Вирок № 59927608, 17.08.2016, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 659/542/15-к

Провадження № 1-кп/653/104/16

ВИРОК

іменем України

17 серпня 2016 року

Генічеський районний суд Херсонської області в складі колегії суддів:

головуючого судді Хоменко В.Г.

суддів: Берлімової Ю.Г.

Шарко Н.А. за участю секретаря Тимашової Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеськ матеріали кримінального провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Банілово-Підгорний Старожинецького району, Чернівецької області, мешканки АДРЕСА_1, громадянки України, українки, непрацюючої, незаміжньої, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимої, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю прокурора Касьяненка В.А.

захисника ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 17 червня 2015 року близько 01.00 години, знаходячись у кухні належного їй житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, в результаті виниклої сварки, умисно з метою заподіяння тілесних ушкоджень, тримаючи ніж у руці, нанесла ним один удар ОСОБА_5, 1986 р.н., в ліву пахову ділянку живота, внаслідок чого, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 66 від 07 липня 2015 року спричинила потерпілому ОСОБА_5 проникаюче колото-різане поранення живота з пошкодженням шлунку, ускладненого гострою крововтратою, від чого ОСОБА_5 помер на місці події. Таким чином, ОСОБА_2 заподіяла потерпілому ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження по критерію небезпеки для життя, які перебувають у прямому причинному зв'язку із настанням смерті.

Потерпілою ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди за спричинений злочин в розмірі 5000 гривень.

Обвинувачена ОСОБА_2 в судовому засіданні вину визнала частково, пояснила, що 17 червня 2015 року вона та її співмешканець ОСОБА_5 ввечері прийшли додому, до них прийшов знайомий ОСОБА_6, з яким ОСОБА_5 випивали спиртні напої. Потім прийшов знайомий ОСОБА_7, а ОСОБА_6 пішов, вони продовжили вживати спиртні напої. Коли стемніло, ОСОБА_5 з ОСОБА_7 зайшли на кухню будинку, де вона готовила їжу, ОСОБА_5 почав вимагати їжі, вона відповіла, що готовить, після чого він декілька разів вдарив її рукою по голові, на що вона розвернулася та пішла спати. Біля 12-00 години ночі він розбудив її, почавши вимагати нагодувати його, вона відповіла, щоб ішов, все готове, на що він почав знову її бити. Вона вирвалася та вибігла на вулицю, почала кликати на допомогу, він вибіг за нею, штовхнув в спину, вона впала, він почав бити її руками та ногами, потім за волосся підняв та затягнув назад до кухні, двері якої закрив на гачок, сказав щоб вона готувала салат. Вона почала різати салат, в одній руці тримала ніж, в іншій редис, ОСОБА_5 підійшов ззаду, декілька разів вдарив її руками по голові, вона просила його зупинитися, але він не заспокоювався, після чого вона розвернувшись штовхнула його ножем десь в область живота. Після чого, ОСОБА_5 пішов до іншої кімнати, де впав на підлогу, та почав її гукати. Вона підійшла, він лежав на спині, крові не було, думала, що йому стало погано, почала обливати водою, потім побачивши, що ОСОБА_5 не дихає, вибігла на вулицю, почала кликати на допомогу. Побігла до сусідів, які прийшли, викликали поліцію. Вбивати ОСОБА_5 вона не хотіла, просто захищалася, щиро кається, просить вибачення у матері померлого, визнає в повному об'ємі цивільний позов, згодна відшкодовувати.

Незважаючи на те, що обвинуваченою ОСОБА_2 вина визнана частково, вона знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, підтверджується дослідженими матеріалами справи та наявними в ній доказами.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що є матір'ю померлого ОСОБА_5, який співмешкав з обвинуваченою ОСОБА_2 біля п'яти років. В той день ввечері він заходив до неї, був напідпитку, але не був п'яним, потім він пішов додому. Наступного дня їй сказали, що ОСОБА_8 нема, від сусідів дізналася, що ОСОБА_9 його зарізала. Жили вони погано, пили багато, після чого були сварки та бійки, обоюдні.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що в той день ввечері прийшов до ОСОБА_5 та ОСОБА_2 додому, приніс яєць, ОСОБА_5 запропонував випити самогону, вони випили небагато, потім прийшов ОСОБА_7, та він пішов. Наступного дня він дізнався про те, що ОСОБА_5 помер.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що працює фельдшером в с. Новодмитрівка Друга. 17 червня 2015 року о 01-30 годин їй подзвонила жителька села ОСОБА_10 та повідомила, що ОСОБА_9 зарізала ОСОБА_5. Вона прийшла до них додому, зайшла до будинку, побачила ОСОБА_5, він лежав на спині, головою до дверей, під ним все було мокрим, на ньому та навколо крові взагалі не було. Вона його оглянула, він був одягнутий в футболку та бриджі, на животі була ранка невелика, він був мертвий. ОСОБА_2 весь час була на вулиці, кричала, що не хотіла. Вона запитала, чи перевдягала вона ОСОБА_5, ОСОБА_2 відповіла, що ні, а відливала його водою, думала, що він живий. Сім'ю цю може охарактеризувати як працьовиту, але такими, що багато зловживають спиртним напоями.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вони є сусідами сім'ї ОСОБА_5 та ОСОБА_2, в той день, вже вночі, ОСОБА_9 почала стукати у вікно і кричати «Я убила ОСОБА_8!». Її чоловік вийшов, але вона вже пішла, вони відразу не повірили, оскільки там часто відбувалися подібні події. Пішли до них, там вже були інші сусіди, в будинок не заходили. Там дізналися, що дійсно щось трапилося, вона викликала поліцію, яка приїхала десь о 04-00 годині. Їх допитали, потім ОСОБА_9 посадили в автомобіль поліції та увезли, тілесних ушкоджень вона на ній не помітила. Дану сім'ю може охарактеризувати які такі, що жили «душа в душу» - разом випивали, разом побилися, то ОСОБА_9 бігає по вулиці та кричить щоб ОСОБА_5 її не бив, наступного дня йдуть під ручку, іншого разу ОСОБА_5 ходить подряпаний, потім знову все добре.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що того дня він прийшов до ОСОБА_5 додому, там був сусід ОСОБА_6 ОСОБА_5 запропонував випити, ОСОБА_6 пішов, вони далі випивали, сиділи на вулиці. Коли стемніло, зайшли додому до кімнати де ОСОБА_9 готувала їжу, вони сварилися за їжу, ОСОБА_5 вдарив ОСОБА_9 два рази по обличчю долонею. Біля 22-00 години він пішов, гуляв по селу, зустрів сусідку, яка повідомила, що ОСОБА_9 вбила ОСОБА_5, він повернувся до їх будинку, зайшовши побачив ОСОБА_5, який лежав на спині, головою до дверей, потім приїхала поліція, його опитали.

- висновком судово-медичної експертизи № 66 від 07 липня 2015 року, відповідно до якого при дослідженні трупа ОСОБА_5 виявлені наступні тілесні ушкодження: 1) шкіряна рана в паховій області з пошкодженням шкіряних покровів, м'язового шару, шлунка та крововиливом в його порожнину. Дане пошкодження є колото-різаним та могло виникнути від колото-різаного предмету, клинка ножа шириною 1,4 см, довжиною 12 см. Дане пошкодження відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя які перебувають у прямому причинному зв'язку із настанням смерті; 2) смерть гр.. ОСОБА_5 настала від проникаючого колото-різаного поранення живота з пошкодженням шлунку, ускладненого гострою крововтратою (а.с. 130-131);

- висновком судово-медичної експертизи № 22/66 від 10 серпня 2015 року, відповідно до якого утворення тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_5 відповідно до свідчень підозрюваної ОСОБА_2 та відповідно до даних встановлених в ході слідчого експерименту за участю підозрюваної ОСОБА_2 від 09 серпня 2015 року не виключається (а.с. 166);

- висновком судово-медичної експертизи № 79-МК від 26 червня 2015 року, згідно якого пошкодження шкіряного лоску є колото-різаним та виникло від дії колото-різаного предмету типу клинка ножа, який мав лезо та обух з нечітко вираженими ребрами, який мав найбільшу ширину 14 мм (а.с. 135-137);

- висновком судово-токсикологічної експертизи № 1546 від 18 червня 2015 року, згідно якого в крові трупу ОСОБА_5 виявлено етиловий алкоголь в кількості 2,86 проміле, що відповідає сильному алкогольному сп'янінню (а.с. 134-135);

- рапортом ЧЧ Нижньосірогозького РВ УМВС України в Херсонській області від 17 червня 2015 року, згідно якого по телефону надійшло повідомлення гр. ОСОБА_10, мешканки АДРЕСА_2, про те що її сусідка гр.. ОСОБА_2, мешканка АДРЕСА_3, в ході сварки зарізала свого співмешканця ОСОБА_5 (а..с 116);

- витягом з кримінального провадження № 12015230210000525 від 17 червня 2015 року, згідно якого розпочате досудове розслідування за ч. 1 ст. 115 КК України з приводу нанесення тілесних ушкоджень 17 червня 2015 року близько 01-00 год. за місцем свого мешкання гр.. ОСОБА_2 гр.. ОСОБА_5, які потягли смерть останнього (а.с. 115).

- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 10 липня 2015 року, згідно якого гр. ОСОБА_4 повідомила про те, що 17 червня 2015 року гр.. ОСОБА_2 спричинила ножове поранення її сину ОСОБА_5, внаслідок чого останній загинув на місці (а.с. 117);

- протоколом огляду місця події та ілюстративними таблицями до нього від 17 червня 2015 року, в ході проведення якого, за письмовою згодою ОСОБА_2 (а.с. 118), був проведений огляд домоволодіння та прилеглої території, яке розташоване за адресою: Херсонська область, Іванівський район, АДРЕСА_3, де виявлено та вилучено: на дворі - кухонний ніж довжина клинка 13,5 см; в будинку труп ОСОБА_5 з колото-різаним пораненням, а також інші речові докази (а.с. 1119-127);

- протоколом огляду вилученого ножа під час огляду місця події від 08 серпня 2015 року, довжиною клинка 13,5 см, шириною 1,3-2,2 см., що відповідає висновкам судово-медичної експертизи № 66.

- протоколом слідчого експерименту та ілюстративними таблицями до нього від 19 червня 2015 року, від 09 серпня 2015 року, за участю підозрюваної ОСОБА_2, захисника ОСОБА_11, понятих, в ході яких ОСОБА_2 на місці події розповіла та показала як вона в ході виниклої сварки нанесла гр.. ОСОБА_5 кухонним ножем удар в область живота (а.с. 150-159);

- висновком судово-психіатричної експертизи № 360 від 02 липня 2015 року, згідно якого ОСОБА_2 хронічними психічними захворюваннями не страждала та не страждає. В період часу, яке цікавить слідство, у неї не було будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, вона розуміла значення своїх дій та могла керувати ними. В застосуванні заходів медичного характеру не потребує, у стані фізіологічного афекту не перебувала (а.с 161-165).

Вищенаведені докази суд визнає належними та допустимими. Суд не приймає до уваги доводи захисника обвинуваченої про недопустимість таких доказів як протокол слідчого експерименту від 19 червня 2015 року; протокол проведення слідчого експерименту від 09 серпня 2015 року; заяву ОСОБА_2 про добровільну згоду працівникам міліції для проведення огляду її житлового будинку; протокол огляду місця події від 17 червня 2015 року; протокол огляду від 08 серпня 2015 року з наступних підстав.

Так, ч. 1 ст. 233 КПК України передбачено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті. Такий дозвіл ОСОБА_2 надала, що підтвердила в судовому засіданні, а також в матеріалах справи наявний її письмовий дозвіл. Крім того, під час проведення огляду місця події ОСОБА_2 не мала статусу підозрюваної та не вимагали присутності захисника.

Стовно проведення слідчої дії в нічний час, то ч. 4 ст.. 223 КПК України передбачає заборону проведення слідчих(розшукових) дій у нічний час (з 22 до 6 години), за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.

