачання теплової енергії №1-195 від 05.03.2013р. щодо здійснення повної та своєчасної оплати за поставлену теплову енергію.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.08.2016р. порушено провадження по справі № 916/2077/16 за даним позовом, розгляд справи призначено на 22.08.2016р.

Представник позивача в судове засідання 22.08.2016р. не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання 22.08.2016р. також не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надсилання ухвали суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України №22145439 від 05.08.2016р., наявний в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення було повернуто із відміткою поштової установи: "за закінченням терміну зберігання", суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 22.08.2016р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

На підставі договору оренди нежилого приміщення від 01.10.2012р., укладеного між ФОП ОСОБА_2 (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендатор), останній орендував приміщення по АДРЕСА_1, загальною площею 215кв.м. Згідно п.п. «г» п.4.2. договору оренди від 01.10.2012р., ФОП ОСОБА_1 зобов`язався оплачувати фактичні витрати за користування водою, каналізацією, газом, електроенергією, центральним опаленням, інші комунальні послуги.

З врахуванням взятих на себе обов`язків стосовно оплати комунальних послуг, що надаються для орендованого відповідачем приміщення, 05.03.2013р. між КП „ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго" (Теплопостачальною організацією) та ФОП ОСОБА_1 (Споживачем) укладено договір на постачання теплової енергії № 1-195 (Договір), відповідно якого теплопостачальна організація зобов'язалась постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобов'язався оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором (Договір).

П.2.2. Договору встановлено, що умови та порядок постачання теплової енергії здійснюється відповідно до цього Договору, вимог Законів України „Про теплопостачання", „Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. № 630, Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007р. № 1198 (надалі - Правила користування), Положення про роботу постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань по відключенню від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання в місті Ізмаїлі, затвердженого Рішенням Ізмаїльської міської ради від 27.10.2011р. № 1318-YI, також іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.3.1. Договору, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності) на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. Вартість спожитої теплової енергії визначається на підставі акту про обсяги споживання теплової енергії (Додаток № 3 до цього Договору) пропорційно опалюваній площі Споживача.

Згідно з П.3.4. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Розрахунки проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів у такому порядку:

- до 20 числа розрахункового місяця 80% очікуваної вартості споживання теплової енергії в поточному розрахунковому періоді;

- кінцевий розрахунок за спожиту енергію здійснюється Споживачем згідно встановленого рахунку протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня отримання рахунку, за мінусом оплаченої вартості в розрахунковому періоді. При не погодженні з сумою, зазначеною в платіжному документі, Споживач зобов'язується, впродовж терміну оплати, повідомити про свої зауваження в письмовому вигляді і підтвердити їх документально.

П.3.5. Договору сторони узгодили, що у випадку несвоєчасної оплати, Теплопостачальна організація має право нарахувати пеню в розмірі 1,0 % за кожний день порушення строку платежу.

П. 10.1 Договору встановлено, що Договір набуває чинності з 01.10.2012р. та припиняє свою дію у випадку переходу прав власності на об'єкти, визначені в Додатку №1 до цього Договору, або проведення в цих об'єктах відключення від мереж централізованого опалення в порядку, передбаченому діючим законодавством при умові повного здійснення розрахунків за цим Договором.

Як вбачається з актів-фактур, на виконання умов Договору, Теплопостачальна організація в період з листопада 2012р. по квітень 2013р. відпустила Споживачу 21 Гкал. теплової енергії на загальну суму 21 975,40 грн, а саме:

- в період з листопада 2012р. по січень 2013р. - 14,008 Гкал на суму 14 653,76 грн. (акт-фактура № 0000000707 від 25.03.2013р., отримано відповідачем 26.03.2013р.);

- в лютому 2013р. - 4,081 Гкал на суму 4269,13 грн. (акт-фактура № 0000000681 від 28.02.2013р., розрахункова накладна № 00533 від 28.02.2013р. - отримані відповідачем 12.03.2013р.);

- в березні 2013р.- 2,454 Гкал на суму 2 567,12 грн. (акт-фактура № 0000000874 від 29.03.2013р., розрахункова накладна № 00710 від 29.03.2013р.);

- в квітні 2013р. - 0,464 Гкал на суму 485,39 грн. (акт-фактура № 0000001106 від 12.04.2013р., розрахункова накладна № 00983 від 12.04.2013р. - отримані відповідачем 22.04.2013р.);

Розрахунки за теплову енергію, поставлену в зазначений період, здійснено відповідно до тарифу 871,75 грн. за 1 Гкал. (без ПДВ), встановленому Постановою НКРРКП України №159 від 30.09.2011р.

