Ухвала суду № 59937459, 23.08.2016, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа №544/556/16-к

пров. № 1-кп/544/68/2016

У х в а л а

23 серпня 2016 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого - судді Сайко О.О.,

за участі секретаря Тютюнник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за №12016170000000060 від 06.02.2016, відносно ОСОБА_1, який органами досудового розслідування обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі КК України),

із участю сторін кримінального провадження: із боку обвинувачення прокурора Погребського С.В., із боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_1, захисника обвинуваченого ОСОБА_2,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Пирятинського районного суду Полтавської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, який обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого заявив клопотання про визнання недопустимим доказом висновку щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 від 06.02.2016. Вважає, що даний висновок не відповідає вимогам чинного законодавства щодо порядку його складання та порядку самого медичного огляду. В порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, медичного огляду водія ОСОБА_1 не було, його ніхто не оглядав, а все відбулося шляхом проходження процедури продування алкотестера. Сам висновок складався не на підставі медичного огляду обвинуваченого, а на підставі результатів показань цього алкотестера. Навіть результати показників алкотестера мають виправлення. Сам стан алкогольного сп'яніння був визначений саме на підставі цих показників, покази якого є недійсними. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду повідомляються оглянутій особі, про що робиться запис у висновку. ОСОБА_1 зміст висновку не повідомлявся, про що свідчить відсутність його підпису у висновку. П.22 указаної вище Інструкції передбачено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання захисника посилаючись на дотримання процесуальних норм та вимог законодавства при отриманні в ході досудового розслідування висновку щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_3, допитаний у судовому засіданні як свідок пояснив, що він працює лікарем наркологом Пирятинської ЦРЛ. 06.02.2016 він проводив медичний огляд учасників ДТП, що сталоася на автодорозі Київ-Харків, у тому числі ним був оглянутий і обвинувачений ОСОБА_1, про що він склав акт медичного огляду, у якому були зафіксовані зовнішній вигляд, поведінка обстежуваного. В ході огляду був також застосований алкостер, який після продуття показав результати 0,52 % проміле в крові, обвинувачений через 20 хв повторно продув алкостер, показники якого були зафіксовані на рівні 0.51% проміле, та у нього було взято кров для лабораторного обстеження. На підставі медичного огляду обвинуваченого був складений акт (а.п.200) та винесений висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 Зазначив, що показники алкотестера зафіксовані в акті медичного огляду та зберігаються у пам'яті указаного технічного приладу.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що в день дорожньо- транспортної пригоди був черговим лікарем та здійснював медичний огляд учасників ДТП у приймальному відділенні Пирятинської ЦРЛ. Обвинуваченого був у пригніченому стані, але спокійний. В цей день його також оглядав лікар нарколог.

Свідок ОСОБА_5 дала пояснення про те, що вона була на чергуванні 06.02.2016 та безпосередньо в присутності лікаря нарколога проводила обстеження ОСОБА_1 на стан сп'яніння за допомогою алкотестера та відбирала кров для проведення лабораторних досліджень. Акт та висновок медичного огляду на стан сп'яніння писав лікар нарколог ОСОБА_3. Показники алкостера вона продемонструвала ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що працює молодшою медсестрою Пирятинської ЦРЛ. Підтвердила проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 у присутності лікаря нарколога ОСОБА_3.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши письмові докази та пояснення свідків приходить до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_2 про визнання докау недопустимим не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 86 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

На думку суду, заявлений в клопотанні доказ, що його просить визнати недопустимим захисник обвинуваченого, може бути визнаний недопустимими під час ухвалення судом остаточного рішення суду шляхом дослідження цього доказу у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами. Очевидної недопустимості указаного доказу на цій стадії судового провадження, зокрема порушення встановленого процесуальним законом порядку отримання указаного доказу або отримання його внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, суд не вбачає й вважає передчасним вирішувати питання про його недопустимість.

За таких обставин у суду, на даній стадії судового розгляду, відсутні дані щодо очевидності недопустимості доказу, на який вказує захисник, у зв'язку з чим його клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 89, 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 про визнання недопустимим доказом висновку щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 від 06.02.2016 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення не неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Головуючий: