Рішення № 59925919, 23.08.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів: Махлай Л.Д., Слободянюк С.В.,

при секретарі - Перевузнику П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 23 грудня 2015 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

в с т а н о в и л а :

У березні 2015 року позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна» звернувся із позовом до відповідача на обґрунтування якого зазначив, що 10 грудня 2012 року на перехресті вул.. Харківське шосе та вул.. Кунанбаєва в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 та «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, останній є потерпілою особою.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 12 лютого 2013 року ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні пригоди.

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ "СК "Україна", 14 грудня 2012 року власник пошкодженого автомобіля звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування, яке було сплачено в розмірі 5 708.72 грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок.

Відповідач не повідомив ПрАТ "СК "Україна" про настання страхового випадку.

Посилаючись на зазначені обставини та положення ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року N 1961-IV, позивач просив стягнути з відповідача 5 708.72 грн. суму виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу та 243.60 грн. судового збору. (а.с.2-26)

Заочним рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 23 грудня 2015 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія «Україна» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 5708,72 грн. та суму судового збору у розмірі 243,60 грн. (а.с.70-72)

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилався на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування скарги зазначив, що згідно витягу єдиної централізованої бази даних МТСБУ транспортний засіб р.н. НОМЕР_3 на дату пригоди був забезпеченим транспортним засобом за полісом №АВ/1544269 укладеним з АТ «ПРОСТО-страхування», згідно постанови Дарницького районного суду міста Києва відповідач не керував транспортним засобом «Ford focus» р.н. НОМЕР_4 під час дорожньо-транспортної пригоди 10 грудня 2012 року, а тому вказаний автомобіль не був забезпеченим транспортним засобом за полісом №АВ/1207873 ПАТ «СК «Україна» на дату пригоди, а сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку не є підставою для задоволення позову.(а.с.100-102)

На стадії апеляційного розгляду був допущений ТОВ «Фінансова компанія «Факторинг Про» який набував прав та обов'язків ПрАТ "СК "Україна" на підставі Договору надання фінансових послуг факторингу № 1/17.12.2015. (а.с. 113-123)

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав скаргу і просив її задовольнити.

Інші особи до суду не прибули, були повідомлені належним чином про що у справі є докази. (а.с. 128-130)

Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів визнала неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 10 грудня 2012 року на перехресті вул.. Харківське шосе та вул.. Кунанбаєва в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 та «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, останній є потерпілою особою.(а.с. 5)

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 28 грудня 2012 року з урахуванням виправлення описок постановою цього ж суду від 12 лютого 2013 року ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні пригоди.(а.с. 5)

З огляду на положення ч. 3 ст. 61 ЦПК України, колегія суддів визнала вказані обставини встановленими.

Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ "СК "Україна", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1207873.(а.с. 6)

14 грудня 2012 року власник пошкодженого автомобіля НОМЕР_5 ОСОБА_4 звернувся до ПрАТ "СК "Україна" із повідомленням про пригоду і заявою про виплату страхового відшкодування, таке було визначено звітом № 2012-12-10/013 від 27 грудня 2012 року виконаним ТОВ «Ваш Асистанс» і 22 квітня 2013 року за платіжним дорученням № 460 ПрАТ "СК "Україна" сплачено ОСОБА_4 в розмірі 5 708.72 грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок.(а.с. 7-24)

24 квітня 2013 року ПрАТ "СК "Україна" заявив вимогу ОСОБА_1 направивши письмове повідомлення, 19 березня 2015 року звернувся із зазначеним позовом.(а.с. 2, 25)

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 не повідомив ПрАТ "СК "Україна" про настання страхового випадку та не надав доказів, що він з поважних причин не виконав вимоги підпункту 33.1.2 пункту 3.1 статті 33 Закону N 1961-IV.

Колегія суддів не погодилась із таким висновком за таких підстав.

Правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Цивільним кодексом України, Законом N 1961-IV та іншими прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до підпункту "ґ" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону N 1961-IV (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Законом України від 17 лютого 2011 року N 3045-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" внесено зміни у статтю 33 Закону N 1961-IV, зокрема розширено перелік обов'язків учасників ДТП, у зв'язку із чим обов'язок вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів повідомлення страховика про настання ДТП був викладений уже в підпункті 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону N 1961-IV. Проте вказані зміни щодо нумерації зазначеного підпункту до підпункту "ґ" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону N 1961-IV, у якому міститься відсилання на відповідні номери пунктів та підпунктів статті 33 цього Закону щодо строків та умов обов'язкового повідомлення страховика про настання ДТП, внесені не були.

Відповідно до підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону N 1961-IV (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - Моторне (транспортне) страхове бюро України; далі - МТСБУ), повідомлення про ДТП установленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Отже, з огляду на зміст наведених правових норм можна зробити висновок, що в разі, якщо страхувальник або водій забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, не повідомив у встановлені строки страховика про настання такої події, внаслідок чого в останнього виникли необґрунтовані виплати, то після виплати страхового відшкодування страховик має підстави для регресного позову до страхувальника.

Разом з тим за наявності підтверджених документально поважних причин відсутності такого повідомлення підстав для стягнення страхового відшкодування в порядку регресу немає.

Відповідна правова позиція міститься і в постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року № 6-284цс15 та від 30 березня 2016 року у справі № 6-186цс15, від 22 червня 2016 року у справі № 6-1253цс16, яка з огляду на положення ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для застосування судами України.

Оскільки судом встановлено, що факт настання страхового випадку ніким не оспорюється; він зафіксований правоохоронними органами; відповідач, як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; сам позивач його визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування, при цьому позивач не надав до суду доказів, що внаслідок події в останнього виникли необґрунтовані виплати і до останніх не належить виплачене позивачем страхове відшкодування, тому сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку не може бути покладений в основу ухвалення рішення, яке в своїй основі повинно базуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях.

Обставин та доказів на спростування вищевказаного висновку позивачем не надано і судом не встановлено.

За таких обставин оскаржуване рішення підлягає скасуванню із ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.

Інші доводи скарги цих висновків не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила.

Керуючись ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 23 грудня 2015 року скасувати, ухвалити нове.

Відмовити в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець

Л.Д.Махлай

С.В.Слободянюк

Справа № 22-ц/796/8165/2016

Унікальний номер 760/5736/15-ц

Головуючий у першій інстанції - КозленкоГ.О.

Доповідач Левенець Б.Б.