Відповідачем частково сплачено за спожиту теплову енергію в сумі 20 567,12 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями:

- №@2PL165774 від 14 жовтня 2013р. на суму 5000 грн.;

- №@2PL285165 від 09 вересня 2013р. на суму 5000 грн.;

- №@2PL688375 від 21 серпня 2013р. на суму 4000 грн.;

- №@2PL238946 від 10 липня 2013р. на суму 4000 грн.;

- №@2PL417465 від 03 квітня 2013р. на суму 2567,12 грн.

З огляду на несплату відповідачем 1 408,28 грн. - залишку заборгованості за отриману в вищезазначений період теплову енергію, КП "ТМ ІЗМАЇЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" надіслало відповідачу претензії №62/5/14 від 29.05.2014р., №91/5/14 від 23.09.2014р., які отримані останнім 03.06.2014р. та 27.09.2014р., відповідно, що вбачається з рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, наявних в матеріалах справи.

Проте, претензії залишені відповідачем без відповіді, заборгованість - без оплати.

Все вищезазначене і стало підставою для звернення КП "ТМ ІЗМАЇЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" до господарського суду Одеської області з даним позовом, в якому, окрім стягнення з відповідача суми основної заборгованості за поставлену теплову енергію - 1 408,28грн., позивач просить стягнути ще 1408,28 грн. - пені, 364,25 грн. - 3% річних та 1157,37 грн. - інфляційних нарахувань.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ч.1 ст.277 Господарського кодексу України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ч.6 ст.19 Закону України „Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ч.3 ст.24, ч.2, ст.25 Закону України „Про теплопостачання", основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання; забезпечення безперешкодного доступу до власного теплового обладнання приладів комерційного обліку представникам теплогенеруючої чи теплопостачальної організації за умови пред'явлення відповідного посвідчення при виконанні службових обов'язків; недопущення провадження будь-яких видів господарської діяльності в охоронних зонах теплових мереж без погодження з власником об'єкта теплопостачання. Теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані: при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством; забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів; здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч.6 ст.25 Закону України „Про теплопостачання").

Згідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з листопада 2012р. по квітень 2013р., теплопостачальна організація відпустила відповідачу теплову енергію на опалення орендованого об'єкту споживача, розташованого за адресою: м. Ізмаїл, вул. Клушина, 4-г в обсязі 21 Гкал. теплової енергії.

Згідно п. 3.4 Договору сторони передбачили, що кінцевий розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється Споживачем згідно встановленого рахунку протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня отримання рахунку.

Розрахунок за поставлену теплову енергію, здійснений КП "ТМ ІЗМАЇЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" на підставі діючих за спірний період тарифів, постанови НКРРКП України №159 від 30.09.2011р. - та становить 21 975,40грн.

З урахуванням 20 567,12 грн. проплат, здійснених відповідачем, станом на час вирішення спору по суті заборгованість відповідача перед КП "ТМ ІЗМАЇЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" складає 1 408,28 грн.

Зазначена заборгованість підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована, з приводу чого суд вважає позовні вимоги КП "ТМ ІЗМАЇЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості за поставлену теплову енергію відповідно до договору № 1-195 від 05.03.2013р. в сумі 1 408,28 грн. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас, вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вище встановлено господарським судом, умовами п. 3.5 договору № 1-195 від 05.03.2013р. сторони передбачили можливість нарахування споживачу пені у розмірі 1,0 % за кожен день прострочення платежу.

Ч. 3 ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем за період з 20.03.2013р. по 29.10.2013р., та згідно з яким сума нарахованої відповідачу пені становить 1 408,28грн., перевірено господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача, із врахуванням, при цьому, умов п. 3.5 договору, ч. 6 ст. 232 ГК України та ч. 3 ст. 1 ЗУ "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних витрат, зроблені позивачем, суд встановив, що їх здійснено вірно, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 157,37грн. - інфляційних нарахувань за період з квітня 2013р. по липень 2016р., 364,25грн. - 3% річних за період з 20.03.2013р. по 26.07.2016р. підлягають судом задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, що є підставою для їх повного задоволення.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь комунального підприємства „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" (68600, Одеська область, м.Ізмаїл, вул. Клушина, 5а, код ЄДРПОУ 05514413) 1 408 (одна тисяча чотириста вісім) грн. 28коп. - основної заборгованості, 1 408 (одна тисяча чотириста вісім) грн. 28коп. - пені, 364 (триста шістдесят чотири) грн. 25 коп. - 3% річних, 1 157 (одна тисяча сто п`ятдесят сім) грн. 37 коп. - інфляційних нарахувань та 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.- витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 26 серпня 2016 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко