Ухвала суду № 59956816, 17.08.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №587/48/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1417/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Сибільової Л. О.,

суддів - Криворотенка В. І. , Лузан Л. В.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк»

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 26 травня 2016 року

у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення боргу,

в с т а н о в и л а:

16 грудня 2015 року ПАТ «Акцент-Банк» звернулось до суду з зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що згідно укладеного договору № б/н від 26 червня 2008 року ОСОБА_3 26 червня 2008 року отримала кредит у банку у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. п. 3.2, 3.3 Умов та правил надання банківських послуг, згідно яких клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.3 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до умов укладеного договору, він складається з заяви позичальника, Умов надання банківських послуг та Правил користування кредитною карткою.

Посилаючись на положення ст. ст. 526, 527, 530, 1054, 1050 ЦК України, позивач зазначав, що банк свої зобовязання за договором виконав в повному обсязі - надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, а відповідач, всупереч вказаним нормам матеріального права та умовам договору, Умовам та правилам надання банківських послуг, не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами, відповідно до умов договору, зобовязання за вказаним договором не виконав, що відображено у розрахунку заборгованості за договором.

Позивач зазначав, що у зв'язку з порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 02 листопада 2015 року має заборгованість 29505,73 гр., яка складається з наступного:

- 3000 гр. - заборгованість за кредитом;

- 15524,50 гр. - заборгованість за процентами за користування кредитом;

- 9100 гр. - заборгованість за пенею та комісією,

а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500,00 гр. - штраф (фіксована частина).

- 1381,23 гр. - штраф (процентна складова).

Просив стягнути з відповідача зазначену заборгованість у розмірі 29505,73 гр. за кредитним договором №б/н від 26 червня 2008 року і судові витрати у розмірі 1218 гр.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 26 травня 2016 року відмовлено в задоволенні позову ПАТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення боргу.

В апеляційній скарзі ПАТ «Акцент Банк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинами справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вказує, зокрема, на безпідставність висновку суду про пропуск банком позовної давності та відмову у задоволенні позову в межах строку позовної давності в частині стягнення заборгованості по процентах за період з 02 листопада 2012 року по 02 листопада 2015 року та пені за період з 02 листопада 2014 року по 02 листопада 2015 року, посилаючись на положення ст. 261 ЦК України, згідно якої початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Посилаючись на правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду України від 19 листопада 2014 року у справі № 6-160цс14, яка в силу ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України, зазначає, що перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення, і позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу, а несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

З посиланням на ч. І ст.599 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, вважає, що позивач має право на стягнення заборгованості по процентах за період з 02 листопада 2012 року по 02 листопада 2015 року в розмірі 6808,46 гр. (15524,50 гр. (заборгованість по процентах станом на 02 листопада 2015 року) - 8716,04 гр. (заборгованість по процентах станом на 02 листопада 2012 року).

Посилається також на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України у справі № 6-249цс15 від 02 грудня 2015 року, та на ч. 3 ст. 549 ЦК України, згідно якої пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення і до тих пір, поки зобов'язання не буде виконане, та вважає, що позивач має право на стягнення заборгованості по пені за період з 02 листопада 2014 року по 02 листопада 2015 року в сумі 1260,00 гр. (9100,00 гр. (заборгованість з пені станом на 02 листопада 2015 року) - 7840,00 гр. (заборгованість з пені станом на 02 листопада 2014 року).

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, який заперечує проти скарги та вважає рішення суду вірним, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з пропуску банком-позивачем позовної давності для звернення до суду з позовом за захистом своїх порушених прав.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 26 червня 2008 року між ПАТ «Акцент Банк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір б/н, згідно якого банк надав відповідачеві кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою 24 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

При укладенні договору відповідач заповнила анкету-заяву, в якій своїм підписом підтвердила, що вона згодна з Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення у письмовому вигляді, своїм підписом вона підтверджує факт отримання нею інформації про умови кредитування у банку, а також місцезнаходження, згодна з тим, що ця заява разом із Памяткою клієнта і Правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить між нею і банком договір про надання банківських послуг (а.с.10).

Згідно Умов і правил надання банківських:

договір про надання банківських послуг - форма договору, яка укладається між банком та держателем платіжної картки. Договір складається з заяви; Памятки клієнта; Умов та правил надання банківських послуг; тарифів;

мінімальний обовязковий платіж - розмір боргових зобовязань держателя, які щомісячно підлягають сплаті держателем на протязі строку дії картки. Даний платіж розраховується як сума овердрафту і суми щомісячного платежу, який складається з нарахованих до виплати процентів і частини заборгованості по кредиту. В залежності від виду платіжної картки, розмір та порядок розрахунків щомісячного платежу вказаний в заяві і в памятці клієнта і виражається в процентному відношенні до здійснених операцій з використанням платіжних карт;

прострочений кредит - кредитні кошти, які були надані держателю платіжної картки і не були повернуті банку в строк, передбачений договором;

тарифи - розмір винагороди за послуги банку є невідємною частиною договору. Перелік може змінюватися і доповнюватися про що держатель картки повідомляється у відповідності з умовами і правилами.

