Ухвала суду № 59960367, 26.08.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А[1]

26 серпня 2016 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва Кирилюк Г.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту,

встановив:

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «ОТП Банк» про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту відмовлено.

18 липня 2016 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на вказане рішення суду подав апеляційну скаргу, в якій посилався на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», як на підставу звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26 липня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху для надання позивачу можливості сплатити судовий збір. При цьому ухвала суду містила правове обґрунтування підстав для сплати судового збору

Копію ухвали Апеляційного суду м. Києва від 26 липня 2016 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 отримав 05 серпня 2016 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 95).

09 серпня 2016 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав заяву, в якій повторно просив звільнити від сплати судового збору, оскільки позов подано у зв'язку з порушенням прав позивача, як споживача банківських послуг.

На інші підстави для звільнення від сплати судового збору особа, що подала апеляційну скаргу, не вказала.

Вказана заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав, проте Закон України «Про судовий збір» таких пільг споживачам не надає.

При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Оскільки спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати, є Закон України «Про судовий збір», то саме цей Закон підлягає застосуванню.

Так як ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору, за подання апеляційної скарги мав бути сплачений судовий збір.

Оскільки станом на 26 серпня 2016 року на виконання вимог ухвали Апеляційного суду м. Києва від 26 липня 2016 року доказів сплати судового збору надано не було, апеляційну скаргу слід визнати неподаною та повернути особі, що її подала.

Керуючись ст. 121, 295, 297 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту визнати неподаною та повернути.

Роз`яснити представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_3, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів.

Суддя:

Справа № 22-ц/796/11212/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Ладиченко С.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.