Щодо незаконності проведення слідчих експериментів, то вони проводилися за участю та згодою підозрюваної ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_11, ніяких зауважень від яких не надходило, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 240 КПК України.

Виходячи з викладеного, в розумінні вимог ст.87 КПК України, ці докази не можуть бути визнані недопустимими, оскільки при їх зібранні чи здійсненні процесуальних дій не було допущено істотних порушень прав людини.

Суд, вислухавши обвинувачену, потерпілу, свідків, вивчивши матеріали справи і оцінивши представлені докази, вважає, що дії ОСОБА_2 слід перекваліфікувати з ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Згідно п. 22 роз'яснень Постанови Пленума Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочин проти життя та здоров'я особи» від 07 лютого 2003 року № 2 питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема врахувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, має місце тоді, коли в результаті описаного у ч. 1 ст. 121 КК України діяння, настає смерть потерпілого. Особливістю цього кваліфікованого виду умисного тяжкого тілесного ушкодження є те, що у ньому присутні два суспільно небезпечні наслідки (первинний - тяжкі тілесні ушкодження і похідний - смерть), психічне ставлення до яких з боку винного є різним. До заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження він ставиться умисно, а до настання смерті потерпілого від такого ушкодження - необережно. При цьому винний усвідомлює можливість настання похідного наслідку в результаті настання первинного.

В даному випадку, обвинувачена ОСОБА_2 перебувала із потерпілим ОСОБА_5 у фактичних шлюбних стосунках, між ними не було неприязні, конфлікти виникали у них лише під час зловживання спиртними напоями, в цей день конфлікт виник спонтанно, на побутовому ґрунті, кухонний ніж був в руках у обвинуваченої коли вона різала салат, тобто опинився в її руках випадково, удар був одиничний і завданий неприцільно, потерпілий помер від гострої крововтрати. Одразу ж після завдання цього удару, ОСОБА_2 намагалася надати потерпілому допомогу, відливала водою, потім побігла звати на допомогу.

Позицію обвинуваченої та захисника, про те що, вона здійснила умисне вбивство потерпілого перевищивши межі необхідної оборони, суд оцінює критично, оскільки це суперечить дослідженим доказам.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Судової палати у кримінальних справах Верховного суду України від 15 травня 2104 року у справі № 5-12кс14 обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину, передбаченого статтею 118 КК, є мотив діяння - захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.

Згідно із частиною першою статті 36 КК, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (частина третя статті 36 КК).

Отже, для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов'язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.

До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об'єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.

В даному випадку сім'я ОСОБА_9 та ОСОБА_5 зловживала алкогольними напоями, після чого між ними виникали сварки та бійки, це підтверджується показами допитаних в судовому засіданні свідків, характеристикою на обвинувачену.

Покази допитаного в судовому засіданні свідка захисту ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_5 постійно вчиняв насильство в сім'ї, вчиняв сварки та бив ОСОБА_2 судом не приймаються до уваги, оскільки це спростовується показами інших свідків, а також показами допитаного свідка ОСОБА_12, який на той час працював дільничним інспектором Нижньосірогозького РВ УМВС України в Херсонській області, який пояснив, що знає цю сім'ю, оскільки постійно виїжджав на виклики гр.. ОСОБА_2 з приводу сварок зі ОСОБА_5, сварки та бійки були взаємними, зловживали алкогольними напоями обидва, то ОСОБА_2 побита, то ОСОБА_5 весь порізаний та подряпаний.

У день події потерпілий, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп'яніння, на кухні будинку затіяв сварку з обвинуваченою, першим застосував до неї насильство, завдавши руками ударів по обличчю, що підтверджується показами свідка ОСОБА_7, висновком судово-медичної експертизи, згідно якої у гр.. ОСОБА_2 виявлені легкі тілесні ушкодження у вигляді трьох синців обличчя, за часом виникнення відповідають 17 червня 2015 року, на тулубі тілесних ушкоджень не виявлено. Після чого, вона пішла спати, та через деякий час потерпілий розбудив її та вона пішла готувати салат, знову виникла сварка, обвинувачена кухонним ножем, який тримала у руці, розвернувшись завдала потерпілому одного удару в живіт.

Доказів того, що обвинувачена зазнала суспільно небезпечного посягання достатньої інтенсивності з боку потерпілого, яке було реальним, і внаслідок його попередньої поведінки мала підстави побоюватися за своє життя та не мала реальної можливості цього уникнути, суду не надано.

При призначенні покарання суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого, що згідно ст.. 12 КК України є тяжким злочином, суспільну небезпеку скоєного, особу винної, яка за місцем проживання характеризується посередньо, часткове визнання вини, підробляє не офіційними заробітками, не заміжньої, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимої, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують покарання суд вважає щире каяття, противоправну поведінку потерпілого.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Таким чином, покарання необхідно призначити в межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України в вигляді позбавлення волі, враховуючи особу обвинуваченої, яка вчинила умисний тяжкий злочин, що спричинило смерть людини, неможливість виправлення та перевиховання обвинуваченої без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов заявлений потерпілою про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 5000 гривень, підтверджений документально, визнаний обвинуваченою, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Речові докази по справі підлягають знищенню.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченої.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, призначивши їй покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з відбування покаранням в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання строк затримання та тримання під вартою ОСОБА_2 з 17 червня 2015 року по 13 січня 2016 року включно.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирати.

Після вступу вироку в законну силу направити ОСОБА_2 для відбування призначеного покарання.

Строк покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканки АДРЕСА_4 матеріальну шкоду у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення: - фізико-хімічної експертизи № 1080-х від 27 липня 2015 року в сумі 614,40 грн.; - комплексної амбулаторної психолого-психіатричної експертизи № 360 від 02 липня 2015 року в сумі 549,06 грн.; судово-імунологічної експертизи № 143 від 01 липня 2015 року в сумі 530,00 грн. коп.: отримувач коштів УДКСУ у м. Херсон; код ЄДРПОУ 37959779; банк отримувача ГУДКСУ у Херсонській області; МФО 852010; рахунок 31118115700002.

Речові докази - один металевий кухонний ніж з чорною полімерною ручкою, загальною довжиною 25 см., довжиною клинка 13,5 см. та шириною клинка 1,3 см. який знаходиться в паперовому конверті без номеру; три металевих кухонних ножа, з полімерною чорною та дерев'яною ручками, які зберігаються в картонній коробці без номеру; сарафан фіолетового кольору із синтетичної тканини, який зберігається у картонній коробці без номеру;2 відрізки дактилоплівки із мікрочастками з долонь рук трупу ОСОБА_5, які зберігаються у сейф-пакетах НДЕКЦ при УМВС України в Херсонській області № 2984895 та № 2984896; майку з трупу ОСОБА_5 блакитного кольору із слідами пошкодження у вигляді прорізу в нижній лівій частині довжиною 1,5 см.; брюки сірого кольору із синтетичної тканини із слідами речовини біологічного походження, схожої на кров, які знаходилися на трупі ОСОБА_5 які були вилучені 17 червня 2015 року в ході огляду місця події по АДРЕСА_3 та знаходяться в КРЗД Нижньосирогізького ВП ГУНП в Херсонській області - знищити.

Речові докази - 3 серветки із змивами з обличчя, лівої та правої руки ОСОБА_2, які упаковані в різні паперові конверти; нігті з лівої та правої руки, які упаковані в різні паперові конверти (5 конвертів), які були вилучені 17 червня 2015 року в ході освідування підозрюваної ОСОБА_2 та знаходяться в КРЗД Нижньосирогізького ВП ГУНП в Херсонській області - знищити.

Речові докази - полімерні тапочки різнокольорові, які упаковані в картонну коробку, які були вилучені 17 червня 2015 року в ході затримання підозрюваної ОСОБА_2 та знаходяться в КРЗД Нижньосирогізького ВП ГУНП в Херсонській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженій в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Копію вироку негайно надати прокурору, засудженій, надіслати потерпілій.

Головуючий суддя Хоменко В.Г.

Судді Берлімова Ю.Г.

Шарко Н.А.