Рішення № 59957354, 23.08.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3121/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Коротков В. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Короткова В.Д.

суддів Гончаренко В.М., Заїкіна А.П.

з участю секретаря Сідлецької Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 16 листопада 2015 року,

встановила:

В серпні 2015 року публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» (далі Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 26 серпня 2011 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір про відкриття карткового рахунку, надання і використання платіжної картки миттєвого випуску Visa Elektron Instant Issue.

05 грудня 2012 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір про відкриття відновлювальної лінії у формі овердрафту (далі Кредитний договір), згідно умов якого банк відкрив на картковий рахунок позичальника відновлювальну кредитну лінію з розміром ліміту овердрафту в сумі 33000,00 грн. на строк до 5 грудня 2013 року, зі сплатою 36% річних за користування кредитними ресурсами.

В забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_2 за Кредитним договором 05 грудня 2012 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки.

В звязку з порушенням умов повернення кредиту Банк просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором, відсотки, пеню на загальну суму 72043,26 грн.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 16 листопада 2015 року позов задоволений.

Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 26 січня 2016 року заява ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати заочне рішення та ухвалення нове рішення про відмову в позові.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі порушили забовязання по поверненню кредиту, тому стягнув з них солідарно заборгованість за кредитним договором, відсотки та пеню.

Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 26 серпня 2011 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір про відкриття карткового рахунку, надання і використання платіжної картки миттєвого випуску Visa Elektron Instant Issue.

05 грудня 2012 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір про відкриття відновлювальної лінії у формі овердрафту (далі Кредитний договір), згідно умов якого банк відкрив на картковий рахунок позичальника відновлювальну кредитну лінію з розміром ліміту овердрафту в сумі 33000,00 грн. на строк до 5 грудня 2013 року, зі сплатою 36% річних за користування кредитними ресурсами.

В забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_2 за Кредитним договором 05 грудня 2012 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки.

В звязку з порушенням умов повернення кредиту виникла заборгованість за кредитом, відсотками, пенею на загальну суму 72043,26 грн., що підтверджується відповідним розрахунком(а.с.21-22).

Стягнувши зазначену заборгованість з відповідачів в солідарному порядку, суд першої інстанції не звернув уваги на підстави припинення поруки, передбачені ч.4 ст.559 ЦК України, відповідно до якої порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного забов»язання не пред»явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного забов»язання не встановлений або встановлений моментом пред»явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред»явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

З договору поруки від 05 грудня 2012 року вбачається, що строк дії цього договору не встановлений(а.с.18-19). Строк погашення кредиту за кредитним договором встановлений 5 грудня 2013 року (а.с.11-17).

Позов пред»явлений Банком 20 серпня 2015 року, тобто після спливу передбаченого ч.4 ст.559 ЦК України шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного забов»язання 5 грудня 2013 року. Тому порука ОСОБА_3 є припиненою, і з цих підстав вона не може нести передбачену ч.1 ст.554 ЦК України солідарну відповідальність з ОСОБА_2 за порушення умов кредитного договору. Тому з цих підстав в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 необхідно відмовити.

Аналогічна позиція міститься в правових висновках Верховного Суду України (постанови Верховного Суду України від 21 травня 2012 р. у справі № 6-48цс11, від 21 травня 2012 р. у справі № 6-68цс11, від 23 травня 2012 р. у справі № 6-33цс12, від 29 січня 2014 р. у справі № 6-155цс13).

Колегія суддів вважає, що умови п.5.1 Договору поруки про встановлення трирічного строку припинення поруки (від дня настання строку виконання основного зобовязання), суперечать ч.4 ст.559 ЦК України, яка встановлює шестимісячний строк. А збільшення цього строку за домовленістю сторін законом не передбачена.

Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з позичальника ОСОБА_2 заборгованості на загальну суму 72043,26 грн. підлягає залишенню без змін, оскільки ОСОБА_2 не виконує обовязків, передбачених ч.1 ст.1054 ЦК України, по поверненню кредиту та відсотків, тому з нього підлягає стягненню ця заборгованість та пеня.

Колегія суддів відхиляє довід апеляційної скарги про невідповідність номеру карткового рахунку, зазначеного в договорі про відкриття карткового рахунку -«…0001»(а.с.7), номеру, який зазначений в позові та в розрахунку - «…0000»(а.с.1,21), оскільки, це технічна помилка, яку допустив Банк при складанні позову та розрахунку. Ця помилка визнана Банком в запереченні на апеляційну скаргу, однак вона не впливає на правильність рішення в частині задоволення позову в відношенні ОСОБА_2

Не заслуговує на увагу довід апеляційної скарги про несправедливі умови п.6.1 Кредитного договору в частині встановлення пені в розмірі 60% річних від простроченої суми. Укладаючи кредитний договір і добровільно беручі на себе цивільно-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати договірної санкції (пені), відповідач погодився на такі умови, не оскаржив їх в судовому порядку.

Відсутні підстави для зменшення розміру пені на підставі ч.3 ст.551 ЦК України, оскільки розмір пені(22173,36грн.) не перевищує розмір заборгованості за кредитом та відсотками(49869,90грн.).

Є безпідставним посилання апелянта на те, що судом не застосована ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», якою встановлений граничний розмір пені на рівні подвійної облікової ставки НБУ. З преамбули цього закону вбачається, що його дія не поширюється на фізичних осіб.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що кредитний договір укладений з порушенням ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів». Так, кредитний договір укладений на підставі заяви ОСОБА_2, в який він зазначив умови отримання кредиту: розмір кредиту, строк, відсоткову ставку. З цієї заяви вбачається, що ОСОБА_2 раніше отримував кредит в тому ж Банку, який повернув, що свідчить про його обізнаність в питаннях кредитування(а.с.23-27). Крім того, в тексті кредитного договору визначені умови отримання кредиту, його сума, строк, а також умови повернення кредиту та сплати процентів, тобто всі істотні умови кредитного договору, які передбачені ч.1 ст.1054 ЦК України. До кредитного договору наданий графік зниження розміру кредитного ліміту.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду відносно стягнення заборгованості з ОСОБА_2, судове рішення в цій частині ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування в цій частині відсутні.

Приймаючи до уваги те, що висновки суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором та судового збору не відповідають обставинам справи, судом не правильно застосовані норми матеріального права, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову в позові до ОСОБА_3

Понесені ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі в сумі 792 гривні 47 копійок (а.с.119) підлягають стягненню на її користь з Банка на підставі ч.1 ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.3, 4, 314 ч.2 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 16 листопада 2015 року задовольнити частково.

Заочне рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 16 листопада 2015 року скасувати в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» заборгованості за кредитним договором в сумі 72043 гривень 26 копійок та в частині стягнення з ОСОБА_3 судового збору в сумі 720 гривень 43 копійок та в цій частині ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 72043 гривень 26 копійок - відмовити.

В решті заочне рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 16 листопада 2015 року залишити без змін.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 792 гривні 47 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області В.Д.Коротков

ОСОБА_4

ОСОБА_5