Ухвала суду № 59925427, 23.08.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого-судді Слюсар Т.А.

суддів: Волошиної В.М., Котули Л.Г.

при секретарі: Крічфалуши С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02 червня 2016 року

в справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Національного Банку України про визнання бездіяльності нотаріуса незаконною та зобов'язання вчинити певні дії.

Колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (надалі - ПНКМНО), публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (надалі - ПАТ «Укрсоцбанк»), Національного Банку України (надалі - НБУ) про визнання бездіяльності нотаріуса незаконною та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування зазначив, що 28 липня 2008 року між ОСОБА_2 та ТзОВ «УніКредитБанк», правонаступником якого є ПАТ «УнікредитБанк», було укладено договір про іпотечний кредит № МRTG-000000013914/S, згідно якого банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 368146 дол. США, а позичальник зобов'язувався прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути вказані кошти до 28 липня 2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитом.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 28 липня 2008 року між відповідачем та ТзОВ «УніКредитБанк», правонаступником якого є ПАТ «УнікредитБанк», було укладено іпотечний договір № МRTG-000000013914/S, посвідчений ПНКМНО ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №8178, згідно якого передано в іпотеку:

- житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 який належить позичальнику на праві власності;

- земельну ділянку загальною площею 0,0472га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, з цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, кадастровий номер-НОМЕР_1.

Вказував, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, юридичну особу іпотекодержателя було припинено 17 листопада 2014 року, номер запису в ЄДР 10741120021039090.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного сформованого ПНКМНО Теуту Є.П, 03 червня 2015 року, нерухоме майно передане ОСОБА_2 згідно Іпотечного договору №МКНЄ-000000013914/8 на дату формування витягу перебувають в іпотеці ТзОВ «УніКредитБанк».

За таких обставин, на підставі зазначеного, позивач звернувся до відповідача з заявою про вчинення нотаріальних дій від 31 липня 2015 року по вилученню записів з реєстрів, а саме: з Державного реєстру іпотек - запис №7643048; з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - записи №7642944 та №7643015.

Вказував, що дану заяву було направлено цінним листом з описом вкладення на адресу здійснення нотаріальної діяльності відповідача 05 вересня 2015 року, проте заява була повернута адресанту, у зв'язку з закінченням терміну зберігання, про що свідчить відповідна відмітка оператора поштового зв'язку.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням уточнень, просив:

- припинити іпотечний договір №МRTG-000000013914/S від 28 липня 2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «Унікредит Банк»;

- визнати бездіяльність ПНКМНО ОСОБА_3; зобов'язати ПНКМНО ОСОБА_3 вилучити з Державного реєстру іпотек запис №7643048;

- зобов'язати ПНКМНО ОСОБА_3 вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер 7642944;

- зобов'язати ПНКМНО ОСОБА_3 вилучити запис про заборону відчуження нерухомого майна, реєстраційний номер 7643015.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 02 червня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

Колегія суддів, вислухавши ОСОБА_2 та його представника, які підтримали апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відмовляючи в задоволенні позову, районний суд виходив з того, що позивачем у справі не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування відсутності переходу прав та обов'язків від ПАТ «УніКредитбанк» до ПАТ «Укрсоцбанк», а також не повідомлено про підстави звільнення від доказування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками районного суду та вважає їх законними й обґрунтованими.

28 липня 2008 року між ОСОБА_2 та ТзОВ «УніКредитБанк», правонаступником якого є ПАТ «УнікредитБанк», було укладено договір про іпотечний кредит № МRTG-000000013914/S, згідно якого банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 368146 дол. США, а позичальник зобов'язувався прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути вказані кошти до 28 липня 2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитом (а.с.13-18 т.1).

Даний договір посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №8178.

Відповідно до вищезазначеного договору передано в іпотеку:

- житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1, що належить позичальнику на праві власності;

- земельну ділянку загальною площею 0,0472 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 з цільовим призначенням, для обслуговування жилого будинку та господарських споруд, кадастровий номер - НОМЕР_1.

Згідно положень ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи убачається, що згідно рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 20 жовтня 2015 року по справі №2/752/2457/15 за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк», третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_5 про визнання договору припиненим та зустрічним позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, та позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_5 до ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 про визнання кредитного договору та договору поруки припиненим, який залишений без змін згідно ухвали Апеляційного суду м. Києва від 29 грудня 2015 року, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 лютого 2016 року - позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк», третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_5 про визнання договору припиненим та позову третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_5 до ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 про визнання кредитного договору та договору поруки припиненим - залишено без задоволення. Зустрічні позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 376077,42 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 5 926 337 грн. та судові витрати у розмірі 3 654 грн. (а.с.15-29 т.2).

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2015 року встановлено, що заміна первісного кредитора у зобов'язанні ПАТ «Унікредітбанк» та ПАТ «Укрсоцбанк» відбулися у визначеному законом порядку і підстави вважати договір про іпотечний кредит № МRTG-000000013914/S від 28 липня 2008 року припиненим у суду відсутні.

Встановлено, що відповідно до укладених договорів договір про іпотечний кредит №МRTG-000000013914, Іпотечний договір № МRTG -000000013914/S на позичальника покладається обов'язок щодо своєчасного та повного виконання кредитних зобов'язань за укладеним кредитним договором. За порушення вимог укладених договорів позичальник (у тому числі, поручитель, заставодавець, іпотекодавець) несуть відповідальність перед банком згідно з умовами укладених договорів та вимогами чинного законодавства України.

При цьому, колегія суддів оцінює критично доводи апеляційної скарги щодо того, що ПАТ «Укрсоцбанк» не набув права Іпотекодержателя за спірним договором іпотеки та що районним судом було порушено ст. 609 ЦК України, ст. 17, 24 Закону України «Про іпотеку» й помилково застосовано п. 3 ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до діючого Статуту ПАТ «Укрсоцбанк» 02 грудня 2013 року на підставі рішення Загальних Зборів Акціонерів ПАТ «Укрсоцбанк» (Протокол № 3) та рішення єдиного акціонера ПАТ «УніКредитбанк» (№ 4/12/2013) був затверджений передавальний акт, у відповідності до якого до ПАТ «Укрсоцбанк» були передані все майно, майнові права та обов'язки, активи та капітал ПАТ «УніКредитбанк»(ідентифікаційний код 21753123).

Внаслідок такої передачі ПАТ «Укрсоцбанк» стало правонаступником усіх прав та обов'язків ПАТ «УніКредитбанк», який був правонаступником (на підставі рішення Загальних Зборів Акціонерів Банку (Протокол № 3 від 24 листопада 2010 року) про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування (назви)) усіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства УніКредит Банк, який в свою чергу, був правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю УніКредит Банку.

З огляду на викладені обставини, а також матеріали справи, у їх сукупності, колегія суддів вважає законними й обґрунтованими висновки районного суду про відсутність правових підстав до задоволення позову.

Районним судом з достатньою повнотою з'ясовано обставини справи, зібраним доказам дано належну оцінку, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, а також матеріали справи, у їх сукупності, правових підстав до скасування постановленого по справі рішення, як про це ставиться в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Згідно частини 1 статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді

Справа № 759/17203/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/9794/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Величко Т.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.