Ухвала суду № 59960744, 22.08.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/2719/2016 Головуючий у 1-й інстанції: Макуха А.А.

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: Рибак І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Рибака І.О.

суддів Єфімової О.І., Сокуренка Д.М.

за участю прокурора Ярової О.А.

секретаря судового засідання Сологуб В.І.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні № 52015000000000014 - начальника п'ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Ярової О.А. на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 28 липня2016 року,

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Трачука Б.О., погодженого заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кривенком В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю щодо:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Киченці,Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.

Заборонено ОСОБА_5 залишати житло за адресою: АДРЕСА_2, у період часу з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. без дозволу детектива, прокурора або суду; зобов'язано прибувати за першою вимогою до детектива, прокурора, суду; здати на зберігання детективу Національного антикорупційного бюро України Трачуку Б.О. свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Строк дії ухвали визначено до 07 години 25 хвилин 22 вересня 2016 року.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 28.07.2016 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання детектива, застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням розміру застави у межах 74 230 мінімальних заробітних плат, що становить 107 633 500 гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу посилається на те, що слідчим суддею при прийнятті рішення належним чином не враховано наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки має у своєму розпорядженні закордонні паспорти і у 2015-2016 р. 60 разів перетинав кордон України. Крім цього, він має достатній матеріальний достаток для залишення меж України з метою уникнення кримінальної відповідальності. Перебуваючи на волі, підозрюваний матиме можливість контактувати з невстановленими досудовим розслідуванням співучасниками злочину, консультувати їх з приводу приховування, знищення доказів у кримінальному провадженні. Підставою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри та існування вказаних ризиків. Окрім цього, при визначенні розміру застави, необхідно врахувати тяжкість та резонансність вчиненого злочину, у зв'язку з чим застава у межах 74 230 мінімальних заробітних плат, що становить 107 633 500 гривень зможе, на думку прокурора, належним чином забезпечити виконання підозрюваним, у разі її внесення, покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, захисників та підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважають ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Національного антикорупційного бюро України перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52015000000000014 від 22.12.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

28.07.2016 року детектив Національного антикорупційного бюро України Трачук Б.О., за погодженням із заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кривенком В.В., звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5, посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, наявності існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення події кримінального правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

28.07.2016 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва в задоволенні вказаного клопотання детектива було відмовлено, обрано щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби, із застосуванням електронного засобу контролю.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів не погоджується та вважає, що воно підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Так, відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Згідно частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя повинен встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з матеріалів справ, зазначені вимоги закону судом першої інстанції не дотримані.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.

26.07.2015 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до Рішень європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей Обєднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Підставами взяття під варту виступають, спочатку докази, що викривають особу у вчиненні злочину, достатні для пред'явлення звинувачення (у виняткових випадках запобіжний захід може бути застосований при недостатності доказів для пред'явлення звинувачення, але вказують на причетність особи до вчинення злочину).

У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим злочином підтверджується наявними у провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.

Розглядаючи клопотання про застосування щодо ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів враховує наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме: можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

В контексті Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Як встановлено колегією суддів, прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування щодо ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

Крім того, відповідно до практики Європейський суд з захисту прав людини зазначає, що на початкових етапах розслідування можливість перешкоджати правосуддю обвинуваченим обґрунтовує перебування такої особи під вартою. Для належного оцінювання ризику знищення, переховування або спотворення будь-яких речей чи документів, що є суттєвими в контексті встановлення обставин кримінального правопорушення, також мають значення обставини, які характеризують особу обвинуваченого. Якщо у зв'язку з власною професійною діяльністю або за наявності ділових чи інших зв'язків особа має доступ до відповідних документів чи речей, існує ймовірність, що вона скористається нагодою та вчинить зазначені дії.

Таким чином ризик знищення, переховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення підозрюваним достатньо велик.

Відповідно до ч. 3 ст. 183КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років, розмір спричиненої шкоди, що становить 49 893 000 гривень, матеріальний стан підозрюваного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визначення застави підозрюваному у розмірі 5 000 000 (п'яти мільйонів) гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України, оскільки саме такий розмір застави, на думку апеляційного суду, зможе забезпечити виконання покладених на підозрюваного, процесуальних обов'язків.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 181, 184, 194, 309, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

П о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні № 52015000000000014 - начальника п'ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Ярової О.А. - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 28 липня 2016 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Трачука Б.О., погодженого заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кривенком В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якоюклопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Трачука Б.О., погоджене заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кривенком В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити.

Застосувати щодоОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 07 години 25 хвилин 23 вересня 2016 року.

Визначити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 5 000 000 (п'яти мільйонів) грн. в національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ 02894757, реєстраційний рахунок: 37310016015850, банк надавача послуг: ДКСУ, МФО банку: 820172).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати за першою вимогою до детектива, прокурора або суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, строком до 23 вересня 2016 року.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово детектива, прокурора, слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні №52015000000000014 - начальника п'ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Ярову О.А.

Ухвала Апеляційного суду міста Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ :

_____ ______ ___

Рибак І.О. Єфімова О.І. СокуренкоД.М.