Ухвала суду № 59932976, 25.08.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1871/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Ковальова О. Б.

Доповідач Авраменко Т. М.

УХВАЛА

25.08.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді Авраменко Т.М.,

суддів: Суржика М.М., Суровицької Л.В.,

секретар Гусак А.О.

за участю представника боржника

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 червня 2016 року за скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції в Кіровоградській області Бондар Ю.В., скасування постанов від 16 березня 2016 року.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2016 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції в Кіровоградській області Бондар Ю.В., скасування постанов від 16 березня 2016 року.

Зазначала, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 березня 2009 року з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Мегабанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 18144,73 доларів США та видано виконавчий лист. Державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження виявилось, що старшим державним виконавцем Бондар Ю.В. винесено дві постанови: про арешт майна боржника ОСОБА_3 та оголошення заборони його відчуження, та про оголошення в розшук автотранспортних засобів. Зазначені постанови він не отримував, оскільки вони надіслані не на його адресу.

Постановою від 16 березня 2016 року накладено арешт на автомобіль FADA FD50QT14, державний номер НОМЕР_1 та автомобіль MITSUBISHI Lanser 201, державний номер НОМЕР_2. На виконання судового рішення ним було сплачено 18500 грн. Автомобіль MITSUBISHI Lanser 201 перебуває під заставою банку, договір застави від 03 березня 2007 року знаходиться в матеріалах виконавчого провадження. Отже підстав для накладення арешту на все рухоме майно у державного виконавця не було.

Постановою державного виконавця від 16 березня 2016 року оголошено в розшук транспортні засоби: автомобілі FADA FD50QT14, державний номер НОМЕР_1 та MITSUBISHI Lanser 201, державний номер НОМЕР_2. Підстав для оголошення в розшук зазначених транспортних засобів у державного виконавця не було, з питання складення акту опису майна та передачі майна йому на відповідальне зберігання державний виконавець до нього не зверталась.

Просила поновити строк звернення зі скаргою до суду, визнати дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції в Кіровоградській області Бондар Ю.В. неправомірними, визнати неправомірними та скасувати постанови від 16 березня 2016 року про арешт майна боржника ОСОБА_3 та оголошення заборони його відчуження, та про оголошення в розшук автотранспортних засобів, стягнути з державного виконавця судові витрати по справі.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 червня 2016 року поновлено ОСОБА_3 строк звернення зі скаргою до суду, в задоволенні скарги відмовлено, оскільки виконавчі дії проводяться відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та права боржника не порушують.

В апеляційній скарзі представник боржника просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу про задоволення скарги в повному обсязі. Зазначає, що суд не взяв до уваги, що боржник щомісячно погашає борг, а тому підстави для накладення арешту на майно та оголошення розшуку автомобілів у державного виконавця відсутні.

В засіданні апеляційного суду представник боржника підтримала доводи апеляційної скарги. Державний виконавець та стягувач повідомлені про час та місце розгляду справи під розписку ( а.с.106,112-113), в засідання апеляційного суду не прибули.

Стягувач подав письмове заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить залишити ухвалу суду без змін, оскільки боржник протягом тривалого часу не виконав рішення суду, та розглянути справу за його відсутності (а.с.114-116 ).

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи (ч.2 ст.305 ЦПК України)

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до п.9 ч.3 ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов'язковість судових рішень. Судові рішення, що набрали законної сили , обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (стаття 14 ЦПК України).

Боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб (ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження») .

Згідно з ч.2 ст.387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи .

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчиненні відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч.3 ст.387 ЦПК України).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 березня 2009 року з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Мегабанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором від 03 березня 2007 року у сумі 18 144 дол. США 73 центи (а.с.9-10).

На виконання цього рішення видано виконавчий лист, 03 грудня 2009 року державний виконавець відкрив виконавче провадження (а.с.36).

Автомобіль MITSUBISHI Lanser 201, державний номер НОМЕР_2, відповідно до договору застави забезпечує виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором від 03 березня 2007 року, його відчуження заборонено, а вартість становить 118 535 грн. (а.с.11-14).

Суд встановив, що станом на 13 травня 2016 року заборгованість боржника перед банком складає 16 082,93 дол. США, тобто на виконання рішення суду боржником з часу відкриття виконавчого провадження через депозитний рахунок виконавчої служби сплачено всього 1588,20 дол.США (а.с.62-64).

Згідно з ч.1 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Оскільки рішення суду не виконується з 2009 року, то суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що державний виконавець в межах наданих йому повноважень правомірно вжив заходи для забезпечення реального виконання рішення суду шляхом накладення арешту на майно та розшук автомобілів відповідача, які відсутні за місцем його проживання і один з яких є заставним майном.

Доводи апеляційної скарги такого висновку суду не спростовують, а посилання боржника про порушення його прав державним виконавцем є безпідставними.

Оскільки судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону, то апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст.312, п.4 ч.1 ст.314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити, а ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 червня 2016 року залишити без зміни. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча суддя Т.М.Авраменко

Судді: М.М.Суржик

Л.В.Суровицька