Ухвала суду № 59925325, 10.08.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Борисової О.В., Пікуль А.А.

секретар: Дрозд Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 01 квітня 2016 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

№ апеляційного провадження: №22-ц/796/8380/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Лужецька О.Р. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О. в с т а н о в и л а :

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 01 квітня 2016 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі по тексту - ПАТ «Укрсоцбанк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 95 824,56 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 01 серпня 2015 року складає 2 569 830,58 грн., з яких 67 206,00 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 01 серпня 2015 року складає 1 802 335,88 грн. - основна заборгованість за кредитом, 28 618,56 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 01 серпня 2015 року складає 767 494,70 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 654,00 грн.

Не погодившись із таким рішенням суду ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі. Зазначає, що умовами кредитного договору було передбачено відсоткову ставку у розмірі 12,5 % річних, проте, з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що ПАТ «Укрсоцбанк» застосувало підвищену відсоткову ставку за користування кредитом у розмірі 14 % річних. Жодних додаткових угод щодо зміни процентної ставки між банком та позичальником укладено не було, та банк ніколи не повідомляв ОСОБА_2 про зміну процентної ставки. ПАТ «Укрсоцбанк» не надано суду банківської виписки, з якої було б можливо встановити чи було взагалі банком в односторонньому порядку збільшено процентну ставку до 14% річних. За таких обставин вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчатьзвортні повідомлення про врученя поштових відправлень, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 просила розглядати справу без його участі, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 07 червня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_2 було укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 032/29-194К, за умовами якого банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 119 000,00 доларів США зі сплатою процентів у розмірі 12,25 % річних та кінцевим терміном погашення кредиту до 06 червня 2017 року (а.с.14-17).

Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» свої зобов'язання за вказаним договором виконалоналежним чином, про що свідчить виписка по особовому рахунку відповідача № 22037032802001 (а.с.64-65).

Натомість, ОСОБА_2, отримавши та використавши кредитні ресурси, свої зобов'язання щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитним договором, сплати відсотків не виконав, внаслідок чого станом на 28 травня 2015 року утворилась заборгованість за кредитним договором № 032/29-194К від 07 червня 2007 року у розмірі 211 353,68долара США, що згідно курсу НБУ складає 4 567 728,14 грн., з яких: 114 591,57доларів США, що згідно курсу НБУ складає 2 476 527,23 грн. - основна заборгованість за кредитом; 96 762,11 долара США, що згідно курсу НБУ складає 2 091 200,91 грн. - заборгованість за процентами.

У серпні 2015 року ПАТ «Укрсоцбанк» порушило перед судом питання про дострокове стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 032/29-194К від 07 червня 2007 року.

До початку судового розгляду, ПАТ «Укрсоцбанк» з урахуванням поданої представником відповідача заяви про застосування строку позовної давності подало заяву про зменшення розміру позовних вимог в межах трирічного строку, відповідно до якої просило суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 95 824,56 долари США, що згідно курсу НБУ станом на 01 серпня 2015 року складає 2 569 830,58 грн., з яких 67 206,00доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 01 серпня 2015 року складає 1 802 335,88 грн. - основна заборгованість за кредитом; 28 618,56 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 01 серпня 2015 року складає 767 494,70 грн. - заборгованість за процентами (а.с.37-44).

З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так ч. 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Таким чином, установивши, що ОСОБА_2 неналежним чином виконує свої зобов'язання за кредитним договором № 032/29-194К від 07 червня 2007 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з останнього заборгованості.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що ПАТ «Укрсоцбанк» застосувало підвищену відсоткову ставку за користування кредитом у розмірі 14% річних, яка не була передбачена умовами кредитного договору, оскільки як убачається із розрахунку, наданого ПАТ «Укрсоцбанк» (а.с.6-13), банк розраховував суму заборгованості виходячи з процентної ставки 12,25 % річних.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо правильності проведеного банком розрахунку з урахуванням наявності щомісячних платежів чітко визначених графіком погашення траншів кредиту, який викладений в п.1.1.2 укладеного між сторонами кредитного договору. Наданий банком розрахунок (а.с.6-13) відповідає умовам укладеного договору, та не спростований відповідачем. Напроти, проведені відповідачем в апеляційній скарзі арифметичні викладення щодо заборгованості по тілу кредит є хибними, оскільки не містять в собі суми траншів кредиту за 2016 та 2017 роки.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 01 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: О.В. Борисова

А.А.Пікуль