3.1 Для надання послуг банк відкриває клієнту картки картрахунки, видає клієнту картки, їх вид та строк дії визначений в заяві та в памятці клієнта, підписом якого клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата відкриття рахунку, вказана в розділі «Відмітка банку» заяви.

*Памятка клієнта оформляється і є невідємною частиною договору тільки у випадках оформлення і видачі платіжної картки за кредитною схемою.

3.3. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Права банку:

5.3. Здійснювати зміни тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту) зобовязаний не пізніше за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема, у виписці по картрахунку згідно п. 4.9 цього договору. Якщо на протязі 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку за власним рішенням банку і без попереднього повідомлення клієнта.

8.6. При порушенні клієнтом строків платежу по будь-якому із грошових зобовязань передбаченого умовами договору не більше ніж на 120 днів, Клієнт зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 500 гр. + 5% від суми позову.

9.12. Договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку ні одна із сторін не поінформує іншу сторону про закінчення дії договору він автоматично пролонгується на той самий строк.

Згідно Правил користування платіжною карткою:

3.1.1. Строк дії картки вказаний на лицьовій стороні картки (місяць та рік). Картка дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця.

3.1.3 По закінченню строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії) якщо раніше, до початку місяця закінчення строку дії) не надійшла письмова заява держателя про закриття карткового рахунку а також при умові наявності грошових коштів на картрахунку для оплати послуг по виконанню розрахункових операцій по картрахунку (в передостанній день місяця закінчення строку дії) і при дотриманні інших умов продовження передбачених договором.

3.1.5 Замовлені клієнтом картки, в тому числі продовжені з новим строком дії, але не отримані, зберігаються в банку для видачі клієнту:

цільові (зарплатні, пенсійні, соціальні ) 3 місяці;

корпоративні, особисті платіжні по дебетній, кредитній і дебетно-кредитній схемам 6 місяців.

Картковий рахунок:

5.3 Строки і порядок погашення по кредиту (кредитний ліміт, кредитна лінія) по платіжних картках з мінімальним обовязковим платежем наведений в Памятці клієнта, яка є невідємною частиною договору. Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену тарифами, і частину заборгованості по кредиту.

5.4. Строк і погашення за кредитом (кредитний ліміт, кредитна лінія) по платіжних картках без встановлення мінімального обовязкового платежу, здійснюється в наступному порядку:

Строк погашення процентів по кредиту щомісячно за попередній місяць;

Строк погашення кредиту в повному обсязі, не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці (у полі MONTH).

5.5. За користування кредитом банк нараховує проценти в розмірі, встановленому тарифами банку із розрахунку 360 календарних днів на рік.

Згідно свідоцтва про зміну імені серія І-БП №005153 ОСОБА_3 19 березня 2015 року зміни прізвище на Дарієнко (а.с.35).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача вбачається, що внаслідок неналежного виконання нею зобовязань за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування грошовими коштами та інших платежів, станом на 02 листопада 2015 року відповідач має заборгованість у розмірі 29505,73 гр., з яких: 3000 грн. заборгованість за кредитом; 15524,50 грн. заборгованість за процентами за користування кредитними коштами, 9100 грн. заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. і 1381,23 грн. штрафи (фіксована частина і процентна складова) (а. с. 6-9).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір, що випливає з виконання умов кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, який має борг перед банком.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Відповідно до ст. 526, ч.1 ст. 530 ЦПК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК Україні, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610, ч. 2 ст. 615, ст. 629 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Ч.1 ст. 638 ЦК України передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Ст. 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046, ч.1 ст. 1048 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором або законом.

Ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно статті 1048 цього Кодексу.

Рішення суду в частині висновку про наявність у відповідача заборгованості перед банком у звязку з порушенням нею зобовязань за кредитним договором не оскаржується.

Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. ст. 256, 257, 258 (п. 1 ч. 2) ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Статтею 266 ЦК України визначено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

В лютому 2016 року представник відповідача подав до суду першої інстанції заперечення проти позову, в якому послався на пропуск банком позовної давності, який сплинув у 2014 році, посилаючись на те, що сторони уклали кредитний договір 26 червня 2008 року, і термін дії платіжної картки, отриманої відповідачем в банку, не перевищував три роки.

Банк не спростував доводів відповідача про те, що строк дії картки закінчився у 2011 році, не надав доказів протилежному, зокрема, тому, що договір, укладений між сторонами, не закінчився і діє. При цьому рішення суду в частині висновку про пропуск банком позовної давності за вимогами про стягнення тіла кредиту банк не оскаржує.

З огляду на зазначене, доводи банку про те, що він не пропустив позовну давність за вимогами про нарахування процентів три роки та пені один рік, є безпідставними.

Сплив позовної давності для звернення за стягненням тіла кредиту не дає банку права на стягнення процентів, які нараховуються на це тіло кредиту та пені за невиконання вказаних грошових зобовязань.

З огляду на зазначене є безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно відмовив у стягненні суми нарахованих процентів на тіло кредиту, щодо якого для банку спливла позовна давність і пені за невиконання зобовязань в частині, що стосуються тіла кредиту та процентів, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суд, вірно встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, правильно застосував правові норми та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, для скасування чи зміни якого підстави відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» відхилити.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 26 травня 2016 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: