Ухвала суду № 59936654, 22.08.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/4995/14-ц Головуючий у І інстанції Потабенко Л.В.Провадження № 22-ц/780/14/16 Доповідач у 2 інстанції Сержанюк А. С.Категорія 26 22.08.2016

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

22 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого - судді Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Мережко М.В., Сліпченка О.І., із участю секретаря Петленко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 березня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 18 березня 2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» задоволено. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Правекс-Банк» за кредитним договором №2901-024/11Ф від 14 липня 2006 року у розмірі 5 119 573,96 грн., в тому числі: кредит - 3 698 023,27 грн.; проценти - 188 271,13 грн. із них нараховані проценти - 105 888,74 грн. та реструктуризовані проценти - 82 382,39 грн.; пеня за несвоєчасну сплату кредиту - 1 171 656,90 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту - 61 622,66 грн., звернуто стягнення на нерухоме майно, належне на праві власності ОСОБА_2, а саме: земельну ділянку, площею 0,55 га, цільове призначення - для ведення садівництва, кадастровий номер НОМЕР_1 та НОМЕР_2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1., та передана в іпотеку Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «Правекс-Банк» згідно договору іпотеки №5-064/05Ф від 01 листопаду 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за №5588, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження"; початкову ціну реалізації предмета іпотеки визначити у порядку, встановленому ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 654 грн.

На обгрунтування ухваленого рішення суд першої інстанції зазначив обставини невиконання боржником своїх зобов'язань за правочином та законом.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимоги.

Посилалась, при цьому, на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 14 липня 2006 року між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком «Правекс Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Правекс Банк» укладено договір про відкриття кредитної лінії №5-093/06Ф, за умовами якого банк відкрив позичальнику кредитну лінію в іноземній валюті для споживчих цілей у розмірі 490 000 доларів США, строком з 14 липня 2009 року по 14 липня 2009 року з виплатою 16 відсотків річних ( а.с. 30-37 ).

18 травня 2007 року, 31 серпня 2009 року, 25 березня, 19 грудня 2011 року, 29 травня 2012 року до зазначеного правочину вносились зміни та доповнення ( а.с. 39-40, 41-45, 47-48, 49-50, 51-53, 55-57 ).

У відповідності до правочинів від 19 грудня 2011 року та від 29 травня 2012 року, зокрема, номер кредитного договору змінений на №2901-024/11Ф та надано кредит на споживчі цілі в національній валюті у розмірі 3 711 828,78 грн., строком з 14 липня 2006 року до 10 жовтня 2012 року ( там же ).

ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання в строк до 10 жовтня 2012 року згідно умов кредитного договору повернути кредит та відсотки за користування кредитом ( там же ).

З метою забезпечення зобов'язань між тими ж сторонами, 01 листопада 2005 року укладено іпотечний договір, до якого 19 липня 2006 року, 18 травня 2007 року, 31 серпня 2009 року, 08 жовтня 2010 року, 01 квітня , 19 грудня 2011 року, 29 травня 2012 року вносились зміни та доповнення ( а.с. 71-80, 81-82, 83-84, 85-86, 87-88, 89-92, 93-96 ).

Відповідно до умов іпотечного договору, зокрема, із внесеними змінами та доповненнями від 19 грудня 2011 року, предметом іпотеки за кредитним договором №2901-024/11Ф є земельна ділянка, загальною площею 0,55 га, цільове призначення - для ведення садівництва, кадастровий номер НОМЕР_1 та НОМЕР_2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ( там же ).

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Правекс Банк» свої зобов'язання за кредитним договором, із внесеними змінами та доповненнями, виконало належним чином і в повному обсязі.

При цьому, ОСОБА_2, не здійснює погашення кредиту та не сплачує нараховані відсотки, у зв'язку із чим заборгованість за правочином станом на 03 жовтня 2014 року складає 5 119 573,96 грн., в тому числі: кредит - 3 698 023,27 грн.; проценти - 188 271,13 грн. із них нараховані проценти - 105 888,74 грн. та реструктуризовані проценти - 82 382,39 грн.; пеня за несвоєчасну сплату кредиту - 1 171 656,90 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту - 61 622,66 грн. ( а.с. 7 ).

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і визначив відповідно до них правовідносини та обгрунтовано прийшов до переконання про необхідність задоволення позовних вимог на підставі ст.ст. 3, 33, 35 Закону України «Про Іпотеку», ст.ст. 589, 590, 591 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58-60, 88, 212-215 ЦПК України, ухвалив законне і обґрунтоване рішення по справі.

А тому, доводи ОСОБА_2 про незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, зокрема, ст. 9 Закону України "Про бухгалтериський облік та звітність", ст.ст. 258, 267 ЦК України, ст.ст. 2, 8, 58-59, 60, 61, 201, 203, 212-214, ЦПК України, на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у суді другої інстанції, оскільки вони повністю спростовуються належними та допустимими доказами по справі.

Інші доводи, викладені в апеляції, зокрема, про те, що місцевий суд не визначив коло доказів по справі, не роз'яснив, якій із сторін слід довести певні обставини, не зупинив провадження у справі за клопотанням відповідача, ОСОБА_2 погасила заборгованість за договором №2901-024/11Ф, сума заборгованості є спірною, не підтверджується первинними бухгалтериськими документами, рішення ухвалено без участі відповідача, який позбавлений був права заявити вимоги про сплив позовної давності, на переконання апеляційного суду, не спростовують висновок місцевого суду про обгрунтованість заявлених вимог та не є підставою для задоволення апеляційних вимог.

При цьому, за висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 30 червня 2015 року, проведеного у цивільній справі №761/4669/14-ц, згідно якого заборгованість за кредитним договором №2901-024/11Ф визначена Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Правекс Банк» станом на 09 грудня 2014 року підтверджується в сумі 5 234 109, 37 грн. ( а.с. 25 т. 2 ).

До аналогічного висновку, з цього приводу, прийшов і Шевченківський районний суд м. Києва, ухвалюючи 09 червня 2016 року рішення про стягнення, в т.ч. із зазначеного відповідача, кредитної заборгованості за правочином, станом на 09 грудня 2014 року ( а.с. 3-9 т. 2 ).

Відтак, твердження ОСОБА_2 про те, що із наданих позивачем документів неможливо встановити наявність заборгованості, на переконання апеляційного суду, спростовуються названими доказами по справі, які суд відносить до числа належних та допустимих у відповідності до положень ст.ст. 58-59 ЦПК України.

Також, доводи апелянта, про те, що судом першої інстанції винесено рішення без участі відповідача, що призвело до порушення права щодо подання заяви про застосування позовної давності не заслуговують на увагу, так як суд апеляційної інстанції при розгляді справи здійснює перевірку і оцінку фактичних обставин справи та їх юридичну кваліфікацію в межах доводів апеляційної скарги, які вже були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Зазначений висновок суду, на переконання апеляційного суду, повністю узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, викладеною у справі №6-780цс15, де, серед іншого, зазначено наступне.

За змістом частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до частини першої статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції при розгляді справи здійснює перевірку і оцінку фактичних обставин справи та їх юридичну кваліфікацію в межах доводів апеляційної скарги, які вже були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Нові матеріально-правові вимоги, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, не приймаються та не розглядаються судом апеляційної інстанції.

Той факт, що сторона не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції у випадках, передбачених законом може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, а не для вирішення апеляційним судом її заяви про застосування позовної давності.

Оскільки стаття 267 ЦК України є нормою матеріального права суд апеляційної інстанції не вправі розглядати заяву про застосування строків позовної давності.

Окрім цього, ОСОБА_2 належним чином була повідомлена про день та час слухання справи, відповідно, мала можливість реалізувати всі свої процесуальні права особисто або через уповноважених представників - ОСОБА_6, ОСОБА_5, в т.ч. і подати заяву про сплив позовної давності ( а.с. 127, 156, 157 т. 1 ).

Тим паче, цивільна справа тривалий час знаходилась у провадженні місцевого суду ( з 09 жовтня 2014 року ) і відповідач 27 листопада 2014 року оскаржувала ухвалу про відкриття провадження у справі ( а.с. 124-126, 150-151 т. 1 )

А тому, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, відповідно, рішення, ухвалене із додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України.

Окрім цього, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 березня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: М.В Мережко

О.І. Сліпченко