Рішення № 5995681, 14.04.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"14" квітня 2009 р. Справа № 4/005-09

Суддя Щоткін О.В., розглянувши справу

За позовом Бориспільської міської ради Київської області

до СПД ОСОБА_1, м. Бориспіль

про знесення самовільно встановленої камяної огорожі

за участю представників:

від позивача: Федорова І.М. предст., дов. № 241-59 від 02.04.2007р.

від відповідача: не зявився;

оголошувалась перерва

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Бориспільської міської ради (позивач) до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (відповідач) про знесення самовільно встановленої камяної огорожі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.12.2008р. порушено провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в березні 2008 року, із листа начальника управління містобудування та архітектури, міській раді стало відоме про те, що відповідачка по даній справі ОСОБА_1, без відповідного дозволу, самочинно встановила камяну огорожу по АДРЕСА_1 При цьому встановлена огорожа знаходиться поза межами території торгового комплексу «Філін»власником якого є остання, чим порушила вимоги ст.. 31 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” та ст..29 Закону України „Про планування та будову території”.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов від 24.02.2009р.

09.04.2009р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 16.04.2009р. Після оголошеної перерви відповідач в судове засідання не зявився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2008 року в.о. Начальника відділу благоустрою та реклами управління містобудування та архітектури Ковальовим С.П. було проведено перевірку законності вищезазначеного будівництва ОСОБА_1

По результатам перевірки в цей же день було складено протокол № 12 про порушення ЗУ „Про благоустрій населених пунктів».

Постановою № 4 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бориспільської міської ради від 17.09.2008 року, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено на неї стягнення у вигляді штрафу в сумі 119( сто девятнадцять) гривень згідно ст.152КУпАП.

При цьому відповідачу був направлений припис про необхідність перенесення самовільно встановленої огорожі по вул. Польові, 66, оскільки вона знаходиться на землях міської ради, передбачених для розширення вулиці Польової. Однак на даний час відповідачкою припис не виконаний, що порушує законні права та інтереси позивача.

На думку позивача, ОСОБА_1 встановила огорожу на території земель міської ради без відповідного дозволу і відповідної документації, на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, що підтверджується викопіровкою з плану міста, тим самим порушила вимоги ч. 2 ст. 31 Закону України „Про місцеве самоврядування в України” та ст..29 Закону України „Про планування та забудову території”, тому вищевказана огорожа підлягає знесенню.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.01.2009р. у звязку із неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладався на 12.02.2009р.

12.02.2009р. відповідач в судове засідання не зявився, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, не виконав вимоги суду викладені в ухвалі від 26.12.2008р., проте надіслав клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи.

24.02.2009 від відповідача надійшло заперечення на позовну заяву Бориспільської міської ради щодо знесення самовільно встановленої огорожі, згідно якої ОСОБА_1 не погоджується з позовом та зазначає, що особисто не встановлювала вищевказану огорожу, ні як фізична особа, ні як приватний підприємець.

Вказана огорожа була встановлена у жовтні 2006 року господарським шляхом найманими працівниками та знаходиться за межами земельної ділянки, яку вона орендує і яка знаходиться у неї у власності.

Також в запереченні зазначено, що відповідач зверталася до позивача з листом-пропозицією щодо прийняття огорожі на баланс управління комунального господарства та запропонувала за власний рахунок встановити дитячий майданчик, який буде захищати від дороги вказана огорожа.

Вищевказаний лист був розглянутий 10.02.2009р. органом Бориспільської міської ради постійною депутатською комісією із земельних питань та прийнято рішення прийняти вищевказану огорожу у власність Бориспільської міської ради; передати її на баланс виробничого управління комунального господарства та зобовязати ОСОБА_1, як приватного підприємця, облаштувати вказаний майданчик для дитячого дозвілля.

09.04.2009 сторони в судовому засіданні просили суд перенести розгляд справи, у звязку з можливістю укладення мирової угоди.

Після оголошеної перерви 16.04.2009р. відповідач в судове засідання не зявився, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений.

Позивач пояснив, що міська рада, як орган місцевого самоврядування, рішень, що стосувалися б умов мирової угоди не приймала, у звязку з чим самої мирової угоди між нею та відповідачем укладено не було.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи та досліджені в судових засіданнях докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного:

Відповідно до статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших обємів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень, шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються в судовому порядку.

Згідно ст. 29 Закону України „Про планування та забудову території” здійснення будівельних робіт на обєктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Згідно ст.ст. 16, 18 Закону України „Про автомобільні дороги” вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю. Межі вулиці за її шириною визначаються "червоними лініями". Розташування будь-яких об'єктів, будівель, споруд або їх частин у межах "червоних ліній" вулиці не допускається.

У ст. 32 ГПК України зазначається, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не надано доказів, на які він спирається в своїх запереченнях, а саме: не надано підтвердження будівництва огорожі іншою особою; доказів про захист огорожею пішоходів від проїжджої частини; звернення до Бориспільської міської ради з листом-пропозицією (відсутня відмітка про отримання листа останньої); рішення органу місцевого самоврядування про прийняття огорожі у власність Бориспільської міської ради.

Відповідачем надано витяг з протоколу комісії з питань індивідуального будівництва та землекористування Бориспільської міської ради, відповідно до якого комісія ухвалила передати камяну огорожу на баланс Комунального підприємства „ВУКГ”; підприємцю ОСОБА_1 провести благоустрій земельної ділянки; встановити підприємцю на вказаній земельній ділянці дитячий ігровий майданчик.

Суд вважає, що даний доказ немає значення для справи, оскільки відповідно до ч.1 ст. 47 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні” постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання.

Згідно ст..10, 26 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні”, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та вирішують надані їм законом питання виключно на пленарних засіданнях відповідної ради.

Відповідного рішення, з питань погоджених комісією, позивачем не приймалось.

Таким чином, суд дійшов висновку, що камяна огорожа по АДРЕСА_1 підлягає знесенню ОСОБА_1 за власний рахунок.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ч. 5 статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 19, 41, 42, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 78, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобовязати приватного підприємця ОСОБА_1 за власний рахунок знести самовільно встановлену камяну огорожу по вул.. Польова, 66-а у м. Борисполі.

3. Стягнути із ОСОБА_1 (08300, АДРЕСА_2, Код НОМЕР_1), на користь Бориспільської міської ради Київської області (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул.. Київський шлях, 72, код ЄДРПОУ 04054903) 85 (вісімдесят п'ять) гривень 00 копійок державного мита та 118(сто вісімнадцять) гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щоткін О.В.