Ухвала суду № 59960014, 29.07.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

29 липня 2016 року м. Київ № 826/1259/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувшив письмовому провадженні адміністративну справу та заяву про роз'яснення судового рішення

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт-К"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві,

Головного управління ДФС у м. Києві

про скасування акту податкової перевірки та скасування ППР №0000222802

від 15 жовтня 2015 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Концепт-К" (надалі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві (надалі - Відповідач-1), Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - Відповідач-2), в якому просить суд: скасувати Акт № 156/1-26-50-28-02-32553288 від 21 вересня 2015 р. в повному обсязі та видані на його підставі документи, зокрема податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві (форма "В4") від 15 жовтня 2015 р. № 0000222802; скасувати Рішення ДФС у м. Києві від 24.12.2015 р. № 19538/10/26-15-10-06.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2016 року по справі № 826/1259/16, адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Концепт-К" задоволено частково, Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 15.10.2015 № 0000222802, а в решті позову - відмовити.

На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва 21.06.2016 року надійшла заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт-К" про роз'яснення Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2016 року.

В заяві Позивач просив роз'яснити мотивувальну частину Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2016 року, посилаючись на те, що у рішенні суду зазначено: «В свою чергу, ГУ ДФС у м. Києві, як суб'єкт владних повноважень, наділений правом для прийняття рішення про результати розгляду скарги. При цьому, невірність суджень посадових чи службових осіб органу податкової служби при застосуванні норм ПКУ України, зроблених ними на основі фактичних даних, на думку суду, не може бути достатньою підставою для висновку про порушення прав чи інтересів платника, який в цьому випадку не позбавлений права оскаржити в судовому порядку визначені йому податковою вимогою грошові зобов'язання.».

Позивач просить надати роз'яснення: Чи можна дане твердження суду розцінювати як таке, яке підтверджує, що Рішення ГУ ДФС м. Києва від 24.12.2015 р. № 19538/10/26-15-10-06 не створює та не тягне за собою жодних правових наслідків для Позивача, та не зобов'язує останнього до вчинення жодних дій, в тому числі до визнання та виконання Позивачем Акту та податкового повідомлення - рішення Відповідача-1; Чи є достатнім скасування податкового повідомлення-рішення Відповідача-1 для того, щоб не виконувати та не приймати до уваги Рішення ГУ ДФС м. Києва (Відповідача-2).

В судове засідання представник Відповідача 2 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд заяви, Судом прийнято рішення про розгляд справи в письмовому провадженні.

Вивчивши заяву про роз'яснення судового рішення та матеріали справи, Суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 - ч. 3 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у справі, державного виконавця, які звернулися із заявою про роз'яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.

Як вбачається з Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2016 року по справі № 826/1259/16, Судом відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо скасування Рішення ГУ ДФС у м. Києві від 24.12.2015 р. № 19538/10/26-15-10-06.

Згідно пп.14.1.7 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення-рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Відповідно до пункту 55.1 статті 55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Статтею 56 ПК України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно пункту 56.6 названої статті ПК України у разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

У відповідності до пунктів 56.8-56.9 статті 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Згідно з ч.1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування. їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч.2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Між тим, рішення ГУ ДФС у м. Києві за наслідками розгляду скарг платника податків не є актами індивідуальної дії, що можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки самі по собі не зумовлюють виникнення певних обов'язків у того суб'єктів, щодо якої воно прийняте, а тому не може бути предметом спору, оскільки не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії в розумінні ч.1 статті 17 КАС України.

З наведених процесуальних норм випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів КАС України має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Однак в даному випадку оскаржувані рішення не містило приписів вчинити обов'язкові дії Позивачу та не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень (актом індивідуальної дії) в розумінні статті 17 КАС України та відповідно не порушує права свободи та інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, рішення ГУ ДФС у м. Києві про результати розгляду скарг в доюрисдикційній процедурі оскарження рішень безпосередньо не покладають на особу суб'єктивного обов'язку та не являють собою остаточне волевиявлення суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах.

Аналогічна позиція викладена в Постановах Вищого адміністративного суду України: від 14 січня 2015 р. по справі К/9991/31580/12, від 09 березня 2016 р. по справі К/800/35237/15.

Суд звертає увагу на те, що ст. 170 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається за розсудом суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Виходячи з системного тлумачення положень статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.

Отже, при прийнятті Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2016 року по справі № 826/1259/16, Судом було відмовлено в задоволені позовних вимог щодо скасування Рішення ГУ ДФС у м. Києві від 24.12.2015 р. № 19538/10/26-15-10-06, а отже підстав для роз'яснення судового рішення не вбачається

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 71, 72, 170, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

Ухвалив:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Концепт-К" у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини шостої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук