Ухвала суду № 59960280, 22.08.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/2752/2016 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Васильєва Н.П.

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: Масенко Д.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2016 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.

суддів Глиняного В.П., Присяжнюка О.Б.

секретаря судового засідання Орліченко О.Ю.

прокурора Безкоровайного Б.В.

представника власника майна ВасиленкаІ.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ТОВ «Сібуд» - адвокат Василенка І.В. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 липня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві Іванова Д.В., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 Безкоровайним Б.В. про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться та можуть надійти на банківський рахунок № 26007000017543, який відкритий ТОВ «Сібуд» (код СДРПОУ 35481447) в ПАТ «ВіЕс Банк» (МФО 325213) та зупинено видаткові операції по зазначеним рахункам за винятком видаткових операцій, пов'язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та видатків, пов'язаних з виплатою заробітної плати; зобов'язано службових осіб вказаного банку зробити відмітку на постанові суду з даними про залишок грошових коштів на арештованому рахунку із зазначенням часу, дати та суми залишку грошових коштів на рахунку, та негайно надати відомості особі яка оголошує ухвалу про залишок грошових коштів на рахунку; зобов'язано службових осіб установи банку раз на 10 діб направляти до відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 24 А, виписку (довідку) із зазначенням на арештованому рахунку залишку грошових коштів та невідкладно направляти відомості щодо додаткового надходження грошових коштів на вищезазначений рахунок; право на накладення арешту на поточні рахунки надано старшому слідчому СУ ФР ДНІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві Іванову Денису Вікторовичу, а також іншим слідчим слідчої групи та оперативним співробітникам, визначених слідчим відповідним дорученням щодо проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст.ст. 40, 41 Кримінально процесуального кодексу України.

Слідчий суддя врахувавши наявність підстав вважати, що вказане у клопотанні майно може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване, зникле, знищене, втрачене, використане, перетворене, зіпсоване, передане або відчужене, дійшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ТОВ «Сібуд» - адвокат Василенко І.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на істотне порушення вимог КПК України, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого по накладенню арешту. Апелянт вказує, що ні на момент постановлення оскаржуваної ухвали, ні на момент подання апеляційної скарги, жодній з посадових осіб скаржника не повідомлено про підозру, а отже, на думку апелянта, слідчим суддею порушено вимоги ст. 170 КПК України. Також, адвокат зазначає, що ТОВ «Сібуд», у розумінні КПК України, не є особою, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, оскільки такі відомості до ЄРДР не вносились, а накладення арешту на грошові кошти скаржника є створенням перешкод у здійсненні ним законної господарської діяльності.

Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову можливо тільки у випадку задоволення цивільного позову, який до скаржника не пред'являвся, а отже при постановленні оскаржуваної ухвали, слідчим суддею порушено вимоги ст. ст. 171,172,173 КПК України.

Одночасно, апелянт просить поновити строк апеляційного оскарження. В обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження, захисник послався на те, що оскаржувана ухвала подана для виконання до ПАТ «ВіЕс Банк» 04.08.2016 р., та уже від банку була отримана скаржником 04.08.2016 р., саме у цей час скаржник дізнався про існування ухвали, так як вона поставновлювалась без виклику скаржника.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження захисник не пропустив, а його апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, клопотання слідчого про арешт майна розглянуто слідчим суддею 15 липня 2016 року без виклику представника ТОВ «Сібуд» у судове засідання. Копія даної ухвали представнику товариства направлена не була, а отримана ним 04.08.2016 р., а тому п'ятиденний строк апеляційного оскарження апелянтом не пропущено.

Що стосується апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016100060000018, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 лютого 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

15 липня 2016 року старший слідчий СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві Іванов Д.В., за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 Безкоровайним Б.В., звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться та можуть надійти на банківський рахунок № 26007000017543, який відкритий ТОВ «Сібуд» (код СДРПОУ 35481447) в ПАТ «ВіЕс Банк» (МФО 325213) та того ж дня ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва дане клопотання старшого слідчого задоволено.

Задовольняючи дане клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження № 32016100060000018 про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться та можуть надійти на банківський рахунок № 26007000017543, який відкритий ТОВ «Сібуд» (код СДРПОУ 35481447) в ПАТ «ВіЕс Банк» (МФО 325213), слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого, та прийшов до висновку, що вказане майно може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване, зникле, знищене, втрачене, використане, перетворене, зіпсоване, передане або відчужене, а тому прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.

Так, відповідно до положень ст. 170 КПК України, арешт на майно юридичної особи може бути накладений лише у випадку, коли щодо даної юридичної особи здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна.

Арешт може бути накладений на гроші, цінні папери та інше майно яке перебуває у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Згідно ч. 1 ст. 96-3 КК України, підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру, в тому числі і конфіскації майна, є:

1) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 3683, частинах першій і другій статті 3684, статтях 369 і 3692 цього Кодексу;

2) незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов'язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 3683, частинах першій і другій статті 3684, статтях 369 і 3692 цього Кодексу;

3) вчинення її уповноваженою особою від імені юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 258 - 2585 цього Кодексу;

4) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, частинами другою - четвертою статті 1591, статтями 160, 260, 262, 436, 437, 438, 442, 444, 447 цього Кодексу.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів доданих до клопотання старшого слідчого, кримінальне провадження № 32016100060000018, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 лютого 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, яке не зазначено в ст. 96-3 КК України.

Таким чином, слідчий суддя, не встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, безпідставно його розглянув і задовольнив.

А тому, колегія суддів приходить до висновку, що під час розгляду клопотання старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві Іванова Д.В., про арешт грошових коштів та при винесенні ухвали про задоволення зазначеного клопотання слідчим суддею допущено неповноту судового розгляду та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві Іванова Д.В. про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться та можуть надійти на банківський рахунок № 26007000017543, який відкритий ТОВ «Сібуд» (код СДРПОУ 35481447) в ПАТ «ВіЕс Банк» (МФО 325213).

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Сібуд» - адвокат Василенка І.В. задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 липня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві Іванова Д.В., про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться та можуть надійти на банківський рахунок №26007000017543, який відкритий ТОВ «Сібуд» (код СДРПОУ 35481447) в ПАТ «ВіЕс Банк» (МФО 325213) та зупинено видаткові операції по зазначеним рахункам за винятком видаткових операцій, пов'язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та видатків, пов'язаних з виплатою заробітної плати; зобов'язано службових осіб вказаного банку зробити відмітку на постанові суду з даними про залишок грошових коштів на арештованому рахунку із зазначенням часу, дати та суми залишку грошових коштів на рахунку, та негайно надати відомості особі яка оголошує ухвалу про залишок грошових коштів на рахунку; зобов'язано службових осіб установи банку раз на 10 діб направляти до відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 24 А, виписку (довідку) із зазначенням на арештованому рахунку залишку грошових коштів та невідкладно направляти відомості щодо додаткового надходження грошових коштів на вищезазначений рахунок; право на накладення арешту на поточні рахунки надано старшому слідчому СУ ФР ДНІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві Іванову Денису Вікторовичу, а також іншим слідчим слідчої групи та оперативним співробітникам, визначених слідчим відповідним дорученням щодо проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст.ст. 40, 41 Кримінально процесуального кодексу України, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якоюв задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві Іванова Д.В., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 Безкоровайним Б.В. про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться та можуть надійти на банківський рахунок №26007000017543, який відкритий ТОВ «Сібуд» (код СДРПОУ 35481447) в ПАТ «ВіЕс Банк» (МФО 325213), - відмовити.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ________ _____

Масенко Д.Є. ГлинянийВ.П. Присяжнюк О.Б.